Рішення № 124532593, 20.01.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Справа № 280/10422/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0188822410 від 11.10.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області видалити з інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 дані про наявність заборгованості (штрафу, пені) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у частині відображення штрафу на суму 9576,16 грн. та пені на суму 1340,66 грн.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що застосування штрафних санкцій до нього є безпідставним. Позивач зазначає, що 29.12.2023 на рахунок ГУ ДПС у Запорізькій області (рахунок отримувача НОМЕР_1 ) ним, як роботодавцем, сплачено 47880,90 грн. єдиного внеску із зазначенням в призначенні платежу: «101 сплата ЕСВ 22% нарах. на зарплату найм.робiтникiв за грудень 2023 р. Перерах.повн.;;;,», що підтверджується платіжною інструкцією №104 від 29.12.2023. Позивач зазначає, що у подальшому він дізнався про те, що сплачена сума єдиного внеску в розмірі 47880,90 грн. за кодом платежу 71040000 сплачена помилково на інший рахунок та наявний податковий борг на суму єдиного внеску в розмірі 47880,90 грн. за кодом платежу 71010000. Позивач вказує на те, що 28.02.2024 на підставі його заяви здійснено перерахування коштів в розмірі 47880,90 грн. з одного бюджетного рахунка на інший на підставі платіжного доручення №855 вiд 28.02.2024. Станом на 28.02.2024 заборгованість з єдиного внеску - відсутня, сума надміру сплаченого єдиного внеску становить 0,11 грн. Позивач вважає, що вважаю, що штрафні санкції (штраф та пеня) застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у разі помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що відповідно до даних інформаційно комунікаційної системи податкового органу, нарахування в інтегрованій картці платника (далі ІКП) єдиного внеску ОСОБА_1 за кодом БК 71010000, проведені відповідно до самостійно поданого розрахунку за 4 квартал 2023 року, а саме: розрахунку з типом «Звітний» від 29.01.2024 №9378876108, згідно якого нараховано суми єдиного внеску у розмірі 47880,88 грн. Після подання вищезазначеного розрахунку та з урахуванням переплати у сумі 0,09 грн., в ІКП по єдиному внеску ОСОБА_1 за кодом БК 7101000 виникла заборгованість у сумі 47880,90 грн. В свою чергу платником було сплачено суму єдиного внеску у розмірі 47880,90 грн. згідно платіжного доручення від 29.12.2023 року №855. Проте в розрахунковому документі було не вірно вказано розрахунковий рахунок, а саме замість коду БК 71010000, код БК 71040000. Згідно платіжного доручення від 29.12.2023 №855 року кошти у сумі 47880,90 грн. були перераховані 28.02.2024 з одного бюджетного рахунку на інший. Відповідач зазначає, що у зв`язку із наведеними обставинами контролюючим органом сформовано Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0188822410 вiд 11.10.2024 за період з 10.02.2024 до 28.02.2024 (штрафна санкція 9576,16 грн. та пеня 1340,66грн.). З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 11.10.2024 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0188822410 за період з 10.02.2024 до 28.02.2024 (штрафна санкція 9576,16 грн. та пеня 1340,66 грн.).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано розрахунок за 4 квартал 2023 року, а саме: розрахунок з типом «Звітний» від 29.01.2024 №9378876108, згідно якого нараховано до сплати суми єдиного внеску у розмірі 47880,88 грн.

А відповідно нараховані суми мали бути сплачені протягом встановлених строків.

Як встановлено з матеріалів справи позивачем 29.12.2023 сплачено нарахований єдиний внесок в розмірі 47880,88 грн., проте під час сплати єдиного внеску позивачем помилково зазначено неправильний розрахунковий рахунок та код класифікації доходів бюджету.

У зв`язку з чим позивачем до ГУ ДПС у Запорізькій області було надано заяву про повернення коштів з рахунків 3556 від 19.02.2024 №10929/6 для перерахування коштів на належний рахунок.

28.02.2024 сплачені кошти перераховано з одного бюджетного рахунку на інший.

Суд зазначає, що відповідно до положень частини 11 статті 25 Закону №2464-VI, податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Отже, підставою для застосування штрафної санкції є встановлення факту несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В даному випадку позивачем своєчасно (29.12.2023) проведено перерахування коштів, тобто вчинено активні дії спрямовані на виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску, проте кошти помилково сплачені на інший бюджетний рахунок.

Суд зазначає, що здійснення позивачем помилки під час перерахування єдиного внеску до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки відсутня пасивна поведінка з боку платника єдиного внеску.

Більш того, суд зазначає, що на дату прийняття спірного рішення, позивачем вже було усунуто допущену помилку та кошти перераховані за належними реквізитами.

Також, суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Порядок №422), який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно пункту 2 підрозділу 1 розділу І Порядку №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

Відповідно до пункту 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Аналіз наведених положень Порядку №422 свідчить, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відповідно належним способом захисту порушеного права є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача провести коригування зобов`язань позивача в ІКП шляхом скасування наявної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0188822410 від 11.10.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області видалити з інтегрованої картки платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 дані про наявність заборгованості (штрафу, пені) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у частині відображення штрафу на суму 9576,16 грн. та пені на суму 1340,66 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4239,20 грн. (чотири тисячі двісті тридцять дев`ять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова