Рішення № 12454552, 25.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.11.10р.Справа № 32/311-10 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ До:Приватного підприємства «Гліфада Плюс», м. Павлоград ( відповідач-1 ), Приватного підприємства «Воула», м. Павлоград (відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецекскавація», м. Павлоград ( відповідач-3 )

Про: стягнення 274 328, 66 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Брус О.М. ( дов. від 01.09.10р.);

Від відповідача-1: не з’явився;

Від відповідача-2: не з'явився;

Від відповідача-3: не з’явився

                                                   СУТЬ СПОРУ:

          ТОВ «УніКредит Лізинг»(позивач) звернувся з позовом до ПП «Гліфада Плюс»(відповідач-1), ПП «Воула»(відповідач-2) та ТОВ «Автоспецекскавація»(відповідач-3) про стягнення з них солідарно 274 328, 66 грн. ( з яких: 263997, 46 грн. –основний борг.; 324, 67 грн. –неустойка та 10 006, 53 грн. –3 % річних ) заборгованості за договором фінансового лізингу №484-LD від 14.03.08р., укладеному між позивачем та відповідачем-1. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем-1 умов вищезазначеного договору в частині сплати лізингових платежів та невиконанням відповідачами-2, 3 зобов’язань зі сплати заборгованості відповідача-1 перед позивачем на підставі договорів поруки №484-1/SUR від 14.03.08р. та №484-2/ SUR від 14.03.08р.

ТОВ «Гліфада Плюс»( відповідач-1) відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судових засідань двічі не з’явився, не зважаючи на ту обставину, що про час та місце судових засідань був своєчасно повідомлений на адресу, зазначену в позовній заяви, договорі фінансового лізингу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.10.10р., а.с.37-41 ( що підтверджується відповідними повідомленнями, повернутими органами зв’язку з позначкою: «за зазначеною адресою виїхали», а.с.62).

ПП «Воула»(відповідач-2) відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судових засідань двічі не з’явився, не зважаючи на ту обставину, що про час та місце судових засідань був своєчасно повідомлений на адресу, зазначену в позовній заяви, договорі фінансового лізингу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.10.10р., а.с.42-45 ( що підтверджується відповідними повідомленнями, повернутими органами зв’язку з позначкою: «за зазначеною адресою виїхали», а.с.61). Як зазначено в п.4 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»: до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за зазначеною адресою виїхали», і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій».

ТОВ «Автоспецекскавація»(відповідач) позовні вимоги не визнає посилаючись на те, що товариство ніяких договорів поруки з позивачем ніколи не укладало. Окрім того - 12.11.10 р. відповідач подав до канцелярії суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису директора товариства на вищезазначеному договорі поруки .

Представник позивача в судовому засіданні 18.11.10 р. проти призначення судової почеркознавчої експертизи заперечував та надав для залучення до матеріалів справи завірені «мокрою»печаткою ТОВ «Автоспецекскавація»копії витягу із протоколу від 22.09.06 р. та наказу № 17 к про призначення директором ТОВ «Автоспецекскавація»з 22.09.06 р. Морозова О.І. ( а.с.88-89 )

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.08р. між ТОВ «УніКредит Лізинг» (лізингодавець) та ПП «Гліфада Плюс»(лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №484-LD, відповідно до умов якого лізингодавцем передано у користування лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу автогрейдер PY180», вартістю 938000, 00 грн. ( у т.ч. ПДВ ). Факт передачі лізингового майна підтверджується відповідним актом приймання –передачі від 20.03.08р. ( а.с. 24-25 ) В п.1.1. договору сторони погодили ціну предмету лізингу, яка склала еквівалент 185742, 58 доларів США (у т.ч. ПДВ). Однією із істотних умов цього договору є обов’язок відповідача-1 сплачувати на користь позивача лізингові платежі , розмір, строки та порядок сплати яких узгоджені сторонами в Додатку № 2 –«Графіку лізингових платежів» до вищезазначеного лізингового договору ( а.с. 20 ,зворотній бік ). Відповідно до п.8.2. договору, у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. В 12.3. договору сторони погодили, що у разі проголошення лізингодавцем всіх несплачених сум належними до сплати та у разі невиконання лізингоодежувачем зобов’язання по сплаті вищезазначених сум у строк, зазначений у письмовому повідомленні лізингодавця ; останній має право відмовитися від цього договору та вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем, а також утримати всі суми, що вже були сплачені лізингоодежувачем за цим договором, як одноразову оплату за користування предметом лізингу лізингооджувачем. (а.с.8-20 )

ПП «Гліфада Плюс»(відповідач-1) в порушення умов лізингового договору станом на час прийняття рішення по справі не сплатив на користь позивача лізингові платежі за період з 31.01.09р. до 26.10.09р. в загальному розмірі 263997, 46 грн. ( що наведено у наданому позивачем розрахунку , а.с.4-7 ). Окрім того, позивач відповідно до п.12.3. договору та приписів ч.2 ст.625 ЦК України нарахував відповідачу-1: 324,67 грн. –неустойки за той же період часу та 10 006,53 грн. –3 % річних. 20.10.09 р. позивач направив на адресу ПП «Гліфада Плюс»повідомлення вих. № 1169 про відмову від договору з 27.10.09 р. у зв’язку із наявністю заборгованості по сплаті лізингових платежів в сумі 261295,69 грн. ; та про повернення предмету лізингу лізингодавцю ( а.с.26 ) ПП «Гліфада Плюс»отримало це повідомлення 28.10.09 р. ( що підтверджується копією поштового повідомлення , а.с.27 ) Таким чином , загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача становить 274 328, 66 грн. На час прийняття рішення доказів сплати заборгованості по лізинговим платежам, неустойки та 3% річних відповідач-1 не надав.

З метою забезпечення виконання ПП «Гліфада Плюс»своїх зобов’язань за вищезазначеним договором фінансового лізингу №484-LD від 14.03.08р., між ТОВ «УніКредит Лізинг» ( лизингодавець ), ПП «Гліфада Плюс»(лізингоодержувач) та ПП «Воула»( поручитель ) 14.03.08р. було укладено договір поруки №484-1/SUR. (а.с.28-30). Окрім того у забезпечення зобов’язань ПП «Гліфада Плюс»за договором фінансового лізингу від 14.03.08р. між ТОВ «УніКредит Лізинг»( кредитор ), ПП «Гліфада Плюс»(лізингоодержувач) та ТОВ «АВТОСПЕЦЕКСКАВАЦІЯ»в особі директора Морозова О.І. ( поручитель ) 14.03.08р. було укладено договір поруки №484-2/SUR.(33-35). Відповідно до пункту 1.2. вищезазначених договорів поруки поручителі ( відповідачі-2, 3 ) зобов’язалися сплати платежі, зазначені в п.1.1 договору ( всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу № 484-LD від 14.03.08 р. загальною сумою до 185742,58 доларів США ) , якщо їм надіслана лізингодавцем письмова вимога з підтвердженням суми невиконаного зобов’язання протягом 5 (п’яти) робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень , перевірок або виправдань щодо вимоги . Окрім того відповідно до п.2.2. вищезазначених договорів поруки поручителі зобов’язалися відповідати перед лізингодавцем за виконання зобов’язань лізингоодержувача, що вказані у договорі фінансового лізингу , у тому ж обсязі, що й лізингоодержувач, та виконувати будь-які та всі інші умови цього договору.

Після того, як відповідач-1 не виконав свої зобов’язання із своєчасної сплати лізингових платежів, позивач 18.02.10р. направив на адресу ПП «Воула»вимогу вих.№238 від 11.02.10р. , в якій повідомив поручителя про те, що станом на 10.02.10р. заборгованість по сплаті лізингових платежів ПП «Гліфада Плюс»становить 250693, 99 грн. та вимагав сплати вищезазначену заборгованість від відповідача-2 (а.с.31,32).

Окрім цього позивач 11.02.09 р. також направив на адресу ТОВ «АВТОСПЕЦЕКСКАВАЦІЯ»вимогу вих.№226 від 09.02.10р. , в якій повідомив про наявність у відповідача-1 станом на 08.02.10р. заборгованості зі сплати лізингових платежів в розмірі 250, 693, 99 та вимагав сплати вищезазначену заборгованість від відповідача-3 ( а.с.36 ) . ТОВ «АВТОСПЕЦЕКСКАВАЦІЯ»отримало цю вимогу 17.02.10р., про що свідчить відповідне поштове повідомлення ( а.с.36). Однак вищезазначені вимоги позивача відповідачі-2, 3 не виконали та на час прийняття рішення у справі доказів сплати заборгованості перед позивачем не надали.

Правовідносини господарюючих суб’єктів в сфері лізингу регламентуються Законом України «Про фінансовий лізинг». За змістом п.2 ст.1 Закону лізинг може здійснюватися тільки на підставі договору лізингу. Право користування об’єктом лізингу належить лізингоодержувачу тільки на умовах ,визначених договором лізингу . Стаття 16 Закону містить вимоги щодо внесення лізингових платежів і встановлює обов’язок лізингоодержувача щодо їх своєчасної сплати.

У відповідності із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі ( ст.553 ЦК України ). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ст.554 цього Кодексу ) .Відповідно до приписів ст.625 ЦК України : боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачами-1, 2, 3 жодних доказів на заперечення обставин, викладених в позовній заяві, не надано.

Заперечення ТОВ «АВТОСПЕЦЕКСКАВАЦІЯ»( відповідач-3 ) суд вважає необґрунтованими, оскільки ним не надано належних доказів на підтвердження викладених у відзиві на позов заперечень. Також суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення клопотання відповідача-3 про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки із наданих представником позивача до матеріалів справи доказів (а.с.88, 89), вбачається, що саме Морозов О.І. ,який підписав договір поруки №484-2/SUR, був на час укладання цього договору директором товариства . Відповідно ж до приписів статті 92 ЦК України, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла знати про такі обмеження. Але ТОВ «АВТОСПЕЦЕКСКАВАЦІЯ»не довела , що ТОВ «УніКредит Лізинг»знало чи за всіма обставинами не могло знати про те , що договір підписується не уповноваженою на це особою. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Закону України «Про фінансовий лізинг»; ст.ст. 92, 525,526,553,554,625 ЦК України ; ст.ст.33, 49, 75 ,80, 82-85 ГПК України, господарський суд ,-

                                                  ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути солідарно з відповідача-1 : Приватного підприємства «Гліфада Плюс» (51400, м. Павлоград, вул. К.Маркса, 88, кв.47; код ЄДРПОУ 33588395), відповідача-2 –Приватного підприємства «Воула»(51400, м. Павлоград, вул. К.Маркса, 88, кв.47; код ЄДРПОУ 34433146) та відповідача-3 : Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецекскавація»(51400, м. Павлоград, вул. Степового Фронту, 38-а; код ЄДРПОУ 13464116) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредитЛізинг»( 04070, м. Київ, вул. Еллінська, буд. 8, блок 5, 2-й пов.; пот./рах.№26502010003043 в ТОВ «УніКредит Банк», МФО 300744, код ЄДРПОУ 33942232): 263 997, 46 грн. –заборгованості за договором; 324, 67 грн. –неустойки; 10006, 53 грн. –3 % річних; 2743, 28 грн. - витрат на сплату держмита та 236, 00 грн. - витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

Суддя Васильєв О.Ю.