Рішення № 12455919, 22.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2010 р.Справа № 28/113-10-4164 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЖСТРОЙ"; до відповідача Приватне підприємство "СПЕЦБУД-Д"

про розірвання договору підряду та стягнення 100000грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: Дев'ятерьова А.В. - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „ЮЖСТРОЙ”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про розірвання договору підряду та стягнення 100000 гривень з приватного підприємства „СПЕЦБУД-Д”.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.03.2010 р. наданими суду позивачем, але у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „ЮЖСТРОЙ” (замовник –надалі позивач) та приватним підприємством „СПЕЦБУД-Д” (підрядник –надалі відповідач) був укладений договір підряду №17/03 від 17 березня 2008 року.

За умовами вказаного договору підрядник зобов’язується виконати роботи по зануренню палів на будівельному майданчику об’єкту прибудови до торгівельного центру по проспекту Корабелів,14 в місті Миколаїв.

Згідно п.4.1 договору замовник здійснює оплату авансу в розмірі 100000 гривень на протязі 3-х днів з моменту підписання договору.

На виконання вказаного пункту позивачем було здійснено передоплату в розмірі 100000 гривень, що підтверджується випискою банку з рахунку від 20.08.2008 року.

Однак, відповідач належним чином свої обов'язки згідно умов договору, не виконував до виконання підрядних робіт не приступив, що змусило позивача звернутися до суду за відновленням свого порушеного права.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України закріплює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України та абз. 3 ч. 2 ст. 174 Господарського кодексу України, укладення між сторонами договору є однією з підстав виникнення зобов'язання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право повністю або частково відмовитись від зобов'язання.

Як вбачається зі змісту позову, в обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем було порушено приписи пункту 3.1 договору, роботи за договором повинні бути розпочаті на протязі 3- днів з дня підписання сторонами акту передачі об’єкту та роботи вважаються виконаними з моменту підписання акту виконаних робіт, що відповідачем зроблено не було .

Між тим згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 4 від 21.01.2010 року, згідно якої позивачем було пред’явлено вимогу про розірвання договору підряду №17/03 від 17 березня 2010 року.

Одним з принципів цивільного законодавства є свобода договору. Як визначено ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Разом з тим право на дострокове розірвання договору передбачене у п. 8.1 спірного договору.

У відповідності з положеннями ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, чинне законодавство в імперативному порядку визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути належним чином доведене невиконання сторонами хоча б одного з його зобов'язань, передбачених договором.

Однією з підстав для розірвання спірного договору підряду позивач визначає ту обставину, що відповідачем не приступив до виконання своїх зобов’язань передбачених договором. Такі доводи позивача відповідач не спростував належними доказами, що свою чергу свідчить про порушення відповідачем умов спірного договору. У такому разі суд погоджується з доводами позивача про недоцільність такого договору для нього, адже у такому випадку позивач позбавляється на те, що розраховував при укладенні договору.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору підряду №17/03 від 17 березня 2008 року, укладеного між ТОВ „ЮЖСТРОЙ” та ПП „СПЕЦСТРОЙ-Д”.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „ЮЖСТРОЙ” відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір підряду від 17 березня 2008 року № 17/03 , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮЖСТРОЙ” (54028, м. Миколаїв, вул. Ново заводська,25; код ЄДРПОУ 13870754) та Приватним підприємством „СПЕЦБУД-Д” (67661 Одеська область Біляївський район, с.Нерубайське, вул.. Зелена, 6 кв.57, код ЄДРПОУ 33176911).

3.          Cтягнути з Приватним підприємством „СПЕЦБУД-Д” (67661 Одеська область Біляївський район, с.Нерубайське, вул.. Зелена, 6 кв.57, код ЄДРПОУ 33176911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮЖСТРОЙ” (54028, м. Миколаїв, вул. Ново заводська,25; код ЄДРПОУ 13870754) попередню оплату в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень, витрати по сплаті державного мита у розмірі 1085/одна тисяча вісімдесят п’ять/ гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 /двісті тридцять шість/ гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текс рішення складено 24 листопада 2010 року.

Суддя