Рішення № 124532648, 17.01.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2025 року Справа № 280/10535/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке оформлено листом від 31.10.2024 № 18896- 18897/К-02/8-0800/24, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 23 січня 2002 року по 29 квітня 2011 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи у Товаристві з обмеженою відповідальність «СпецТех» (рос. мовою оригіналу «Общество с ограниченной ответственностью «СпецТех»») з 23 січня 2002 року по 29 квітня 2011 року згідно записів у трудовій книжці від 30.11.2000 серія НОМЕР_2 , заповненої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи позивача з 23.01.2002 по 29.04.2011 на території російської федерації оскільки рф припинила з 01.01.2023 участь в дії Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись навідсутність підстав для врахування періоду роботи з 23.01.2002 по 29.04.2011 на території російської федерації у зв`язку з припиненням 01 січня 2023 року участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та відсутності нормативно-правового акту про узгодження порядку дій при призначенні пенсій особам, які працювали на території Російської Федерації.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

24.10.2024 року позивач засобами електронного зв`язку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою, щодо зарахування до його загального страхового стажу періоду роботи у Товаристві з обмеженою відповідальність «СпецТех» з 23.01.2002 по 29.04.2011 згідно записів у трудовій книжці від 30.11.2000 серія НОМЕР_2 та відобразити вказаний страховий стаж у його електронному кабінеті.

Відповідач листом від 31.10.2024 повідомив позивача, що він не перебуваєте на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон - 1058) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється за періоди: до 01.01.2004 року - на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону №1058. Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. після 01.01.2004 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, що створена з липня 2000 року, в якій накопичується інформація щодо нарахованої заробітної плати і сплати страхових та єдиного внесків. Відповідно до пункту 2 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі Реєстр застрахованих осіб), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2018 року за №476/31928, в Реєстрі застрахованих осіб містяться персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, що подаються страхувальниками у складі звітності. Інформація про трудовий стаж розраховується автоматично за даними звітів страхувальників за період з 1998 року, тобто з моменту впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Зарахування до страхового стажу з 1 січня 2004 року періодів роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, зокрема, російської федерації, здійснювалось за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких проводилася трудова діяльність. Інформація про підтвердження сплати страхових внесків ТОВ «СпецТех» за період роботи з 23.01.2002 по 29.04.2011 відсутня. Додатково зазначаємо, з 01 січня 2023 року російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. В зв`язку з цим, до страхового стажу зараховується період роботи на території РСФСР по 31.12.1991 рік. 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 року № 140/98-ВР. Також повідомляємо, за інформацією, що міститься в Реєстрі застрахованих осіб, Ваші звернення від 24.01.2024, 02.06.2024 із типом форми скан-копії трудової книжки опрацьовано. Всі періоди, згідно наданих документів, зараховано Вам до страхового стажу для розрахунку майбутніх пенсійних виплат. Усі періоди трудової діяльності оцифрованої трудової книжки та інших документів можна переглянути в особистому кабінеті застрахованої особи на вебпорталі в розділі «Електронна трудова книжка» - «Відцифрована ЕТК», а також для перегляду відомостей про трудові відносини реалізовано подання запиту на отримання електронного документу типу «Витяг з ЕТК» в розділі «Комунікації з ПФУ» - «Запит на отримання електронних документів».

Позивач не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 23.01.2002 року по 29.04.2011 року, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди трудової діяльності з 23.01.2002 року по 29.04.2011 року, у зв`язку із виходом України з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.

Згідно записів № 5 та № 6 (сторінки 4- 5) трудової книжки НОМЕР_2 позивач 23.01.2002 був прийнятий на роботу в автотранспортний цех на посаду механіка (наказ № 23-К від 23.01.2002), а в подальшому 29.04.2011 був звільнений за власним бажанням (наказ №159-К від 29.04.2011).

Таким чином, позивач в період з 23.01.2002 по 29.04.2011 працював у Товаристві з обмеженою відповідальність «СпецТех» (рос. мовою оригіналу «Общество с ограниченной ответственностью «СпецТех»»).

Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року № 1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід`ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

13 березня 1992 року в місті Москва підписано Азербайджаном, Російською Федерацією, Білоруссю, Таджикистаном, Вірменією, Туркменістаном, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Україною та Молдовою Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка базується на територіальному принципі.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Згідно зі статтею 6 Угоди від 13 березня 1992 року призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (пункт 3 статті 6 вказаної Угоди).

Крім того, відповідно до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року (далі Угода від 14 січня 1993 року), а саме статті 6, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Статтею 7 Угоди від 14 січня 1993 року встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Статтею 11 цієї ж Угоди встановлено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Відповідно до частини третьої статті 6 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України № 290/95-ВР від 11 липня 1995 року, працівники користуються правами і виконують обов`язки, встановлені трудовим законодавством сторони працевлаштування.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N 01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Отже, наведенні положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

В силу пункту 2 статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, укладеною між Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Тож, прийняття постанови Кабінетом Міністрів України «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» від 29.11.2022 №1328, не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідного рішення, тому зазначені періоди мають бути зараховані до страхового стажу позивача.

Суд звертає увагу, що неможливість пенсійного органу здійснити перевірку сплати страхових внесків роботодавцем у пенсійний орган російської федерації у зв`язку з воєнним станом, не може бути підставою для позбавлення права позивача на врахування заробітної плати за спірні періоди до страхового стажу, оскільки такі обставини виникли не з вини позивача та він не міг вплинути на них.

Таким чином, відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи з 23.01.2002 по 29.04.2011 на території російської федерації.

Щодо зазначення відповідачем у відзиві на позов, що позивач не звертався до відповідача у встановленому законом порядку із заявою за призначенням пенсії, а, отже, питання щодо зарахування періодів роботи до страхового стажу позивача відповідачем не розглядалося, рішення щодо нього не приймалося, та не обчислювався стаж, який зараховується при призначенні пенсії особі, суд зазначає, що позивач не просить суд зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію, а лише зазначає про протиправне не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача певних періодів його роботи.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)-задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи у Товаристві з обмеженою відповідальність «СпецТех» з 23.01.2002 по 29.04.2011 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 .

Зобов`язати Головне управлінняПенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Товаристві з обмеженою відповідальність «СпецТех» з 23.01.2002 по 29.04.2011 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 17.01.2025.

Суддя О.В. Конишева