Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 296/11084/24
2-а/296/6/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2025 рокум.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої судді Пилипюк Л. М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
02 грудня 2024 року до Корольовського районного суду міста Житомира звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що постановою серії ЕНА № 3467363 від 13 листопада 2024 року її притягнуто до адміністративної відповідальності, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до змісту вищевказаної постанови ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснила зупинку (стоянку) ближче 30 м від дорожнього знаку 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса», чим порушила вимоги п. 15.9 е) Правил дорожнього руху.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню та заявляє про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Безпідставно пред`явивши їй звинувачення у порушенні Правил дорожнього руху, поліцейські повністю проігнорували її права як особи, що притягується до адміністративної відповідальності. В оскаржуваній постанові вказано, що до неї додаються покази технічного засобу, однак це не відповідає дійсності, адже поліцейський не використовував жодних приладів для вимірювання відстані. Позивач вважає, що її притягнуто до адміністративної відповідальності без жодного доказу її вини. Також позивач додає, що на місці події їй не було вручено примірник оскаржуваної постанови, а лише квитанцію для сплати штрафу в розмірі 340 гривень. Фактично копію вказаної постанови вона отримала поштою 26 листопада 2024 року.
На підставі наведеного позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3467363 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження у справі закрити.
Ухвалою судді від 03 грудня 2024 року адміністративний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання у відповідності до вимог ч. 1 ст. 286 КАС України.
13 грудня 2024 року до Корольовського районного суду м. Житомира від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. Заперечуючи вимоги позову, представник відповідача зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 в місті Андрушівка Житомирської області здійснила зупинку, чим порушила вимоги п.15.9 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. З метою забезпечення безпечних умов руху маршрутних транспортних засобів та безпеки пасажирів таких транспортних засобів Правила дорожнього забороняється зупинятися ближче ніж 30 м перед посадочними майданчиками для зупинки маршрутних транспортних засобів і за 30 м за ними. Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний дотримуватися вимог Правил дорожнього руху. На спростування аргументів позову, представник відповідача зазначає, що доказом вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху є сама постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності, а також відео з місця вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, представник відповідача зауважує, що позивач жодним чином не була обмежена у своїх правах, працівниками поліції роз`яснили позивачу суть скоєного адміністративного правопорушення, надали можливість висловлювати заперечення. На підставі наведеного представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.
Беручи участь у судовому засіданні від 10 січня 2025 року, позивач ОСОБА_1 пояснила, що оскаржувана постанова є її першим випадком притягнення до адміністративної відповідальності. На місці події вона, розгубившись, не змогла належним чином реалізувати свої права та оцінити ситуацію. Позивач повідомила, що поліцейські не роз`яснили їй прав, не оголосили зміст оскаржуваної постанови та не вручили їй примірник оскаржуваної постанови, а лише відірвали «корінець» для сплати штрафу. Згодом вона повернулась на місце події і зрозуміла, що в її діях не було складу адміністративного правопорушення, адже вона припаркувала свій автомобіль у відповідності до вимог Правил дорожнього руху, тобто на відстані більше ніж 30 м від дорожнього знаку «Пункт зупинки автобуса».
Позивач ОСОБА_1 заявила про подальший розгляд справи без її участі, про що подала відповідну заяву.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.
За наявності згоди учасників процесу суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.
Дослідивши наявні в справі докази, враховуючи доводи та аргументи сторін, суд установив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд установив, що постановою серії ЕНА №3467363 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13 листопада 2024 року, яка складена поліцейським Головного управління Національної поліції в Житомирській області, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до змісту вищевказаної постанови 13 листопада 2024 року о 10 год. 25 хв. у місті Андрушівка Житомирської області, по вулиці Тітова, 34, водій керуючи транспортним засобом здійснив зупинку (стоянку) ближче 30 м від дорожнього знаку 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса», чим порушив вимоги п. 15.9 е) Правил дорожнього руху.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до підпункту е) пункту 15.9 Правил дорожнього руху зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Згідно положень розділу 33 ПДР України (Дорожні знаки) дорожній знак 5.45.1 «Пункт зупинки автобуса» позначає початок посадкового майданчика автобуса, що рухається за встановленим маршрутом.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частиною 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом №1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція).
Пунктом 2 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.1 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 9, 10 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.5 розділу IV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП).
Дослідивши наданий відповідачем відеозапис, суд установив, що поліцейським здійснено розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з грубими порушеннями, зокрема особі, яка притягається до адміністративної відповідальності не роз`яснено її прав та обов`язків, оскаржувану постанову поліцейський не оголосив після закінчення розгляду справи. Розгляд справи фактично не відбувався, після винесення оскаржуваної постанови поліцейський просто вказав позивачу де їй потрібно поставити підписи.
Всупереч встановленому КАС України обов`язку доказування, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності дій представника поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція.
Відеозаписом, який було надано представником відповідача до відзиву, не зафіксовано місце зупинки автомобіля позивача по відношенню до дорожнього знаку «Пункт зупинки автобуса». На вказаному відео такого дорожнього знаку не видно. Крім того, вбачається, що суб`єкт владних повноважень не здійснював жодних замірів, що викликає сумніви в тому, що позивач дійсно порушила правила зупинки, зокрема п. 15.9 е) Правил дорожнього руху.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду в Постанові від 08.07.2020 у справі № 177/525/17 висловив позицію, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Суд наполягає на обов`язковій реалізації принципу невідворотності юридичної відповідальності, разом з тим правоохоронні органи повинні діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, встановлені законом, дотримуючись процедури притягнення винних осіб до відповідальності. Вимоги, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій спрямовані державою, перш-за все, на запобігання свавілля та неухильного дотримання прав фізичних і юридичних осіб.
З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що стороною відповідача не доведено належними та допустимими доказами наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а також вини ОСОБА_1 у його вчиненні. Постанова про накладення адміністративного стягнення не підтверджена належними доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому суд відповідно до вимог п.3 ст.293 КУпАП, п.3 ч.3 ст.286 КАС скасовує вказану постанову і закриває справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за результатом розгляду справ суд дійшов висновку про задоволення позову, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст. 2, 5-10,20,44,47,48,241,243-246, 268, 271, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського Головного управління Національної поліції в Житомирській області серії ЕНА №3467363 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ;
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, адреса місцезнаходження: м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37; код ЄДРПОУ - 40108625.
Повний текст рішення суду складено 20 січня 2025 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК
Судове рішення № 124547577, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 20.01.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 296/11084/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: