Ухвала суду № 124534811, 20.01.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

20 січня 2025 року м. Рівне№460/15275/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) та зобов`язати відповідача здійснити з 03.10.2024 нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 01 січня календарного року.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно і безпідставно не здійснює нарахування і не виплачує для позивача з 03.10.2024 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 01 січня календарного року.

Ухвалою від 17.12.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав 31.12.2024 до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.

Водночас, у своєму відзиві на позову заяву відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі №460/15275/24 на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що є таке, що набрало законної сили, рішення суду від 11.12.2023 у справі №460/22939/23 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке на цей час є чинним і виконується відповідачем шляхом нарахування і виплати для позивача щомісячної доплати до пенсії, що передбачена ст. 39 Закону №796-ХІІ, у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, як це і передбачено вказаним рішенням суду.

Відповідач вважає, що наведене вище рішення суду від 11.12.2023 у справі №460/22939/23 та позовні вимоги позивача у цій судовій справі №460/15275/24, що розглядається, збігаються, оскільки у обидвох справах стосуються підвищення до пенсії позивача відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ. А тому, на думку відповідача, у цій справі наявні передбачені пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України підстави для закриття провадження у справі, оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Вирішуючи наведене клопотання відповідача про закриття провадження у справі суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

На підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Верховний Суд надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 31.03.2021 у справі №240/6357/20, від 27.08.2021 у справі №580/3966/20, від 15.12.2020 у справі №804/5759/17, від 17.08.2022 у справі №520/9008/20 та багатьох інших зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

У постанові від 09.12.2018 у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.

Проаналізувавши підстави, предмет позову та суб`єктний склад сторін у цій справі №460/15275/24 та у справі №460/22939/23, яка розглянута по суті рішенням суду від 11.12.2023, яке набрало чинності і не скасоване, суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України підстав для закриття провадження у справі №460/15275/24, оскільки у цих справах хоча і має місце спір, що виник між тими самими сторонами, однак предмет і підстави спору у справі №460/15275/24 і у справі №460/22939/23 не є тотожними.

Зокрема, предметом спору у справі №460/22939/23 були вимоги позивача до відповідача про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його здійснити нарахування і виплату для позивача передбачене статтею 39 Закону №796-ХІІ підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 12.09.2023. Тоді як предметом спору у цій справі №460/15275/24 є вимоги позивача до відповідача про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його здійснити нарахування і виплату для позивача передбачене статтею 39 Закону №796-ХІІ підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 01 січня календарного року, починаючи з 03.10.2024.

Водночас, на відміну від підстав позову у справі №460/22939/23 позов у цій справі №460/15275/24, що розглядається судом, заявлений позивачем також з підстав необхідності застосування до спірних правовідносин норм чинного на цей час законодавства з урахуванням норм пунктів 3 та 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон №1774-VIII) та правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.04.2024 у справі №240/19227/21 щодо застосування цього закону до спірних правовідносин.

Отже, предмет і підстави позову у вже розглянутій судом справі №460/22939/23 та у справі №460/15275/24, що розглядається судом, хоча на перший погляд і є подібними, однак не є тотожними, що унеможливлює закриття судом провадження у справі №460/15275/24 на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, а тому наведене відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання про закриття провадження у цій справі задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про закриття провадження у цій справі №460/15275/24 на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на цю ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Олександр МАКСИМЧУК