Рішення № 124547286, 23.12.2024, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6671/24

Провадження № 2/159/1622/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді Лесика В.О.,

за участі секретаря судових засідань Посполітак Г.О.,

представника позивача Змієвської Т.П.,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, у якому прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4465950 від 21 жовтня 2021 року в розмірі 32250 грн., яка складається з: 5000 грн. - заборгованості за кредитом; 26300 грн. - заборгованості за відсотками; заборгованості за комісіями - 950 грн.

Позивач мотивував свої вимоги тим, що 21.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит № 4465950, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму у строк до 29.10.2021 та сплатити комісію і відсотки за користування кредитним коштами за умовами договору, який вчинений у електронній формі.

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 4465950, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023/01 від 10.03.2023, у тому числі до ОСОБА_1 . Таким чином ТОВ «Коллект Центр» наділене правом грошової вимоги до відповідача. Незважаючи на виконання позивачем умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання по кредитному договору перед позивачем не виконав, внаслідок чого у позичальника перед позикодавцем виник борг, сума якого заявлена до стягнення.

На підставі наведеного, позивач просив стягнути на його користь заборгованість за договором про споживчий кредит №4465950 від 21 жовтня 2021 року в розмірі 32250 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 гривень, та витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 гривень.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідачем подано відзив в якому заперечує частково проти задоволення позову , не визнає відсоткової ставки, а саме вважає, що оскілький узгодженнй строк умовами договороку складає вісім днів, а відтак має проводится стягнення за цей період в строк до 29.10.2021 року. Не визнає і в частині витрат правничої допомоги.

У поданих до суду представником позивачем відповіді на відзив від 05.12.2024 року та представником відповідачем запереченнях на відповідь на відзив від 10.12.2024 року учасники справи підтвердили власну правову позицію, не погодившись із доводами протилежної сторони.

Рух справи в суді.

Позовна заява подано до суду 07.10.2024 року.

Ухвалою судді від 12.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання. Одночасно, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Позиція учасників судового розгляду.

У ході судового розгляду представник позивача позов підтримала з підстав викладений у ньому та просить його задовольнити.

У ході судового розгляду представник відповідача позов визнав частково.Підтримав викладені у відзиві на позов осбавини. Не заперечує щодо стягнення з відповідача суми кредиту в сумі 5000 грн. та проценти за 8 днів відповідно до договору.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 21.10.2021 ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит № 4465950 з ТОВ «Мілоан» та отримав кредит у сумі 5000 грн строком на 8 днів, тобто до 29.10.2021. За умовами підписаного відповідачем і ТОВ «Мілоан» договору про споживчий кредит за користування кредитним коштами позичальник зобов`язався сплатити комісію у розмірі 950 гривень, яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 800 гривень, які нараховуються за ставкою 2 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. У разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості, кредитодавець має право нарахувати проценти. Приймаючи пропозицію про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів). Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. За вказаним договором ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредитні кошти з урахуванням комісії та відсотків за користування кредитом у сумі 6750 гривень.

До укладення кредитного договору відповідачу була надана інформація про усі істотні умови кредитування у вигляді паспорта споживчого кредиту, який містить підпис відповідача.

Вказане підтверджується наданими позивачем копіями таких документів: анкети-заяви на кредит №4465950 від 21.10.2021; індивідуальної частини договору про споживчий кредит № 4465950 від 21.10.2021; паспорта споживчого кредиту 4465950; графіку платежів за договором про споживчий кредит №4465950 від 21.10.2021; довідкою про ідентифікацію одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 - U33195 від 21.10.2021.

За договором факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило за плату право грошової вимоги в сумі 102560106,92 гривень, а ТОВ «Вердикт капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, згідно з реєстром боржників, зокрема до ОСОБА_1 на суму 21750 гривень.

Вказані обставини підтверджуються договором факторингу 13-01/2022-79 від 13.01.2022, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», реєстром божників від 13.01.2022 (додаток № 3 до договору факторингу №13-01/2022-79 від 13.01.2022), актом приймання- передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді за Договором факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022.

Відповідно до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, ТОВ «Вердикт капітал» (первісний кредитор) відступило шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатку № 3 до цього договору, зокрема до ОСОБА_1 на суму 32250 гривень.

Зазначені обставини підтверджуються договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, укладеним між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр», реєстром боржників до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 (Додаток № 3), витягу з реєстру боржників до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 (Витяг з Додатку № 3), актом прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023.

