Ухвала суду № 124564105, 21.01.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/574/25

Справа № 754/11703/24

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судового засідання Нагорної М.В.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Жерліцина Олена Володимирівна, про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Жерліцина Олена Володимирівна, про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою судді від 28.08.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

20.01.2025 представником позивача подано заяву про призначення судової почеркознавчої експертизи. В обґрунтування підстав представник зазначає зазначає, що оспорюваний заповіт, складений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіт № 67241232, номер в реєстрі нотаріальних дій - 9-94, бланк № НМВ051889, посвідчений нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 22.02.2021 року є недійсним, як правочин, вчинений під впливом помилки, а відтак необхідно перевірити наявність вільного волевиявлення спадкодавця ОСОБА_4 , для чого в свою чергу, необхідно провести судово-почеркознавчу експертизу.

В суді відповідачка та її представник - адвокат Змаженко Л.Я. зазначили, що позивачем вказане клопотання подано виключно з метою затягування розгляду справи, це не перше звернення позивача до суду з надуманими вимогами, крім того судом в іншій справі перевірявся психічний стан померлого на час вчинення заповіту і за наслідками розгляду справи було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Крім того, зазначила про подання заяви про залишення позову без розгляду.

Представник позивача - адвокат Єрмак О.В. в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином, у надісланому на адресу суду клопотанні зазначив про проведення засідання у його відсутності.

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає за можливе вирішити питання про призначення експертизи за відсутності сторони позивача.

Згідно положень ст.2 ЦПК України, одними із основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін та розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку наявних учасників справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки для вирішення справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Разом з тим, представником - адвокатом Змаженко Л.Я. подано клопотання про залишення позову без розгляду, обґрунтоване тим, що у 2021 році ОСОБА_3 вже звертався до Деснянського районного суду міста Києва з аналогічними позовними вимогами до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, де також були залучені ті ж само сторони: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і треті особи: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора та приватний нотаріус Жерліцина Олена Володимирівна, справа №754/15586/21 (головуючий суддя у першій інстанції - Галась І.А.). Однак у 2021 році підставою звернення до суду ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_1 було те, що ОСОБА_4 страждав як на фізичне захворювання, так і на психічний розлад, який на думку позивача істотно впливав на усвідомлення значення дій, отже не міг усвідомлювати правильність та наслідки своїх дій, а в новій позовній заяві від 25.07.2024 ОСОБА_3 вже зазначає іншу надуману підставу визнання заповіту недійсним, що начеб-то ОСОБА_4 уклав оспорюваний правочин (заповіт) під впливом помилки, вважаючи, що укладає довіреність на ім`я відповідача ( ОСОБА_1 ) на представництво його інтересів з питань пенсійного забезпечення. Однак таке твердження позивача повністю спростовується матеріалами справи, у тому числі наданими доказами стороною відповідача. При цьому представник посилається на положення ч.3 ст. 44 ЦПК України наголошує на те, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Таким чином, сторона відповідача вважає, що є всі підстави вважати, що повторне звернення до суду з аналогічною заявою є очевидно недобросовісною поведінкою заявника та визнання судом зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, що відповідно до ст.44 ЦПК України є підставою для залишення заяви без розгляду.

Згідно з вимогами ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи вище викладене, суд вважає передчасними висновки представника відповідача, що повторне звернення позивача до суду з даним позовом є аналогічною заявою та очевидно недобросовісною поведінкою заявника, що має бути визнаним судом зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, що відповідно до ст.44 ЦПК України є підставою для залишення заяви без розгляду, а відтак в залишає клопотання представника ОСОБА_2 без задоволення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст.2, 4, 12, 13, 44, 76- 81, 89, 103, 251 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника відповідачки - адвоката Змаженка Л.Я. про залишення позову без розгляду - залишити без задоволення.

Клопотання представника позивача - адвоката Єрмака О.В. про призначення судової почеркознавчої експертизи - задовольнити.

Призначити у справі посмертну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса: 03057, місто Київ, вулиця Сім`ї Бродських, 6).

На вирішення експертизи поставити питання:

- Чи виконано рукописний текст у заповіті № 67241232, номер в реєстрі нотаріальних дій - 9-94, бланк № НМВ051889, посвідчений нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 22.02.2021 року, а саме в п`ятому абзаці, заповненому рукописним текстом наступного змісту: «Заповіт мною прочитаний вголос, відповідає моїй волі і мною підписаний» під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у документі у заповіті № 67241232, номер в реєстрі нотаріальних дій - 9-94, бланк № НМВ051889, посвідчений нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 22.02.2021 року під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, що передбачена ст.ст.384,385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача - ОСОБА_3 , ел. Пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 ), встановивши строк оплати вартості експертизи - п`ять днів з дня отримання повідомлення про оплату експертизи.

Роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України, а саме, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 21.01.2025.

Суддя: