Рішення № 12456088, 18.11.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.11.10           Справа № 9/171-10. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Опал», м. Городок, Львівська область,

до Державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод», с. Новосуханівка, Сумський район, Сумська область,

про стягнення 7 566 грн. 97 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився.

Суддя Лущик М.С.

при секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: 02 листопада 2010 року до господарського суду Сумської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Опал» з позовною заявою № 141 від 21.10.2010 року про стягнення з ДП «Новосуханівський спиртовий завод» суми боргу в розмірі 7566 грн. 97 коп.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце якого був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.

17.11.10 року відповідач подав заперечення, в якому зазначає, що позовні вимоги визнає частково та просить суд відмовити у задоволенні в частині стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

23 лютого 2009 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір Поставки № 6/0209/35, відповідно до умов якого Позивач, як Постачальник, зобов’язалось в порядку і строки, встановлені Договором передати Відповідачу як Покупцю, у власність товар, у певній кількості, що відповідає якості й за погодженою ціною, а Покупець, в свою чергу, зобов’язати прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, визначених у Договорі (п.1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору асортимент товару, що поставляється, строки й умови його поставки, ціни, обумовлюються сторонами в Специфікаціях, що додаються до цього Договору і є не від'ємною його частиною.

Відповідно до п. 3 Специфікації № 2 до Договору поставки № 6/0209 від 23 лютого 2009 р., Поставка продукції здійснюється на умовах відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2000 р. і визначається сторонами як СРТ склад Покупця в термін 45 робочих днів з дня здійснення Покупцем оплати та погодження сторонами необхідної технічної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, Позивач поставив, а Відповідач отримав товар на загальну суму 5466 грн. 00 коп., що підтверджується накладною № 23 від 15.04.2009 року. Згідно накладної, товар отрамала уповноважена особа Відповідача, повноваження якої підтверджуються довіреністю № 92 від 15. квітня 2009 року.

Згідно п. 2 Специфікації № 2 до Договору поставки № 6/0209 від 23 лютого 2009 року оплата продукції здійснюється таким чином – 100% вартості продукції перераховується покупцем протягом 10 банківських днів після підписання Сертифікації.

Сертифікація № 2 до Договору була підписана 15 квітня 2009 року, Відповідач повинен був оплатити товар до 26 квітня 2009 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, станом на 20.10.2010 року Відповідач оплати не провів, таким чином заборгованість за поставлений товар становить 5466 грн.

Крім того, Позивач надсилав лист-вимогу № 36 від 15.03.2010 року, що підтверджується описом вкладення та квитанцією про відправлення Відповідачу. Вказана вимога була отримана Відповідачем, що підтверджується повідомленням та повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.03.2010 року.

Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт заборгованості відповідача в розмірі 5466 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач визнає суму основного боргу, доказів сплати боргу не подав, а тому вимоги позивача суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

           Крім того, відповідачу, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано борг, який виник внаслідок інфляційних процесів в розмірі 814 грн. 44 коп. та 3% річних за несвоєчасні розрахунки в розмірі 243 грн. 95 коп.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          Згідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає вимогу про стягнення 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 243 грн. 95 коп. та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 814 грн. 44 коп. правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач просить суд, на підставі п.8.2. Договору поставки № 6/0209 від 23 лютого 2009 року, стягнути з Відповідача пеню в розмірі 1042 грн. 58 коп.

Проте, ухвалою господарського суду Сумської області від 11.01.2010 року по справі № 8/3-08 за заявою кредитора – Спільного українсько-білоруського підприємства «Технополіс» у формі ТОВ до боржника – Державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод», про порушення справи про банкрутство, ухвалено наступне: порушити провадження у справі і прийнято заяву до розгляду; введено процедуру розпорядження майном боржника; введено мараторій на задоволення вимог кредиторів; заборонено посадовим особам боржника, власнику чи уповноваженим ним органам вчиняти будь-які дії щодо відчуження майнових активів боржника на користь інших юридичних осіб та фізичних осіб.

Крім того 30 травня 2008 року у газеті «Голос України» № 102 було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Новосуханівський спиртовий завод».

          Згідно ч.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на задоволення вимог кредиторів вводиться мораторій одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф,пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

          Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимогу про стягнення пені неправомірно, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.           

Крім того, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод» (вул. Заводська, 1, с. Новосуханівка, Сумський район, Сумська область, 42341, код 00375214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Опал» (вул. Галицька, 33, м. Городок, Львівська область, 81500, код 22346348) 5466,00 грн. Вартості поставленого товару, 814,44 грн. індексу інфляції, 243,95 грн. три відстотка річних, 87 грн. 95 коп. державного мита, 203 грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В іншій частині позову – відмовити.

4.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ          (підпис)                               М.С. Лущик

Повне рішення підписано 22.11.2010 року

Суддя