Рішення № 124545855, 21.01.2025, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ ___________________

Справа № 947/35940/24

Провадження № 2/947/711/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Торгонської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «АРКС» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 9074,40 грн. та судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 20.01.2022 року о 14.10 год. в м. Одесі по вул. Академіка Корольова, 7 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Daihatsu номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 , що був застрахований позивачем Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «АРКС» за договором добровільного страхування наземного транспорту №161ак1юб від 26.03.2021 року.

Згідно відповіді НПУ №3022021544583999 про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2022 року, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2022 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП було закрито, у зв`язку з закінченням строків на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст.38 КУпАП.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була.

Позивач зазначає, що страхувальник пошкодженого автомобілю Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АРКС» з заявою про страхове відшкодування.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №ARX3171184 від 02.02.2022 року та умов договору страхування №161ак1юб від 26.03.2021 року розмір страхового відшкодування склав 9074,40 грн., які позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО згідно платіжного доручення №867395 від 03.02.2022 року.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АРКС» перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20.01.2022 року о 14.10 год. в м. Одесі по вул. Академіка Корольова, 7.

Також, позивач зазначає, що з метою врегулювання спору позивачем 12.09.2022 року було направлено на адресу відповідача претензію за вих. №СУ/010293/4-1, однак з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 26.11.2024 року було прийнято позовнузаяву дорозгляду тавідкрито провадженняпо цивільнійсправі запозовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 21.01.2025 року представник позивача не з`явилася, однак 28.11.2024 року надіслала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судова влада, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.

При цьому, згідно відповіді з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, щодо реєстрації особи, неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.ст.280,281 ЦПК Україниза згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1ст.2 ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1ст.19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 26.03.2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» з одного боку та АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» в особі Генерального директора Сидорчука В.І., з іншого боку було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №161ак1юб, предметом якого є страхування транспортного засобу Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 .

20.01.2022 року о 14.10 год. в м. Одесі по вул. Академіка Корольова, 7 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Daihatsu номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2022 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП було закрито, у зв`язку з закінченням строків на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст.38 КУпАП.

Враховуючи наявність договору страхування, власник пошкодженого застрахованого транспортного засобу звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

На виконання умов договору страхування та на підставі зібраних документів позивачем було складено страховий акт по справі №1.003.22.001310 на суму 9074,40 гривень та здійснено виплату на рахунок СТО, що підтверджується платіжним дорученням №867395 від 03.02.2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була.

Відповідно дост.4ЦПК України до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 1ст.13 ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частини першоїстатті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Згідност. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦКшкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (частина першастатті 1188 ЦК України).

У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення частини другоїстатті 1188 ЦК України.

Статті1187,1188 ЦК Українивідносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не безпосередньо на особу, яка заподіяла таку шкоду, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини особи, яка завдала шкоди.

Згідност. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1ст. 16 Закону України "Про страхування"договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно дост. 980 ЦК Українипредметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно ізст. 981 ЦК Українидоговір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Згідност. 979 ЦК Україниза договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 20 Закону України "Про страхування"страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 вказаного Законупередбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За приписамист. 627 ЦК Українисторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За вимогами ч. 1 ст. 628ЦПК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч. 1ст. 25 Закону України "Про страхування"визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку,встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з пунктом 9.1. статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія зобов`язана здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди житло, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Згідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених устатті 35цього Закону,повідомлення продорожньо-транспортнупригоду,але непізніш якчерез 90днів здня отриманнязаяви прострахове відшкодуваннязобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Таким чином, судом встановлено, що 20.01.2022 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Daihatsu номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 .

Також судовим розглядом встановлено, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого він 20.01.2022 року о 13.52 год., керуючи транспортним засобом Daihatsu номерний знак НОМЕР_2 , порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився попереду перед пішохідним переходом, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2022 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП було закрито, у зв`язку з закінченням строків на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст.38 КУпАП.

При цьому, суд зазначає, що за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 прийнято рішення про закриття провадження не за реабілітуючою підставою, а за ст. 38 КУпАП у зв`язку із закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Підстава для закриття провадження в справі на підставі ст. 38 КпАП України не є такою, що реабілітує особу, а тому таке закриття можливе лише в разі вчинення особою протиправного, винного (умисного або необережного) дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закриття провадження у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

З правового аналізу п. 7 ст. 247 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16 та від 16.04.2019 у справі № 927/623/18.

Цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину. Не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду (висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16 липня 2018 року).

Таким чином, судом встановлено, що 20.01.2022 року дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Daihatsu номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 , відбулася з вини водія ОСОБА_1 , яким було порушено п.13.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеньст. 76ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ЦПК Українипередбачено,що достовірнимиє докази,на підставіяких можна встановити дійсні обставини справи.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно нормст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При таких обставинах суд вважає, позовні вимоги ПрАТ СК «АРКС» доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, вимоги про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 3028,00 грн. також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.12,18,19,81,82,178,187,211,247,258,259,274-279,280-282,354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) шкоду, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 9074,40 грн.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: В. С. Петренко