Рішення № 124532905, 15.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року м. Київ № 640/12035/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство "Акрілат-Хімконтракт" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 31.03.2021 № 0237340902.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідмолення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, застосовуються строки позовної давності, визначені ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК Укоаїни) для нарахування податкових зобов`язань. За порушення, визначене абз. 1 п. 117.1 ст. 117 ПК України може застосовуватись тільки один штраф за всю сукупність об`єктів, оскільки, із формулювання прямо не випливає застосування штрафу за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо як, наприклад, із п. 120.1 ПК України.

Позивач акцентує увагу на тому, що не подання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП щодо використання у господарській діяльності рухомого майна не передбачає відповідальність визначену ст. 117 ПК України, а передбачено лише за неподання у строки та у випадках, передбачених Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до облікових даних платника податків. При цьому, акт перевірки не містить застереження, які саме облікові дані не зареєстровані чи змінюються при поданні форми 20-ОПП.

Крім того, позивачем наголошено на тому, що п. 52 Підрозділу 10 Інших перехідних положень ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок такого виду, зокрема і в частині висновків щодо не повідомлення підприємством про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2021 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду".

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

29.01.2024 до суду надійшов відзив в якому відповідач заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у звязку з відсутністю для цього правових підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі наведеного, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві за результатами фактичної перевірки складено акт № 16264/Ж5/26-15-09-02/24744461 та встановлено порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України, а саме те, що ПП «АКРІЛАТ- ХІМКОНТРАКТ» не подано повідомлення про об`єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП щодо 7 транспортних засобів.

На підставі наведеного акта, ГУ ДПС у м. Києві винесло податкове повідомлення-рішення від 31.03.2021 № 0237340902, яким встановлено неподання відомостей про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням до відповідного контролюючого органу та застосовано штраф в розмірі 27540,00 грн щодо 27 (двадцяти семи) транспортних засобів.

З висновками податкового органу, наведеними в акті перевірки позивач не погоджується. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Відповідно до положень п. 117.1 ст. 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Підпунктами 1, 4-5 п. 63.3. ст. 63 ПК України визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Для здійснення податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1588).

У відповідності до п. 8.1 Порядку № 1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Згідно п. 8.2 Порядку № 1588 об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 8.4 Порядку № 1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У відповідності до п. 8.5 Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування.

Відповідно до п. 8.7 Порядку № 1588 рекомендований довідник типів об`єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Отже, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Вказаний обов`язок передбачено також у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування.

Так, у постанові Верховного суду від 10.11.2022 у справі № 640/23530/21 зроблено висновок, що відповідно до наведених вище норм Порядку № 1588 платник податків зобов`язаний подавати повідомлення за формою № 20-ОПП, зокрема, про об`єкти оподаткування або об`єкти, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

На переконання суду, повідомлення за формою № 20-ОПП повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи-підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми № 20-ОПП, є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Відтак, позивач мав обов`язок подати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Вказане спірне податкове повідомлення-рішення винесене на підставі згаданого вище акту фактичної перевірки та передбачає застосування на підставі п. 117.1 ст. 117 ПК України штрафної (фінансової) санкції на суму 27540 грн (27*1020 грн) за ненадання до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП щодо 27 одиниць транспортних засобів. Відповідач посилається, що позивачем порушено п. 63.3 ст. 63 ПК України.

Так, суд зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання до контролюючого органу за місцем обліку повідомлення за формою №20-ОПП про наявні 27 об`єкти оподаткування. При цьому, це рішення прийняте відповідачем на підставі акта про результати фактичної перевірки з питань обігу та обліку пального.

Отже, у спірних відносинах податковий орган застосував до платника податків штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПК України за результатами фактичної перевірки, чим, на переконання суду, вийшов за межі свої повноважень з огляду на такі обставини.

Виходячи з наведених вище положень п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 та п. 80.2 ст. 80 ПК України, предметом фактичної перевірки може бути виключно дослідження питань щодо дотримання платником податків норм законодавства з питань: регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, з`ясування питання щодо дотримання платником податків вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України не може бути предметом фактичної перевірки, адже повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), не є дозвільним документом тощо.

Копія наказу ГУ ДПС у м. Києві № 8066-п від 05.02.2021 "Про проведення фактичної перевірки" містить посилання на підставу проведення перевірки підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Проте, згадані вище положення ПК України не вказують на наявність у контролюючого органу повноважень на дослідження під час проведення фактичної перевірки питань дотримання платником податків вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України в частині подання до податкового органу за місцем обліку повідомлення про об`єкти оподаткування.

Натомість, у силу п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України підставою для проведення фактичної перевірки визначено наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідач у спірних відносинах допустив розширене тлумачення своїх повноважень, оскільки обраний ним спосіб реалізації владної управлінської функції щодо здійснення контролю за дотриманням позивачем вимог пункту 63.3 ст. 63 ПК України не входить до предмета фактичної перевірки.

Застосування законодавцем словосполучення "та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи", на переконання суду, не наділяє відповідача повноваженнями на дослідження під час проведення фактичної перевірки питань подання платником повідомлення за формою № 20-ОПП, оскільки таке повідомлення не є документом дозвільного характеру, наявність яких належить до предмета контролю у ході проведення фактичної перевірки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що, навіть, якщо і перевіряючими було встановлено вищевказане порушення, то сам факт такого порушення міг би бути підставою для призначення іншої перевірки та притягнення платника податків до відповідної відповідальності.

Також, підлягає врахуванню й те, що 18.03.2020 набрав чинностіЗакон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Відтак, законодавець шляхом внесення змін до ПК України, запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за форми № 20-ОПП, у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Суд констатує, що у період, що охоплювався перевіркою діяли положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на спірні правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Відповідач не надав доказів припинення застосування чи втрати чинності вказаної норми у спірний період.

Відтак, відповідач протиправно притягнув позивача до відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби. Таким чином, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач безпідставно застосував положення п. 117.1 ст. 117 ПК України у випадку, коли законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за форми № 20-ОПП.

Лише Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, було внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів (тобто, вже після проведення фактичної перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення).

Також, суд вважає за необхідне наголосити і на тому, що приписами Порядку № 1588 передбачено строки виключно повідомлення про об`єкт оподаткування (яких в ПК України не міститься) за формою № 20- ОПП, однак повідомлення про об`єкт оподаткування не є тотожним заяві про взяття на облік. Отже, на переконання суду, невідображення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП, не є підставою для відповідальності саме згідно з санкціями п. 117.1 ст. 117 ПК України, а тому, відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин норму п. 117.1 ст. 117 ПК України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Крім того, суд вважає необхідним врахувати висновок Верховного Суду, що викладений в постанові від 15.03.2023 у справі № 440/1262/21, а саме: з`ясування питання щодо дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України не може бути предметом фактичної перевірки (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України), оскільки повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками, не пов`язане із отриманням дозвільних документів тощо.

Наведене, у свою чергу, є підставою для висновку про невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, що є достатньою підставою для визнання цього податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Поряд з цим, Головне управління ДПС у м. Києві та її службові особи здійснюють свою діяльність, як суб`єкти владних повноважень, а отже, їх діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що штрафні санкції, застосовані до позивача неправомірно, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, зокрема, і через порушення процедури проведення перевірки. Інші доводи та посилання зазначених висновків суду не спростовують та не впливають на результат розгляду даного спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідач, у свою чергу, доводи позивача не спростував, а також не було доведено обґрунтованості та законності прийняття оскаржуваного рішення на підставі належних та допустимих доказів, що підтверджують його законність.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 31.03.2021 № 0237340902.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.