Рішення № 124562611, 21.01.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 322/1615/24

Провадження №: 2/332/453/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем ОСОБА_1 було порушено ст. 69 Лісового кодексу України, ст. 10 Закону України «Про рослинний світ», у зв`язку з чим за фактом порушення природоохоронного законодавства відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення № 007673 від 14.01.2024.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 8/05/1-09 від 15.01.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Результатом протиправної поведінки відповідача та порушення ним природоохоронного законодавства України стало спричинення державі шкоди у розмірі 28683,12 грн.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача в дохід держави шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 28683,12 грн та судовий збір на користь позивача в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 15.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Представник позивача Тихонова О.В. у судове засідання не з`явилася, через електронний суд надала заяву про розгляд справи у її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило. У зв`язку з чим, суд відповідно до положень ст. 178 ч. 8 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши докази у справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).

Згідно ст. 7 Лісового кодексу України (надалі ЛК України), ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до приписів ст. 10 Закону України «Про рослинний світ», спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно (ст.69 ЛК України).

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (абз. 1 ст. 107 ЛК України).

Згідно ст. 40 Закону України «Про рослинний світ», порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів, порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів та протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону (ст. 24 ЛК України).

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. «е»).

Відповідно до статей 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, в повному обсязі.

Згідно із загальним правилом щодо відшкодування шкоди, визначеним ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В рамках даної справи спірні правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою кваліфікуються як відносини із відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Судом встановлено та документально підтверджено, що відповідачем ОСОБА_1 було порушено ст. 69 Лісового кодексу України, ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» тим, що він у лісосмузі здійснив незаконне пошкодження (без дозвільних документів) до ступеня припинення росту двох дерев породи «Акація» діаметр яких у корі біля шийки кореня складає 39 см та 40 см, у зв`язку з чим за фактом порушення природоохоронного законодавства відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення № 007673 від 14.01.2024 (а.с. 10).

Постановою про накладення адміністративного стягнення №8/05/1-09 від 15.01.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн (а.с. 11). Вказана постанова у встановленому законом порядку та у відповідний строк не оскаржена, штраф відповідачем на момент подачі позову не сплачений.

Результатом протиправної поведінки відповідача та порушення ним природоохоронного законодавства України стало спричинення державі шкоди у розмірі 28683,12 грн, на підтвердження чого долучений розрахунок, здійснений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» (а.с.12).

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) відповідачеві була направлена досудового вимога про врегулювання спору № 516/05/1-05/06/2-34 від 08.02.2024 (а.с. 13). Проте, зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру шкоди, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку. Таким чином, судом встановлено і підтверджено наданими позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми письмовими доказами той факт, що відповідач ОСОБА_1 , внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства України, спричинив державі шкоду у розмірі 28683,12 грн., внаслідок чого у позивача виникло право вимагати задоволення своїх вимог шляхом пред`явлення позову про стягнення суми шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев до ступеня припинення росту.

При цьомусуд,при вирішенніспору посуті враховуєвимоги ст.ст.12,81ЦПК України,відповідно дояких цивільнесудочинство здійснюєтьсяна засадахзмагальності сторін.Учасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень, крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожнасторона несеризик настаннянаслідків,пов`язаних ізвчиненням чиневчиненням неюпроцесуальних дій.Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач в судове засідання з`явився, не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, не надав відзиву на позов та не надав суду жодних доказів, якщо у нього такі малися, що спростовують доводи позивача і надані ним докази в обґрунтування позовних вимог, а тому суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до переконання про можливість задоволення позову у повному обсязі.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 3028 грн 00 коп.

Керуючись ст.13, 81, 141, 263-265, 279, 280-284 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Південного округу(Запорізьката Херсонськаобласті)до ОСОБА_1 про відшкодуванняшкоди,завданої порушеннямзаконодавства проохорону навколишньогоприродного середовища- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 28683(двадцятьвісім тисячшістсот вісімдесяттри) гривні 12копійок за наступними реквізитами: ГУК у Зап.обл/ТГ смт Новомик/24062100, код ЄДРПОУ 37941997, рахунок UA148999980333109331000008499, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) судові витрати у розмірі 3028,00 грн за наступнимиреквізитами:рахунок UA898201720343190003000104314,отримувач Державнаекологічна інспекціяПівденного округу(Запорізьката Херсонськаобласті),код ЄДРПОУ43877338,Казначейство України(ел.адм.подат.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю.І. Ретинська