Рішення № 124544245, 20.01.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/8457/24

Провадження № 2/487/515/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Товарна біржа «Нерухомість-Південь» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2024 року до Заводського районного суду м.Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 третя особа Товарна біржа «Нерухомість-Південь».

Відповідно до позову ОСОБА_1 просив визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ним і відповідачами по справі, та зареєстрований на ТБ «Нерухомість-Південь» 06.12.1999 року за реєстровим номером 4256.

В обгрунтування позову вказав, що сторони домовилися про всі умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, який був укладений у письмовій формі і був повністю виконаний. На момент укладення договору сторони керувались положеннями ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», яким передбачено, що такий договір купівлі-продажу подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

В подальшому позивач дізнався, що спірний договір є недійсним та створює їй перешкоди в розпорядженні квартирою, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 31.10.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в призначене судове засідання не з`явились, про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 06.12.1999 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , який зареєстрований на Товарній біржі «Нерухомість-Південь» за №4256 та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ 08.12.1999 за №20422.

На теперішній час позивач не має можливості розпорядитися своїм майном, оскільки договір купівлі-продажу від 06.12.1999 року нотаріально не посвідчений, а відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.

За змістом ст. ст.57, 58 Конституції України,ст. 5 ЦК України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у грудні 1999 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

На час укладання договору купівлі-продажу квартири сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.

Позивач вказує, що після укладання договору сторонами були виконані умови договору, претензій один до одного сторони не мають.

За таких обставин, оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору купівлі-продажу сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору сторонами повністю виконано, право власності позивача на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, зокрема з дотриманням вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 року № 121, суд приходить до висновку, що позивач на законних підставах набув право власності на придбане майно, але не має можливості розпоряджатися ним на власний розсуд з причин, що не залежать від нього, а тому позов про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Товарна біржа «Нерухомість-Південь» про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який зареєстрований на Товарній біржі «Нерухомість-Південь» 06.12.1999 року за №4256, та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ 08.12.1999 за №20422 - дійсним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєставоного за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 ,

Третя особа Товарна біржа «Нерухомість-Південь», місцезнаходження пр-т.Центральний, 67, м.Миколаїв, код ЄДРПОУ 23623092.

Головуючий суддя: І.О. Притуляк