Постанова № 124565831, 14.01.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/25443/24

пр. № 3/759/149/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

УСТАНОВИВ:

11 листопада 2024 року о 04 годині 40 хвилин в місті Києві по проспекту Берестейському, 123 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo 440, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від огляду на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння).

У судове засідання, призначене на 17.12.2024 ОСОБА_1 не з`явився, від його захисника, адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича, надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , у якому він заперечив проти розгляду справи за відсутності самого ОСОБА_1 , оскільки останній бажає надати власні пояснення суду.

У задоволенні зазначеного клопотання суддя відмовив, про що 17 грудня 2024 року прийняв відповідну постанову. У вказаній постанові суддя також відклав судове засідання на 14.01.2025.

14.01.2025 ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

14.01.2025 захисник, адвокат Солдаткін О.С., подав заяву про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а відтак не був зобов`язаний проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, а також відсутністю безперервного запису процедури оформлення протоколу.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку.

Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, зокрема, у відмові особою, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч.1 ст. 266 КУпАП).

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 266 КУпАП).

Порядок огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції (звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя чи неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Зазначене правопорушення є правопорушенням з формальним складом, для наявності об'єктивної сторони якого закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.

Відповідно до положень п. 1.10 Правил, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

У порушення вимоги, передбаченої ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 2.5 Правил, відповідно до протоколу, від огляду на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.

Суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є особи, які керують транспортними засобами.

Суб'єктивна сторона виражається у ставленні до діяння і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №170849 від 11.11.2024 (а.с. 1);

-направленням водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» від 11.11.2024 (а.с. 2);

-записом з нагрудної бодікамери №473624 (а.с. 6).

У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Аргументи захисника щодо відсутності доказів керування транспортним засобом суддя оцінює критично з огляду на таке.

У судовому засіданні був досліджений відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського № 473624 від 11.11.2024, загальною тривалістю 00 годин 54 хвилини 45 секунд.

Дані дослідженого відеозапису дають підстави дійти висновку, що:

-поліцейський зупинив авто, в якому на водійському сидінні знаходився ОСОБА_1 о 04 годині 41 хвилині 48 секунд (дата і час запису: 0:00:28);

-о 04 годині 41 хвилині 59 секунд (дата і час запису: 0:00:49) поліцейський задає ОСОБА_1 питання: «Куди прямуєте?», на що ОСОБА_1 відповів: «вул. Фучика, 12»;

-надалі поліцейський висунув вимогу про надання ОСОБА_1 посвідчення водія і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. У ході подальшого діалогу поліцейський встановив, що ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії. За вказане поліцейський притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, про що прийняв постанову серії ЕНА №3453297 від 11.11.2024. Зазначену постанову ОСОБА_1 не оскаржив;

-о 04 годині 44 хвилини 03 секунди (дата і час запису: 0:02:53) ОСОБА_1 розповідає поліцейському, що «ми їхали на Фучика, 12, тому що я зараз буду за СЗЧ-шником».

При цьому факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння захисник не оспорює.

Наведені обставини дозволяють стверджувати поза розумним сумнівом, що 11.11.2024 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo у місці і час, зазначені і протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи захисника щодо відсутності безперервного запису процедури оформлення протоколу суддя відхиляє з огляду на таке.

Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими, немає, позаяк доказами відповідно до приписівст.251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Відеозапис обставин події містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст.251 КУпАП.

Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які би свідчили про те, що такий відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП, є неналежним чи недопустимим доказом у справі.

Досліджений судом відеозапис інформативний, позбавлений упередженості та суб'єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані, оскільки він, будучи водієм транспортного засобу, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Частиною другою ст. 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, суддя не встановив.

Зважаючи на завдання КУпАП та мету адміністративного стягнення (ст. 1 та 23 КУпАП), беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , дані про його особу, суддя доходить висновку про накладення на нього штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. Стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суддя не накладає, оскільки, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 не має посвідчення водія.

Стаття 40-1 КУпАП передбачає, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час розгляду справи становить 605 грн 60 коп.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , виданим кадровим центром сухопутних військ Збройних Сил України 24.02.2003, від сплати судового збору він звільнений

Керуючись ст. 23, 24, 27, 33, 130, 221, 276, 280, 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 1 ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, який підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя Ю.В. Кравченко