Рішення № 124533787, 17.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 рокусправа № 380/19705/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.04.2024 року № 1621/1 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника у відповідності до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 10.04.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.04.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою та пакетом документів про призначення пенсії по втраті годувальника. Рішенням від 19.04.2024 №1621/1 відповідач відмовив у призначенні такої пенсії, оскільки позивач не входить до числа осіб, які, відповідно до ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, мають право на призначення пенсії у разі втрати годувальника. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки звернувся за призначенням пенсії по втраті годувальника як член сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , оскільки перебував на утриманні загиблого на момент його смерті, що підтверджується рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 12.12.2023 в цивільній справі №453/1619/23.

Ухвалою суду від 25.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону - 2262 право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). При цьому перелік непрацездатних членів сім`ї є вичерпним та не містить опікунів. З огляду на викладене, відсутні підстави для призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону - 2262. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Сколівського районного суду у Львівської області у справі № 453/1619/23 від 12.12.2023 встановлено факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_2 , як членів його сім`ї до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району, Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21.02.2024 та сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.02.2023 №717.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальна відповідно до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». До документів, серед іншого долучив рішення Сколівського районного суду у Львівської області у справі № 453/1619/23 від 12.12.2023, яким встановлено факт перебування ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_2 до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням №1621/1 від 16.04.2024 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії в разі втрати годувальника відповідно до ст.30 Закону № 2262-XII, у зв`язку із тим, що позивач не входить до переліку осіб, які відповідно до ст. 30 Закону №2262-ХІІ мають право на призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Вважаючи протиправним оскаржуване рішення відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, процедури призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзацу третього ст. 1 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Тобто, вказаний закон передбачає безумовну гарантію особам, які є членами сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти, отримати право на пенсію в разі втрати годувальника.

Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника встановлені ст. 29 Закону України № 2262-XII.

Так, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

В абзаці першому ст. 30 Закону України № 2262-XII зазначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Тобто, за загальним правилом право на пенсію у зв`язку зі втратою годувальника мають саме непрацездатні члени сімей відповідної категорії військовослужбовців, якщо вони перебували на їх утриманні.

Водночас згідно з абзацом другим ст. 30 Закону № 2262-XII незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Тобто, перебування на утриманні годувальника не є обов`язковою умовою для вказаної вище категорії осіб. Орган Пенсійного фонду України зобов`язаний призначити пенсію вказаній категорії осіб. При цьому, для дружини або чоловіка військовослужбовця необхідною ознакою є факт загибелі чи втрата безвісти саме в період проходження служби або пізніше внаслідок визначеного тілесного ушкодження чи хвороби під час служби.

У ст. 30 Закону № 2262-XII вказано, що непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю;

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

З матеріалів справи суд встановив, що рішенням Сколівського районного суду у Львівської області у справі № 453/1619/23 від 12.12.2023,встановлено факт перебування ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , як члени його сім`ї до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено позивачу сповіщення про смерть (загибель) ОСОБА_2 від 18.02.2023 № 717, оскільки саме його вказав ОСОБА_2 під час оформлення відповідних документів з метою прийняття на військову службу.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не входить до переліку осіб, які, відповідно ст. 30 Закону України №2262-ХІІ, мають право на призначення пенсії по втраті годувальника, суд зазначає таке.

Згідно п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім`ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. У такому самому порядку подаються заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника членами сім`ї померлого годувальника, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника. Якщо померлому годувальнику вже було призначено пенсію, заява про призначення пенсії у разі втрати годувальника подається до органу, що призначає пенсії.

Відповідно до п. 6. Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз`яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.

Перелік документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються вказаний у п. 10 Порядку № 3-1. Серед загальних: заява, копія свідоцтва про смерть годувальника, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю, висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов`язків (обов`язків військової служби), довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні, документи, передбачені абзацами третім, шостим - дев`ятим пункту 7 цього Порядку.

Додатково передбачені й інші документи в залежності від категорії осіб, про яких йде мова в ст. 30 Закону № 2262-XII.

Зокрема, для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам, дружині (чоловіку), зазначеним у пунктах «б», «в», «д» статті 30 Закону, додатково подаються такі документи:

- копія свідоцтва про шлюб;

- довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;

- копія трудової книжки або довідка органів державної податкової служби про облік платника податків - суб`єкта підприємницької діяльності (для осіб, зазначених у пункті «д» статті 30 Закону.

Для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам, дружині (чоловіку), діду та бабусі, зазначеним у пунктах «б», «в», «г» статті 30 Закону, додатково подаються такі документи:

- довідка МСЕК (за наявності групи інвалідності);

- копія свідоцтва про народження померлого годувальника або рішення суду про встановлення родинних стосунків;

- довідка уповноваженого органу з місця проживання або рішення суду про перебування на утриманні померлого годувальника (для призначення пенсії вітчиму або мачусі).

Отже, документи, які мають бути подані для отримання відповідного виду пенсії, повинні підтверджувати особисті відомості заявника, родинні відносини з померлим військовослужбовцем та причину його смерті. Серед них, наприклад, подається копія свідоцтва про одруження, рішення суду про встановлення родинних стосунків, рішення суду про перебування на утриманні тощо.

У цьому контексті суд враховує, що такий вид документа, як рішення суду про встановлення родинних стосунків, стосується саме виду рішення про встановлення факту, який має юридичне значення.

У ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

При зверненні до відповідача позивачем, разом із заявою про призначення пенсії, додано зазначене вище судове рішення про встановлення факту, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували на утриманні ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Крім цього, в ст. 30 Законі України № 2262-XII йдеться про право на пенсію в разі втрати годувальника саме для членів сім`ї. Сімейний кодекс України не містить нормативного їх визначення, але, як вже було зазначено вище у ч. 4 ст. 3 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Враховуючи вище викладене, суд висновує про безпідставність неврахування відповідачем рішення суду, яким підтверджено факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували на утриманні ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач мав законне сподівання на призначення вказаного виду пенсії з огляду на ст. 30 Закону України № 2262-XII щодо права членів сім`ї військовослужбовця, який загинув, на отримання пенсії в разі втрати годувальника, яку відповідач безпідставно не врахував у спірних правовідносинах.

Пенсійним органом не вказано на існування будь-яких інших об`єктивних та законних підстав для відмови позивачу у призначені пенсії на заявлених умовах, а тому відмова у призначенні пенсії в разі втрати годувальника - є протиправною.

При цьому, суд враховує, що відмова відповідача у призначенні пенсії в разі втрати годувальника оформлена рішенням від 19.04.2024 №1621/1. Таке рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію в разі втрати годувальника з 10.04.2024, тобто з дати звернення до відповідача із відповідною заявою.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.04.2024 року № 1621/1 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію в разі втрати годувальника у відповідності до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 10.04.2024 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) 1211,20 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 17.01.2025 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович