Рішення № 124533836, 20.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 рокусправа № 380/19908/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 30.08.2024 року № 913230141677 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця за нормами та у порядку встановленому Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, п. 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 та здійснити нарахування й виплату пенсії у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 02.08.2024 № 213, довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 02.08.2024 № 211, з урахуванням раніше проведених виплат.

На обґрунтування позовних вимог повідомила такі обставини: є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. 23.08.2024 звернулася із заявою про переведення з пенсії за віком на підставі Закону № 1058 на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. ГУ ПФУ в Полтавській області прийняло рішення, яким відмовило ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», з огляду на те, що вона займала посади в органах місцевого самоврядування, що не відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону. Позивачка не погоджується з цим рішенням, вважає його безпідставним та необґрунтованим, вказує, що підпадає під умови, визначені пунктами 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону № 889-VIII. Зазначає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області позов не визнає з підстав, викладених у відзиві та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Повідомив, що позивачці призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. 23.08.2024 позивачка звернулася до органу ПФУ із заявою про переведення на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішенням № 913230141677 про відмову в переході на інший вид пенсії у зв`язку із відсутністю правових підстав. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 з 26.01.2004 займала посади в органах місцевого самоврядування та їй було присвоєно ранг посадової особи місцевого самоврядування. Відповідач пояснив, що до набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (04.07.2001) посада працівників органів місцевого самоврядування були віднесені до відповідних категорій посад державної служби відповідно до постанови КМ України № 239 від 18.04.1994. Після 04.07.2001 згідно статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування.

Позивачка подала відповідь на відзив, де навела аргументи на спростування позиції відповідача, а позовні вимоги підтримала.

Суд дослідив заяви по суті справи, долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи:

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 :

- з 26.01.2004 по 23.11.2015 працювала на посаді спеціаліста землевпорядника у Гординянській сільській раді Самбірського району Львівської області; - з 13.01.2016 по 04.12.2022 на посаді спеціаліста землевпорядника відділу природних ресурсів та екології Новокалинівської міської ради; - з 05.12.2022 по теперішній час працює на посаді спеціаліста І категорії відділу природних ресурсів та екології Новокалинівської міської ради.

- 26.01.2004 прийняла присягу службовця органу місцевого самоврядування з присвоєнням 15 рангу посадової особи; - 02.07.2007 присвоєно 14 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 26.05.2009 присвоєно 13 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 13.01.2016 з урахуванням раніше присвоєного рангу державного службовця присвоєно 13 ранг службовця органів місцевого самоврядування (а.с. 13-17).

Виконавчий комітет Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області видав ОСОБА_1 довідки від 02.08.2024 № 211 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та від 02.08.2024 № 213 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с. 18-22).

ОСОБА_1 звернулася до територіального органу ПФУ із заявою від 23.08.2024 про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

ГУ ПФУ в Полтавській області відмовило у задоволенні її заяви від 23.08.2024 з мотивів того, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 26.01.2004 по 23.11.2015 працювала у Гординянській сільській раді на посаді спеціаліста землевпорядника, з 13.01.2016 по теперішній час працює в Новокалинівській міській раді на посаді спеціаліста І категорії, які не відносяться до посад, віднесених до категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу». Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 213, № 211 від 02.08.2024, видані Новокалинівською міською радою не відповідають пункту 4 Порядку № 622, та формам довідок, затверджених Порядком № 622. (а.с.39).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон №889 набрав чинності 01.05.2016, одночасно втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, що передбачав особливості пенсійного забезпечення державних службовців.

Разом з тим, пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 передбачено переживаючу дію статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, тобто законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи є право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом №889-VIII) певного стажу держслужби (10 років для осіб, що станом на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

У період проходження позивачем публічної служби на посадах в органах місцевого самоврядування з 07.04.1998 до 01.05.2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМУ від 03.05.1994 №283 (далі Постанова №283). Постанова №283 втратила чинність з 01.05.2016 у зв`язку із набранням чинності Постановою КМУ №229 від 25.03.2016, якою визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби на підставі Закону №889-VIII.

Пункт 2 Порядку №283 визначав, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (2493-14), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затв. Постановою КМУ від 25.03.2016 №229 (далі Порядок №229, чинний з 01.05.2016) до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Призначення пенсій державним службовцям урегульовано Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затв. постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 (далі Порядок №622). Відповідно до норм пункту 4 цього Порядку пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про такі спірні правовідносини:

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на підставі Закону № 1058-IV; 23.08.2024 звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про переведення її на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу». ГУ ПФУ в Полтавській області відмовило (рішення від 30.08.2024 № 913230141677) заявниці в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з тих мотивів, що ОСОБА_1 займала посади в органах місцевого самоврядування з 26.01.2004 року, що не відносяться до посад, віднесених до категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу». Отже, в цій справі слід перевірити обґрунтованість висновку відповідача щодо відсутності у позивачки необхідного стажу державної служби, тобто наявності/відсутності підстав для зарахування часу перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до стажу державної служби.

Оцінюючи аргументи відповідача на обґрунтування законності його рішення суд керується такими мотивами:

Закон № 889-VIII, котрий набрав чинності 01.05.2016, визначає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визначають, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби, - 10 років для осіб, що на цю дату обіймали посади державної служби або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи проходили станом на 01.05.2016 на держслужбі, - така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, котрий в іншій частині втратив чинність.

Вирішуючи питання щодо стажу державної служби позивачки станом на 01.05.2016 суд враховує таке:

- пункт 4 частини другої статті 46 Закону № 889-VIII визначає, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

- як Порядок № 283, так і Порядок № 229 визначають, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

- відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 1994 р. № 239 «Порядку віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців» посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться до сьомої категорії посад державних службовців згідно Закону № 3726 посади радників, консультантів, спеціалістів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; спеціалістів апаратів виконкомів районних у містах, міських Рад міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади.

Відповідно до статті 14 Закону № 2493-III до шостої категорії посад віднесено посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.

Суд встановив, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 перебувала на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону № 2493-III (спеціаліста землевпорядника відділу природних ресурсів та екології Новокалинівської міської ради). Отже, цей стаж має включатися до стажу державної служби, що дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 : - 26.01.2004 прийняла присягу службовця органу місцевого самоврядування з присвоєнням 15 рангу посадової особи; - 02.07.2007 присвоєно 14 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 26.05.2009 присвоєно 13 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 13.01.2016 з урахуванням раніше присвоєного рангу державного службовця присвоєно 13 ранг службовця органів місцевого самоврядування. Станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 : 1) мала 12 років 01 місяць 18 днів стажу на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби, що є більшим за 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби; 2) займала посаду спеціаліста землевпорядника відділу природних ресурсів та екології Новокалинівської міської ради, котра відноситься до відповідних категорій посад державних службовців.

Отже, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII ОСОБА_1 має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Враховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Полтавській області протиправно відмовило ОСОБА_1 у переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 23.08.2024.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. З метою ефективного захисту порушених прав позивачки відповідача слід зобов`язати перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пункту 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ з 23.08.2024 (з дати подання заяви про переведення на інший вид пенсії).

Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії відповідно до довідок від 02.08.2024 № 211 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та від 02.08.2024 № 213 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданих комітетом Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, суд зазначає таке.

В рішенні про відмову в переведенні на пенсію держслужбовця пенсійний орган звернув увагу, що надані разом із заявою довідки не відповідають формам довідок, затверджених Порядком № 622.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2025 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб» (набрала чинності 20.07.2024 року та застосовується з 01.01.2024) (далі Постанова № 823), внесені зміни до Порядку № 622, серед іншого - затверджені нові форми довідок для призначення пенсії держслужбовцям згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу».

Оскільки позивачка звернулася із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» 23.08.2024, тобто після набрання чинності змінами, внесеними Постановою № 823, то до заяви повинна була долучити довідки нової форми, встановлені Постановою № 622. Проте позивачка до заяви долучила довідки, видані на підставі Постанови Правління Пенсійного фонду України № 1-3, аргументуючи свої дії тим, що на момент звернення із заявою ця постанова ПФУ була чинною.

Дійсно, на момент звернення позивачки із заявою від 23.08.2024 та вже набрали чинності та діяли зміни до Постанови № 622, а Постанова Правління Пенсійного фонду України № 1-3 від 17.01.2017 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» ще не була скасованою. Тобто, фактично одні і ті ж правовідносини були врегульовані одночасно двома нормативно-правовими актами: (1) Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 року «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (із змінами внесеними Постановою № 823, які набрали чинності 20.07.2024 року) та (2) Постановою Правління Пенсійного фонду України № 1-3 від 17.01.2017 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (втратила чинність 13.11.2024 року).

Оскільки Постанова № 622 прийнята Кабінетом Міністрів України, а Постанова №1-3 - правлінням ПФУ, то за ієрархією нормативно-правових актів вищу юридичну силу має Постанова №622. З огляду на колізію нормативно-правових актів слід застосовувати норми того нормативно-правового акта, який має вищу юридичну силу, тобто Постанови № 622 (із змінами внесеними Постановою № 823, які набрали чинності 20.07.2024 року). Отже, суд визнає зауваження органу ПФУ щодо форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії слушними. Оскільки позивачка додала до заяви довідки неналежної форми, то в цій частині її вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення. Оскільки суд встановив наявність у позивачки підстав для переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», то для обчислення її розміру на виконання рішення суду позивачці слід надати органу ПФУ довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6 Постанови № 622 (із змінами внесеними Постановою № 823, які набрали чинності 20.07.2024 року).

З огляду на викладені мотиви суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачкою витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 913230141677 від 30.08.2024 про відмову ОСОБА_1 про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» відповідно до заяви від 23.08.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, Полтавська область, місто Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, ідентифікаційний код 13967927) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з 23.08.2024 пенсію за віком на підставі пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, Полтавська область, місто Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович