Рішення № 124551827, 20.01.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6539/24

Провадження № 2/953/283/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Кузьменко Б.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Харківська міська рада,

розглянув у відкритому судовому в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача Харківської міської ради, в якому просить визнати за нею право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 18,9 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 19 листопада 2014 року позивач стала власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 3277, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. У вказаній квартирі позивач зареєстрована та постійно проживала. Через збройну агресію РФ на території України позивач була вимушена тимчасово виїхати зі свого постійного місця проживання до Полтавської області у м. Горішні Плавні, де позивач була взята на облік внутрішньо переміщеної особи. В період з 25.08.2022 по 30.08.2022 в м. Горішні Плавні невстановлена особа здійснила крадіжку належного позивачу майна та документів, серед яких був і правовстановлюючий документ на належну позивачу квартиру. Дублікат договору купівлі - продажу квартири позивач отримати не може, оскільки нотаріальний архів приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприної Г.О. було втрачено, про що нотаріус надала відповідну довідку. У зв`язку із втратою правовстановлюючого документу на квартиру, позивач позбавлена можливості вільно розпоряджатись своїм майном.

Аргументи учасників справи.

Представник відповідача відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Рух справи.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засіданні.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2024 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Позивач надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету Харківської міської ради.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив на позов відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №320787670 від 21.01.2023 однокімнатна квартира загальною площею 18,9 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності (розмір частки 1) належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 3277, виданого 19.11.2014 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О.

Відповідно до довідки №1633-5001626353 від 19.05.2022 ОСОБА_1 було взято на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване місце проживання:АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

Як слідує зі змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження №12022170520000484, дата реєстрації 06.09.2022, до чергової частини ВП №2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області 05.09.2022 з письмовою заявою звернулась ОСОБА_1 про те, що в період часу з 25 серпня 2022 року по 30 серпня 2022 року, невідома особа, діючи в умовах воєнного стану, шляхом підбору ключа, проникла в приміщення буд. АДРЕСА_4 , звідки здійснила крадіжку електроінструментів, документів та інших речей, точний перелік встановлюється.

У відповіді приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуприни Г.О. за вих.№56/01-16 від 16.10.2023 на заяву ОСОБА_1 зазначено, що у зв`язку із втратою нотаріального архіву видати дублікат договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. 19.11.2014 за реєстровим №3277, немає можливості (кримінальне провадження №12019220480001977 від 23.05.2019).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З правової позиції викладеної в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15 (№ в ЄДРСР 45910640) слідує, що «за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Пункт 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Оскільки позивач правомірно набула право власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, що підтверджується дослідженими судом доказами, але у зв`язку з втратою оригіналу договору купівлі - продажу квартири, іншим шляхом не має можливості підтвердити своє право власності на зазначену квартиру, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 18,9 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: м. Харків, майдан Конституції, 7.

Головуючий суддя Т.В. Бобко