Рішення № 124556070, 20.01.2025, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/1180/24

Провадження № 2/474/1/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

20.01.25р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

05.11.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості, в якому позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором № 491019071 від 27.01.2020р. у розмірі 53 379 грн. 22 коп.

Позов обґрунтований тим, що 27.01.2020р. між Акціонерним товариством Альфа-Банк (далі - АТ Альфа Банк) та відповідачкою було укладено угоду № 491019071, за умовами якої кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 29 399 грн. 96 коп., а позичальник зобов`язався повернути використану суму кредиту в строк до 28.01.2022р. та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 39,9%.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а відповідач не виконав своїх обов`язків, припинив повертати наданий йому кредит в строки передбачені договором.

17.05.2021р. між АТ Альфа-Банк та ТОВ Фінансова компанія Флексіс було укладено договір № 2 відповідно до якого АТ Альфа-Банк відступило ТОВ Фінансова компанія Флексіс права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 491019071.

18.05.2021р. між ТОВ Фінансова компанія Флексіс та ТОВ Вердикт Капітал було укладено договір № 18-05/2021 відповідно до якого ТОВ Фінансова компанія Флексіс відступило ТОВ Вердикт Капітал права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 491019071.

10.01.2023р. між ТОВ Вердикт Капітал та ТОВ Коллект Центр було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ Вердикт Капітал відступило ТОВ Коллект Центр права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 491019071.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 491019071 становить 53 379 грн. 22 коп., яка складається з: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 29 399 грн. 96 коп.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 443 грн. 63 коп.; інфляційних збитків - 470 грн. 39 коп.; нарахованих 3% річних -65 грн. 24 коп.

Також позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн. 00 коп.

27.11.2024р. представницею позивача Ткаченко М. на виконання ухвали суду від 07.11.2024р. надано клопотання про доручення доказів - детального розрахунку боргу за договором № 491019071 від 27.01.2020р. за період з 27.01.2020р. по 03.10.2024р.

Представниця позивача Ткаченко М. у судові засідання 11.12.2024р. та 20.01.2025р. не з`явилася, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві просила розглядати позовну заяву за відсутності представника позивача, дала згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка у судові засідання 11.12.2024р. та 20.01.2025р. не з`явилася, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв`язком судових повісток за адресою реєстрації місця проживання, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, а також не подала до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

20.01.2025р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі доказами.

Дослідив письмові докази, судом встановлено наступне.

27.01.2020р. між ПАТ Альфа Банк та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання кредиту № 491019071 шляхом підписання відповідних Оферти на укладення угоди про надання кредиту № 491019071, Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції Акціонерного товариства Альфа Банк на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у Акціонерному товаристві «Альфа-Банк» та Акцепту публічної пропозиції АТ Альфа-Банк на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у Акціонерному товаристві Альфа-Банк, який розміщений у частині 3 названої Анкети-заяви.

У Акцепті публічної пропозиції АТ Альфа-Банк на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у Акціонерному товаристві Альфа-Банк, який розміщений у частині 3 названої Анкети-заяви позичальниця ОСОБА_2 підтвердила акцепт публічної пропозиції та укладення договору між нею з АТ Альфа-Банк на умовах викладених у публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сайті банку, а також отримання нею у день підписання Акцепту примірника договору та всіх додатків до нього. Вона ж прийняла пропозицію банку на використання її електронного підпису зразок якого наданий у договорі та будь-якого аналогу власноручного підпису, що передбачені договором.

У вказаних вище документах, сторони погодили тип кредиту - кредит готівкою, суму кредиту - 29 399 грн. 96 коп., процентну ставку - 39,90% річних, тип процентної ставки - фіксована, строк кредиту - 24 місяці. У них же ОСОБА_1 запропонувала банку надавати їй послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені договором за надання яких запропонувала встановити комісійну винагороду: за надання кредиту 0,00% від суми кредиту та за обслуговування кредиту - 0,00% від суми кредиту. Дата повернення кредиту - 28.01.2022р. Позичальниця просила надати кредит для повернення заборгованості за кредитним договором № 631086822 від 11.01.2019р., розмір 29 399 грн. 96 коп., у спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ Альфа-Банк. Невід`ємною частиною угоди є, в т.ч., графік платежів.

У паспорті споживчого кредиту підписаному позичальницею ОСОБА_1 містяться умови аналогічні Оферті на укладення угоди про надання кредиту № 491019071, зокрема щодо суми кредиту, процентної ставки та строку кредитування.

Також сторони погодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 491019071 між АТ Альфа Банк та ОСОБА_1 ), в якому визначили дати платежів з погашення суми кредиту та процентів, починаючи з 27.01.2020р. до 28.01.2022р., до 20 числа кожного місяця, розмір мінімального щомісячного платежу як 1 797 грн. 33 коп., а також загальну суму кредиту як 29 399 грн. 96 коп., суму процентів за користування кредитом як 13 735 грн. 95 коп., реальну річну процентну ставку як 48.04%.

Відповідно до меморіального ордеру № 27276 від 28.01.2020р. на ім`я отримувача ОСОБА_1 перераховано кошти у сумі 29 399 грн. 96 коп., призначення платежу - надання кредиту за кредитним договором № 491019071 від 27.01.2020р. Банк платника та отримувача - АТ Сенс Банк.

З виписки по особовим рахункам з 27.01.2020 р. по 17.05.2021р. (форми 281) виготовленої АТ Сенс Банк сформованої 09.04.2024р., вбачається, що 28.01.2020р. мало місце надання ОСОБА_1 кредиту за кредитним договором № 491019071 від 27.01.2020р. у сумі 29 399 грн. 96 коп. З 02.03.2020р. по 29.04.2021р. відбувалося помісячне перенесення заборгованості по кредиту на рахунок простроченої заборгованості за кредитним договором № 491019071 від 27.01.2020р. 17.05.2021р. вчинено сплату процентів та погашення заборгованості по кредиту за кредитним договором № 491019071 від 27.01.2020р. згідно договору факторингу № 2 від 17.05.2021р., всього у сумі 44 647 грн. 77 коп., з яких 15 247 грн. 81 коп. (проценти), та 29 399 грн. 96 коп. (сума кредиту).

Згідно з розрахунком заборгованості за період з 27.01.2020р. по 17.05.2021р. виконаного первісним кредитором, сума заборгованості за кредитним договором № 491019071 від 27.01.2020р. станом на 17.05.2021р. становила: 29 399 грн. 96 коп. - сума кредиту, 16 248 грн. 30 коп. - проценти.

17.05.2021р. між АТ Альфа Банк та ТОВ Фінансова компанія Флексіс було укладено договір № 2 відповідно до якого АТ Альфа Банк відступило ТОВ Фінансова компанія Флексіс права вимоги до боржників за договорами перелік яких міститься у Додатку № 1-1 до даного договору, в силу чого ТОВ Фінансова компанія Флексіс перейшли усі права які належали первісному кредитору за основними договорами, на умовах передбачених ними ж, в тому числі щодо нарахування відсотків.

Згідно додатку № 1-1 до договору факторингу № 2 від 17.05.2021р. до фактора перейшло і право вимоги за договором № 491019071 від 27.01.2020р. щодо боржниці ОСОБА_1 (порядковий номер 5008) у сумі 44 648 грн.26 коп.

17.05.2021р. фактором сплачено на користь клієнта кошти в рахунок оплати за право вимоги боргу згідно договору факторингу № 2 від 17.05.2021р. ( платіжне доручення № 253 від 17.05.2021р.).

18.05.2021р. між ТОВ Фінансова компанія Флексіс та ТОВ Вердикт Капітал було укладено договір № 18-05/2021 відповідно до якого ТОВ Фінансова компанія Флексіс відступило ТОВ Вердикт Капітал права вимоги до боржників за договорами перелік яких міститься у Додатку № 1-1 до даного договору, в силу чого ТОВ Вердикт Капітал перейшли усі права які належали первісному кредитору за основними договорами, на умовах передбачених ними ж, в тому числі щодо нарахування відсотків.

Згідно додатку № 1-1 до договору факторингу № 18-05/2021 від 18.05.2021р. до фактора перейшло і право вимоги за договором № 491019071 від 27.01.2020р. щодо боржниці ОСОБА_1 (порядковий номер 5008) у сумі 44 648 грн.26 коп.

18.05.2021р. фактором сплачено на користь клієнта кошти в рахунок оплати за права вимоги боргу згідно договору факторингу № 18-05/2021 від 18.05.2021р. (платіжні доручення № Ф від 26.07.2021р., № 260990544 від 17.06.2021р., № 260990545 від 17.06.2021р., № 260990546 від 17.06.2021р., № 260530015 від 16.06.2021р., № 260990552 від 17.06.2021р.).

За розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ Вердикт Капітал станом на 10.01.2023р. заборгованість відповідачки перед товариством становила станом на дату відступлення права вимоги 18.05.2021р.: 29 399 грн. 96 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту; 15 248 грн. 30 коп. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги. У період з 18.05.2021р. по 27.01.2022р. товариством також були нараховані відсотки, виходячи із погодженої сторонами відсоткової ставки 39,9% річних, за кількість днів 255, всього у сумі 8 195 грн. 33 коп. А також починаючи з 28.01.2022р. (після закінчення строку кредитування) по 23.02.2022р. були нараховані 3% річних на залишок боргу 29 399 грн. 96 коп. за кількість днів прострочення виконання зобов`язання 27, всього у сумі 65 грн. 24 коп. Ним же було нараховано інфляційні втрати розраховані наступним чином: суму боргу х (сукупний індекс інфляції (добуток щомісячних індексів за відповідний період, а саме виходячи із індексу інфляції за лютий 2022р. як 101.60) / 100% - суму боргу, всього у сумі 470 грн. 39 коп.

10.01.2023р. між ТОВ Вердикт Капітал та ТОВ Коллект Центр було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги з актом прийому-передачі Реєстру боржників (додаток № 4), а також з витягом з реєстру боржників (додаток № 3 - витяг від 10.01.2023р.), відповідно до яких ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ відступило належне йому на підставі договору відступлення прав вимоги № 18-05/21 від 18.05.2021р. укладеного з ТОВ ФК Флексіс право вимоги новому кредитору ТОВ Коллект Центр, а останнє набуло право вимоги первісного кредитора до боржників зазначених у Додатках № 1 та № 3 до договору (реєстри боржників), за договорами позики (кредитними договорами), в тому числі за договором № 491019071 від 27.01.2020р. щодо боржниці ОСОБА_1 (порядковий номер 19782) у сумі 53 379 грн. 22 коп.

За розрахунком заборгованості ТОВ Коллект Центр за договором № 491019071 від 27.01.2020р., виконаного за період з 10.01.2023р. станом на 03.10.2024р. вбачається, що заборгованість відповідачки після відступлення права вимоги товариству залишалася незмінною - 53 379 грн. 22 коп.

Також позивачем надано Детальний розрахунок боргу за договором № 491019071 з 27.01.2020р. по 03.10.2024р., згідно з яким відповідачкою протягом вказаного періоду часу будь які платежі на погашення кредиту, процентів за ним не вчинялися. Сума заборгованості становить: 53 379 грн. 22 коп., з них: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 29 399 грн. 96 коп.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 443 грн. 63 коп.; інфляційних збитків - 470 грн. 39 коп.; нарахованих 3% річних - 65 грн. 24 коп.

Відповідачкою не було надано власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення нею кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором, та спростовують правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості.

01.07.2024р. між адвокатським об`єднанням Лігал Ассістанс та позивачем укладено договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги відповідно до якого (розд. 2) адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надавати клієнту: правову інформацію, консультації, роз`яснення з правових питань, правового супроводу, захисту інтересів, складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на захист інтересів клієнта, представляти інтереси клієнта у судах загальної юрисдикції, узагальнювати та аналізувати практику розгляду судових та інших справ, та вчиняти інші дії.

Згідно з заявкою про надання юридичної допомоги № 509 від 14.08.2024р. та витягу з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024р. за договором № 01-07/2024 між сторонами цього договору, адвокатським об`єднанням клієнту надано юридичну допомогу, згідно заявок про надання юридичної допомоги, за договором № 491019071 з боржником ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів у часі 2 години вартістю 2 000грн./1 годину, всього в сумі 4 000 грн.; щодо складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у часі 3 години вартістю 3 000 грн./1 годину, всього в сумі 9 000 грн. В загальному вартість наданих послуг - 13 000 грн.

Встановив вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію № 675-УШ від 03.09.2015р. (далі - Закон № 675-УШ).

У п. п. 5, 6, 7, 12 ст. 3 Закону № 675-УШ зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі логін-пароль, або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону № 675-УШ електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-УШ електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону № 675-УШ в редакції на час виникнення спірних правовідносин,- визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020р. під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020р. у справі № 732/670/19, від 23.03.2020р. у справі № 404/502/18, від 14.06.2022р. у справі № 757/40395/20.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачем та ПАТ Альфа-Банк Угоди № 491019071 про надання кредиту та перерахування позичальниці кредитних коштів згідно його умов, а також погодження сторонами в угоді умов та порядку сплати процентів за фіксованою процентною ставкою 39,9% річних в межах строку кредитування (24 місяці), та правомірним нарахування первісним кредитором процентів станом на 17.05.2021р. у сумі 15 248 грн. 30 коп. на залишок неповернутої суми боргу 29 399 грн. 96 коп.

Оскільки ТОВ Вердикт Капітал правомірно набуло право вимоги за Угодою № 491019071, а відповідачка неналежно виконувала свої зобов`язання за нею, отже заборгованість за відсотками у розмірі 8 195 грн. 33 коп., нарахована товариством за період з 18.05.2021р. (станом на дату набуття права вимоги) до 27.01.2022р. (кінцевий день строку кредитування), правомірно. Також правомірно товариством нараховані і 3% річних в сумі 65 грн. 24 коп. та інфляційні втрати в сумі 470 грн. 39 коп., за період з 28.01.2022р. (після закінчення строку кредитування) до 23.02.2022р. (до введення на території України воєнного стану).

Тому суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості станом на 03.10.2024р., в загальному розмірі 53 379 грн. 22 коп., з них: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 29 399 грн. 96 коп.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 443 грн. 63 коп.; інфляційних збитків - 470 грн. 39 коп.; нарахованих 3% річних - 65 грн. 24 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн. 00 коп.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-УІ від 05.07.2012р. (далі - Закон № 5076-УІ) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-УІ).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022р. у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги, заявку про надання юридичної допомоги № 509 від 14.08.2024р. та витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024р. за договором № 01-07/2024, за якими адвокатським об`єднанням клієнту надано юридичну допомогу, а саме: надання усної консультації з вивченням документів у часі 2 години вартістю 2 000грн./1 годину, всього в сумі 4 000 грн.; щодо складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у часі 3 години вартістю 3 000 грн./1 годину, всього в сумі 9 000 грн. В загальному вартість наданих послуг - 13 000 грн.

Таким чином враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті № 2 про надання юридичної допомоги, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення на користь ТОВ Коллект Центр з відповідачки судових витрат на професійну правничу допомогу надану в суді у сумі 6 500 грн. 00 коп.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за договором № 491019071 від 27.01.2020р. в загальній сумі 53 379 (п`ятдесят три тисячі триста сімдесят дев`ять) грн. 22 коп., з них: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 29 399 (двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн. 96 коп.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 443 (двадцять три тисячі чотириста сорок три) грн. 63 коп.; інфляційні збитки - 470 (чотириста сімдесят) грн. 39 коп.; 3% річних - 65 (шістдесят п`ять) грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 21 січня 2025 року.

Суддя Ф.Г. Сокол