Рішення № 12455782, 15.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2010 р.Справа № 6-31/119-08-4742 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Барт”

до Відкритого акціонерного товариства “Черномортехфлот”

про стягнення 11802059,46 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача - Каркоц А. В. - довір. б/н від 06.11.2008 року,

від відповідача - не з’явився,

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Барт” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Одеської з позовом та уточненням позову до Відкритого акціонерного товариства “Черномортехфлот” (далі –відповідач) про стягнення 11802059,46 грн., з яких 3513524,87 грн. –основний борг; 4861237,14 грн. –збитки при зміні курсу долара; 1445575,06 грн. –пеня; 98043,68 грн. –25% річних; 1030369,99 грн. –інфляційні витрати по договору №3/1-5 від 01.01.2008 року; 101594,19 грн. –3% річних; 751714,53 грн. –інфляційні витрати по договору № 3/1-7 від 03.01.2007 року.

Відповідач позов визнав частково про що зазначив у запереченнях до позовної заяви.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва до 18.05.2009 року о 09:40 та до 15.10.2009 року о 09:40.

В С Т А Н О В И В :

03.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Барт” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Чорномортехфлот” (покупець) було укладено договір № 3/1-7 відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити відповідачу паливно-мастильні матеріали, а відповідач зобов`язався їх прийняти та оплатити на умовах, зазначених в договорі.

01.01.2008 року між сторонами було укладено договір № 3/1-5 відповідно до умов якого позивач, також, зобов`язався поставити відповідачу паливно-мастильні матеріали, а відповідач зобов`язався їх прийняти та оплатити на умовах, зазначених в цьому договорі.

Вищевказаними договорами передбачалось, що ВАТ „Чорномортехфлот” повинно було розрахуватись за одержані паливно-мастильні матеріали протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження Товару (пункт 3.1. договорів).

На протязі дії вищевказаних договорів позивач в повному обсязі виконував умови поставки, передавав в строк відповідачу належної якості товар і на умовах підписаних між ними Договорів. На протязі дії договорів Товар передавався згідно Видатковим накладним та Довіреностям на отримання матеріальних цінностей виданих ВАТ „Чорномортехфлот”.

Однак, відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання по договору № 3/1-7 від 03.01.2007 року, зокрема, здійснивши розрахунки за одержаний товар в повному обсязі, однак, з порушенням 30-денного терміну оплати.

По договору № 3/1-5 від 01.01.2008р. відповідач за одержані від позивача паливно-мастильні матеріали розрахувався частково. При цьому, розрахунки здійснювались з порушенням встановлених пунктом 3.1. строків оплати.

Позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просить стягнути з відповідача по договору № 3/1-7 від 03.01.2007р. за порушення грошового зобов`язання 751714,53грн. інфляційних та 101594,19грн. сплати 3% річних.

По договору № 3/1-5 від 01.01.2008р. позивач просить стягнути з відповідача залишок основного боргу в сумі 3513524,87грн., а також 4861237,14грн. збитків, пов`язаних із зміною курсу долара США, 1445575,06грн. пені, 1030369,99грн. інфляційних та 98043,68грн. сплати 25% річних відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідач, станом на момент надання заперечень на позов (09.12.2008р.) позовні вимоги визнав частково на суму 11192820,13 грн., оскільки під час надання позову позивачем не було враховано частину сплачених коштів. Крім того, частково відповідач не був згоден з нарахованими 25% річних та розміром пені.

Заслухавши пояснення сторін, надані під час розгляду справи, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом..

На момент надання позову до господарського суду Одеської області (16.11.2008р.) у відповідача не існувало заборгованості за одержані паливно-мастильні матеріали по договору № 3/1-7 від 03.01.2007р., що видно із самої позовної заяви ТОВ „Барт”.

Позивач по вказаному договору просить стягнути з ВАТ „Чорномортехфлот” 101594,19грн. в якості оплати 3% річних та 751714,53грн. інфляційних за порушення грошового зобов`язання.

Між тим, вищевказана норма Цивільного кодексу України (ч.2 ст.625) передбачає саме сплату боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Виходячи з відсутності у відповідача перед позивачем основного боргу за поставлені паливно-мастильні матеріали і те, що частиною 2 статті 625 ЦК України не передбачено виникнення зобов`язань по сплаті інфляційних та 3% річних окремо від вимоги по сплаті основної заборгованості –суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог по стягненню з відповідача 101594,19грн. сплати 3% річних та 751714,53грн. інфляційних по договору №3/1-7 від 03.01.2007р.

На момент прийняття рішення по цій справі, борг відповідача перед позивачем за товар, поставлений по Договору №3/1-5 від 01.01.2008 року, з урахуванням розрахунків, що проводились під час вирішення спору, складає 1513524,87 грн., що підтверджується Довідкою від 01.10.2010 року № 1970/16, копіями платіжних доручень, наданих відповідачем в судових засіданнях та не заперечується самим позивачем.