Статус ТОВ «Коллект Центр» підтверджується наданими позивачем копіями документів: Статуту ТОВ «Коллект Центр» (нова редакція), виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наданими позивачем доказами підтверджується укладення між сторонами кредитного договору підписаного обома сторонами, який містить усі істотні умови договору, зокрема, щодо сплати процентів за користування коштами. Позивачем також доведено, що перед укладенням вказаного договору ОСОБА_1 була надана передбачена законом інформація як споживачу у вигляді паспорта споживчого кредиту.

Відповідач належним чином своїх зобов`язань за договором не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, що вказана позивачем.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст.ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення 21.10.2021 року між ТОВ « Мілоан» та ОСОБА_1 . Договору про споживчий кредит №4465950 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який не оспорюється представником відповідачем у справі.

Первісний кредитор ТОВ «Мілоан» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, надавши кредит в сумі 5000 грн. відповідачу ОСОБА_1 .

За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти та комісія за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми позики та комісії , процентів за користування позикою не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за комісією і процентами.

Як вбачається із змісту позовної заяви, ОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4465950 від 21 жовтня 2021 року в розмірі 32250 грн., яка складається з: 5000 грн. - заборгованості за кредитом; 26300 грн. - заборгованості за відсотками; заборгованості за комісіями - 950 грн.

Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу ТОВ «Коллект Центр» отриманої у позику за вказаним договором грошової суми у розмірі 5000 грн. та комісі , матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимога позивача «Коллект Центр» про стягнення заборгованості за тілом кредиту 5000 грн. та 950 грн. є обґрунтованою.

Разом з тим, вирішуючи питання в частині нарахованих та стягнутих процентів за користування кредитом суд приходить до такого висновку з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до положень п.1.3 та п.1.4 Договору про споживчий кредит №4465950 від 21 жовтня 2021 року: строк позики (строк дії договору) становить 8 днів; термін повернення позики та процентів за користування кредиту, дата повернення позики 29.10.2021 року.

За умовами договору сторони встановили строк кредитування до 29.10.2021 року, однак ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку по 10.09.2024 року.

Оскільки у Договорі про споживчий кредит №4465950 від 21 жовтня 2021 року визначений строк його дії, який становить 8 днів, саме протягом даного строку позивач ТОВ «Коллект Центр» мав право нараховувати відповідачу ОСОБА_1 передбачені цим договором відсотки.

Пунктом 1.3 договору визначено, що кредит надається строком на 8 днів з 21.10.2021 (строк кредитування).

Відповідно до п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 29.10.2021.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

З викладеного слідує, що оскільки протягом 8 днів (в межах строку дії Договору) позику не повернуто, то нарахування процентів здійснювалося за процентною ставкою 5% на день від суми позики, про що не заперечує представник відповідача у ході розгляду справи.

Таким чином виходячи із суми позики у розмірі 5000 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 5% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 8 днів, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсоткам за Договором про споживчий кредит

№4465950 від 21 жовтня 2021 року становить: 5000 грн *5%*8 днів =2000 грн.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за Договором про споживчий кредит №4465950 від 21 жовтня 2021 року, укладеного між ним та ТОВ «Мілоан», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 7950 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 2000 грн. заборгованість за процентами; 950 грн.-за комісією.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, виходячи з такого розрахунку: сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 3028 грн., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 746,43 гривень: 7950 грн. х 100 % : 32250 грн. х 3028грн. = 746,43 грн.

Крім того, на підставі ст. 137, ч. 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу, яку позивач поніс у зв`язку з пред`явленням позову.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а й за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5, 9 статті 141 ЦПК, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в пункті 119 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, виходячи з положень частини 3статті 141 ЦПК, ураховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатським об`єднанням роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в суді у сумі 9000 грн є завищеними.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 32250 грн, тобто у справі незначної складності, з огляду на ціну позову, отже підготовка документів для звернення до суду у рамках цієї справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення понесених ним під час подачі позову витрат на правову допомогу.

Ураховуючи характер виконаної адвокатом робіт, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 1500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 77, 78, 141, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 546, 625, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованості за кредитним договором №4465950 від 21.10.2021 в розмірі 7950 ( сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят грн.)

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в розмірі 746,43 грн. ( сімсот сорок шість грн.43 коп.)

Стягнути з з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул.Мечнікова,3 оф.306.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Повний текст рішення складено 20.01.2025.

Головуючий: В.О.Лесик