Рішення № 12456289, 24.11.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

23 листопада 2010 року Справа № 6/134

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Кобра-Схід”,

вул. Солом”янська, 18-А, оф. 18, м. Київ, 03110,

до відповідача: відкритого акціонерного товариства „Ніжинський механічний завод”,

вул. Б. Хмельницького, 37, м. Ніжин, 16600,

про стягнення 442059,35 грн.                               

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Хайба К.А., довіреність №б/н від 02.09.2010 року,

від відповідача: Кубрак Н.О., довіреність №906 від 15.07.2008 року,

Рішення прийнято після оголошеної 21.10.2010 року в судовому засіданні перерви на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Кобра-Схід” подано позов до відкритого акціонерного товариства „Ніжинський механічний завод” про стягнення заборгованості в сумі 442059,35 грн., в тому числі 414000 грн. боргу по оплаті вартості охоронних послуг, наданих згідно договору про надання охоронних послуг №36 від 01.02.2009 року у період з грудня 2009 року по серпень 2010 року, 23877,76 грн. пені та 4 181,59 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Представник відповідача визнає позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу, а також просить зменшити нараховану позивачем суму пені, враховуючи складний фінансовий стан підприємства.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

01.02.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Кобра-Схід” (охорона) та відкритим акціонерним товариством „Ніжинський механічний завод” (замовник) укладено договір про надання охоронних послуг №36.

Згідно п. 1.1 договору замовник передає, а охорона приймає під охорону об”єкт, вказаний в дислокації (надалі –„Об”єкт”)/ Додаток №1/. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони.

Відповідно до п. 7.1 договору сума даного договору складає 46000 грн. (в т.ч. ПДВ) щомісяця.

Згідно п. 7.2 договору сплата замовником вартості охоронних послуг здійснюється наступним чином:

п.п. 7.2.1 договору: строк оплати –щомісячно;

п.п. 7.2.2 договору: оплата щомісячної суми договору здійснюється до кінця поточного місяця згідно з актом виконаних робіт;

п.п 7.2.3 договору: замовник на підставі виставленого охороною рахунку до 20 числа кожного місяця сплачує охороні аванс у розмірі 50% від вартості послуг у розрахунковому місяці. Остаточний розрахунок за місяць здійснюється замовником в строк не пізніше 5 числа наступного місяця. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок охорони.

Відповідно до п. 7.5 договору у разі затримки (прострочення) платежу, передбаченим п.п. 7.2.3 п. 7.2 договору, охорона нараховує замовнику пеню у розмірі подвійної ставки облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 9.1 договору договір набирає чинності з 01 лютого 2009 року і діє до 31 грудня 2009 року.

Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону за 10 діб. (п. 9.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі договору №36 від 01.02.2009р. за період з грудня 2009 року по серпень 2010р. надано роботи (послуги) на суму 414 000 грн., про що складено акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000637 за грудень 2009 р., №ОУ-0000004 за січень 2010 р., №ОУ-0000020 за лютий 2010 р., №ОУ-0000036 за березень 2010 р., №ОУ-0000051 за квітень 2010 р., №ОУ-0000066 за травень 2010 р., №ОУ-0000080 за червень 2010 р., №ОУ-0000094 за липень 2010 р., №ОУ-0000108 за серпень 2010 р. Дані акти підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 08.06.2010 року з вимогою сплатити заборгованість, яка виникла станом на 08.06.2010 року за надані охоронні послуги згідно договору №36 від 01.02.2009 року за період листопад-грудень 2009 року та січень-травень 2010 року в сумі 322000 грн.

На дану претензію відповідачем на адресу позивача направлено лист (про розгляд претензії) від 15.06.2010 року, в якому останній зазначає про те, що вимоги по оплаті охоронних послуг він визнає і борги буде погашати, але нестабільна економічна ситуація в державі призвела до різкого зниження виробництва та продажу продукції (підприємство є експортером продукції більш як на 50 відсотків), внаслідок чого на підприємстві виникла заборгованість за отримані охоронні послуги. Також в даному листі відповідач зобов”язується найближчим часом погасити зазначений борг.

Позивачем заявлено до стягнення 414 000 грн. боргу по оплаті вартості наданих охоронних послуг, наданих згідно договору №36 від 01.02.2009 року за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором про надання послуг передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин та вищевказаних норм законодавства, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 414 000 грн. основного боргу заявлені позивачем правомірно і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Згідно розрахунку, складеного відповідно до фактичних обставин та законодавства, позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення суму боргу з урахуванням 3% річних за період з 05.01.2010 року по 05.09.2010 року в сумі 4181,59 грн.

Відповідно до умов п. 7.5 договору у разі затримки (прострочення) платежу, передбаченим п.п. 7.2.3 п. 7.2 договору, охорона нараховує замовнику пеню у розмірі подвійної ставки облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму боргу у термін, визначений умовами договору, позивачем на підставі п. 7.5 договору нараховано відповідачу пеню за період прострочення платежу з 05.01.2010 р. по 05.09.2010 р. в сумі 23877,76 грн. згідно розрахунку, який відповідає фактичним обставинам та законодавству.

Таким чином, загальна сума боргу, яку просить стягнути позивач, становить 442 059,35 грн., з них основна заборгованість складає 414 000 грн., пеня 23 877,76 грн. та 3% річних 4181,59 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

Клопотання відповідача про зменшення нарахованої позивачем суми пені, судом не задовольняється, оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів наявності виняткового випадку, яке б дало суду використати його право, передбачене п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив вищевказані приписи законодавства, оскільки своєчасно та в повному обсязі не виконав свого грошового зобов’язання по оплаті вартості наданих охоронних послуг у період з грудня 2009 року по серпень 2010 року, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 442059,35 грн.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський механічний завод” (вул. Б. Хмельницького, 37, м. Ніжин, код ЄДРПОУ 14312565, р/р 26000301835057 в ПІБ м. Ніжина, МФО 353434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кобра-Схід” (вул. Солом”янська, 18-А, оф. 18, м. Київ, код ЄДРПОУ 33234323, р/р 26002010589441 в Київській міській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012) 414 000 грн. боргу, 23877,76 грн. пені, 4181,59 грн. 3% річних, 4420,59 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Ж.В. Блохіна

24.11.10