Тому, уточнені позовні вимоги в частині вимог про стягнення основного боргу по вищевказаному договору в сумі 3513524,87грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 1513524,87 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на умови, передбачені пунктом 3.5. договору №3/1-5 від 01.01.2008 року, просить стягнути з відповідача 4861237,14грн. збитків, що утворились при зміні курсу долара США.

Суд вважає, що у задоволенні цих вимог слід відмовити з огляду на наступне:

Дійсно, пунктом 3.5. вищевказаного договору передбачено, що покупець (ВАТ „Чорномортехфлот” зобов`язується сплатити вартість товару відповідно до формули, якою встановлено, що ціна товару на дату оплати після збільшення курсу долара США дорівнює ціні товару на дату його одержання помноженій на різницю між курсом долара США по відношенню до української гривні станом на момент одержання товару та курсом долара США на дату оплати за цей товар.

Суму в розмірі 4861237,14грн. позивач просить стягнути з відповідача в якості відшкодування збитків.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської

діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як зазначалось вище, пунктом 3.5. договору, на який позивач посилається з вимогами про стягнення збитків, встановлено зобов`язання відповідача по оплаті вартості товару з урахуванням змін курсу долара США на момент поставки товару та на момент здійснення оплати за цей товар.

Тобто, в даному випадку мають місце договірні зобов`язання щодо визначення суми коштів, які підлягали оплаті позивачу відповідачем. Фактично пунктом 3.5. договору сторони домовились про зміну вартості товару в залежності від зміни курсу валют в період між датою поставки та датою оплати.

За таких обставин, суд вважає, що безпідставними є вимоги про стягнення збитків з посиланням на вказаний пункт договору, оскільки в цьому випадку позивач повинен був включити різницю в курсах валют до вимог про стягнення основного боргу, виходячи з можливості зміни ціни товару та визначення її за формулою, встановленою пунктом 3.5. договору.

Таким чином, несплата відповідачем позивачу вартості товару з урахуванням зміни курсу гривні до долара США не можна вважати збитками, оскільки зобов`язання відповідача по оплаті за товар, з урахуванням таких змін, існувало на підставі договірних відносин.

Пунктом 4.1. договору №3/1-5 від 01.01.2008 року встановлено, що за прострочення оплати поставленого товару покупець (ВАТ „Чорномортехфлот” сплачує постачальнику (ТОВ „Барт”) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення.

Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства розраховано пеню, яка підлягає стягненню з відповідача. Її розмір становить 1445575,06грн.

Також, позивачем відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України правильно розраховано розмір інфляційних, відповідно до встановлених Держкомстатом України індексів інфляції, та сплати 25% річних за порушення грошового зобов`язання, оскільки можливість встановлення в договорі іншого розміру річних передбачена зазначеною нормою ЦК України.

Розмір інфляційних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1030369, 99грн.

Що стосується стягнення 25% річних, то суд зазначає, що позивачем правильно розраховано суму, що підлягала сплаті відповідачем, в розмірі 1581843,46рн.

Однак, фактично позивач просить стягнути з ВАТ „Чорномортехфлот”, в якості сплати 25% річних, суму в розмірі 98043,68грн., зазначаючи в доповненнях до позовної заяви (вх.25388 від 05.10.09р.) про необхідність зменшення суми „збитків в розмірі 25% річних ... на суму пені: 1581843,46 –1483799,78 = 98043,68 гривень...” з огляду на вимоги ч.1 ст.232 ГК України.

Дійсно, відповідно до ч.1. ст.232 Господарського кодексу України, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Однак, суд зазначає, що передбачена ч.2 ст.625 ЦК України оплата річних за порушення грошового зобов`язання не відноситься до збитків, а є встановленним чинним законодавством зобов`язанням сплатити кредитору 3% річних за таке порушення, якщо інше не встановлено договором (в даному випадку 25% річних).

Тому, на думку суду, позивач безпідставно зменшив суму, що підлягала стягненню з відповідача в якості 25% річних на суму нарахованої пені.

Суд не може вийти за межі позовних вимог. Тому, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача в якості 25%річних суми в розмірі 98043,68грн.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з прокладенням на відповідача судових витрат, пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням того, що часткове погашення боргу відповідачем здійснювалось після порушення провадження у справі.

Приймаючи до уваги значний розмір пені, що підлягає до стягнення (1445575, 06грн.) та те, що з відповідача стягуються більше мільйона гривень інфляційних та 25%річнгих, як виняток, суд вважає можливим, в порядку п.3 ст.83ГПК України, зменшити суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 500000грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ЧОРНОМОРТЕХФЛОТ” (01385479, м. Одеса, вул. Польська, 18, код –01385479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БАРТ” (м. Одеса, вул. Михайлівська, 25, код –31842024) основного боргу 1513524гривні 87коп., пені 500000 гривень, інфляційних 1030369гривень 99коп, сплати 25%річних 98043гривні 68коп., держмита 25500гривень та витрат на ІТЗ судового процесу 121 гривню 73коп.

3. В решті позову –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.11.2010р.

Суддя