Рішення № 12455912, 23.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р.Справа № 7/454-10-4606 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юг-Газ”, м.Іллічівськ Одеської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів”, с.Белино Балтського району Одеської області

про стягнення 947412,15 грн.

Суддя Лепеха Г.А.

Представники сторін:

Від позивача –Адобовська Г.А., за довіреністю.

Від відповідача –не з’явився.

Представником позивача подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом прийнято та задоволено.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Юг-Газ” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства „Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів” (далі –Відповідач) заборгованості у сумі 947412,15 грн., з яких 717803,30 грн. –сума основного боргу, 229608,85 грн. –сума штрафних санкцій.

Представник Позивача до початку розгляду справи по суті подав уточнення до позовної заяви з урахуванням справи №7/434-10-4441 про банкрутство Відповідача та введеним 15.10.2010р. мораторієм на задоволення вимог кредиторів, в якій просить стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 895970,11 грн., з яких 717643,24 грн. –сума основного боргу, 178326,87 грн. –сума штрафних санкцій.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, свого представника у судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Керуючись ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір без участі відповідача і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача у відкритому судовому засіданні, суд встановив:

01.10.2009р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №159 на постачання природного газу в 2010 році (далі –Договір №159).

Відповідно до умов Договору №159 Позивач зобов’язався постачати для потреб Відповідача природний газ, а Відповідач –прийняти та оплатити природний газ, що постачається.

Відповідно до п. 4.1. Договору №159 ціна газу, що передається Споживачу згідно умов Договору, узгоджується шляхом підписання додаткових угод до Договору.

При цьому, сторони домовились, що ціна газу повинна включати всі податки та обов’язкові платежі, встановлені діючим законодавством України.

01.08.2010р. між сторонами була укладена Додаткова угода № 2/1, яка встановлює вартість 1000 куб.м. газу, спожитого Відповідачем з 01 серпня 2010р. по 31 грудня 2010р.

Позивач свої зобов’язання щодо постачання природного газу за вищезазначеним договором виконує належним чином.

Відповідач свої обов’язки за Договором № 159 належним чином не виконав та не здійснив оплату за спожитий у вересні та у жовтні 2010р. природний газ в повному обсязі.

Згідно п. 3.1. Договору № 159 природний газ, що постачається, вважається прийнятим по кількості на підставі актів між Відповідачем та Газозбутовою організацією.

В п. 8.7. Договору визначено, що Газозбутовою організацією є ВАТ „Одесагаз”.

Постачання природного газу Позивачем та його споживання Відповідачем в вересні 2010 року підтверджується двостороннім актом від 30.09.2010р., складеним та підписаним ВАТ „Одесагаз” та Споживачем та трьохстороннім Актом приймання-передачі природного газу за вересень 2010р. від 30.09.2010р., складеним та підписаним Постачальником, Споживачем та ВАТ „Одесагаз”.

Відповідно до вищезазначених актів Споживач в вересні 2010 року спожив 219,658 тис. куб.м. природного газу, наданого Постачальником.

Згідно п. 2.2. Договору №159 Споживач зобов’язався забезпечити своєчасну та 100% оплату за газ та його транспортування.

Пунктом 4.6. зазначеного Договору встановлено, що оплата газу, що споживається, здійснюється Споживачем щомісячно в наступному порядку: 100% передплата обсягу споживання природного газу, що планується згідно Реєстру —не пізніше 25 числа місяця, що передує споживанню. Залишок (різниця між вартістю фактично спожитого газу згідно Акту прийому-передачі та передплатою) –не пізніше 05 числа місяця наступного за обліковим. Підставою для остаточного розрахунку за обліковий місяць є акт прийому-передачі.

Обсяг спожитого Відповідачем природного газу у вересні 2010р. становить 219,658 тис. куб.м.

До теперішнього часу Відповідач не здійснив оплату за спожитий в вересні 2010р. природний газ в обсязі 159,884 тис. м. куб. на суму 482848,08 грн.

Таким чином, станом на 26 серпня 2010р. у Відповідача виникла заборгованість за 159,884 тис. куб.м. природного газу, спожитого у вересні, на суму 482848,08 грн.

Обсяг спожитого Відповідачем природного газу у жовтні 2010р. становить 77,747 тис. куб.м.

До теперішнього часу Відповідач не здійснив оплату за спожитий в жовтні 2010р. природний газ в обсязі 77,747 тис. м. куб. на суму 234795,16 грн.

Таким чином, станом на 26 вересня 2010р. у Відповідача виникла заборгованість за 77,747 тис. куб.м. природного газу, спожитого у жовтні на суму 234795,16 грн.

Станом на 27 жовтня 2010р. Споживач не здійснив розрахунків щодо оплати спожитого у вересні та жовтні 2010 року природного газу в обсязі 237 631 тис. м. куб. на суму 717643,24 грн., чим порушив свої зобов’язання за Договором № 159.

В п. 5.4. Договору №159 на постачання природного газу в 2010 році від 01.10.2009р. встановлено, що у разі прострочення платежу понад встановленого строку, Відповідач сплачує на користь Позивача пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, а також неустойка у розмірі 0,5% вартості наданого природного газу за кожен день прострочення платежу відповідно до п.11.3. „Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України”, затверджених Наказом Державного комітету України по нафті і газу від 1 листопада 1994 року N 355.

Відповідно до п.7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно п.1.1. Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених Наказом Державного комітету України по нафті і газу від 01 листопада 1994 року N 355 (далі –Правила N 355) Правила є обов’язковими для усіх підприємств, об’єднань і організацій, зайнятих видобутком, транспортуванням, збутом і споживанням природного газу, проектуванням систем газопостачання і газоспоживаючого обладнання та його налагоджуванням, незалежно від їх відомчого підпорядкування і форми власності.

П.11.3. Правил N 355 передбачено, що у випадку заборгованості за використаний природний газ споживачі сплачують газопостачальній організації 0,5 відсотка вартості використаного газу за кожну добу простроченого платежу. Ті ж самі умови передбачені й п.5.4. Договору №159.

В ст. 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, згідно до якої боржник на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 27.10.2010р. заборгованість Відповідача за Договором №159 на постачання природного газу в 2010 році від 01.01.2010р. відповідно до розрахунку заборгованості, яка подана Позивачем, становить 895970,11 грн., в т.ч. вартість спожитого природного газу – 717 643,24 грн., розмір пені –12146,69 грн., розмір приросту за індексом інфляції – 20 811,65 грн., розмір 3-х відсотків річних –2350,97 грн., розмір 0,5 % неустойки – 143017,56 грн.

Згідно ст.ст. 509, 525 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд доходить до висновку, що уточнені позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не заперечуються відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів” (66161, Одеська область, Балтський район, с.Белино. Код ЄДРПОУ 04689582. Р/р 26009020026851 у відділенні „Одеська регіональна дирекція” ВАТ „ВТБ банка”, МФО 321767) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Юг-Газ” (Юридична адреса: 68000, Одеська обл., м.Іллічівськ, вул. Леніна, 33. Адреса для кореспонденції: 65003, м.Одеса, вул. Одарія, 1. Код ЄДРПОУ 30194498. Р/р 26008301117889 в ПАТ „БАНК ФОРУМ”, МФО 322948) 895970 /вісімсот дев’яносто п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят/ грн. 11 коп. (в тому числі вартість спожитого природного газу –717 643,24 грн., розмір пені –12146,69 грн., розмір приросту за індексом інфляції –20 811,65 грн., розмір 3-х відсотків річних – 2350,97 грн., розмір 0,5 % неустойки –143017,56 грн.), 8959 /вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять/ грн. 70 коп. державного мита, 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення

строку подання апеляційної скарги.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Суддя