Рішення № 124532133, 20.01.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року Справа№200/7862/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення №914250820735 від 17.10.2024 неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення №914250820735 від 17.10.2024 неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 09 лютого 2024 року подала заяву до органів Пенсійного фонду України про переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) рішенням від 16 лютого 2024 року №914250820735 позивачу було відмовлено у переведенні її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі 200/2383/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, адміністративний позов позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 67/03-16 від 16 лютого 2024 року № 914250820735, яке винесено відносно позивача та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 09 лютого 2024 року про перехід на інший вид пенсії згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач зауважила, що на виконання рішення суду від 02 липня 2024 року по справі 200/2383/24, відповідачем повторно розглянуто її заяву про перехід на пенсію по втраті годувальника згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та рішенням від 17 жовтня 2024 року № 914250820735 відмовлено у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника. Позивач зазначила, що рішення про відмову мотивоване тим, що годувальник ОСОБА_2 отримував пенсію за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст.55.п.1 (Робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1) та згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 27.11.1992р. ОСОБА_2 віднесений до 2 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інформація щодо визнання ОСОБА_2 особою з інвалідністю відсутня. Позивач вважає рішення відповідача №914250820735 від 17 жовтня 2024 року про відмову у переведенні її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника неправомірним.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) надав відзив на позовну заяву в якому зазначив наступне, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі 200/2383/24 відповідачем повторно розглянуто заяву від 09.02.2024 р. № 683 позивача щодо проведення перерахунку пенсії: «Перехід на пенсію по втраті годувальника», а саме на пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії № 914250820735 від 17.10.2024 року, з наступних підстав. Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. За нормами Закону №1058 розмір пенсії кожної окремої особи залежить від набутого нею страхового стажу та від отриманої заробітної плати. Відповідач зауважив, що нормами Закону №1058-ІV визначено, що базовою величиною для визначення розміру пенсії в разі втрати годувальника є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №676/6529/15-а, від 21.02.2020 у справі №523/13150/16-а та від 01.06.2022 у справі №620/3519/18. Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач закцентував свою увагу на тому, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника за померлих осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС обчислюється по-різному залежно від категорії зокрема, 2) не були віднесені за життя до категорії 1: - непрацездатним членам сім`ї призначається за наявності експертного висновку про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (експертний висновок є обов`язковим документом відповідно до п. 2.3 Порядку №22-1): обчислюється із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках. Відповідач зазначив, що в результаті повторного розгляду заяви та документів позивача щодо проведення перерахунку пенсії: «Перехід на пенсію по втраті годувальника», а саме на пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено наступне. Позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України № 1058-ІV в розмірі 2980 грн. Померлий годувальник ОСОБА_2 отримував пенсію за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст.55.п.1 (Робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1). Згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 27.11.1992р. він віднесений до 2 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За матеріалами архівної пенсійної справи за життя годувальник не має встановленої групи інвалідності. До заяви та наданих документів від 09.02.2024 для перерахунку пенсії позивачкою не було долучено висновок МСЕК годувальника з причинним зв`язком інвалідності з Чорнобильською катастрофою, виданого йому за життя. Тобто годувальник не був за життя визнаний особою з інвалідністю, що пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, але причина смерті «Смерть, пов`язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», то розмір пенсії для членів його сім`ї може бути розрахований виключно із заробітної плати, отриманої годувальником за роботу в зоні відчуження. Відповідач зауважив, що відповідно до попередньо проведеного прорахунку, враховуючи висновки суду наведені у рішенні суду від 02.07.2024 по справі 200/2383/24, розмір пенсії по втраті годувальника становитиме 2361,00 грн, а саме: 113,88 - щомісячна компенсація непрацездатному члену сім`ї за втрату годувальника через Чорнобильську катастрофу, згідно з п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №112; 2247.12 - доплата для одного утриманця згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №265; 2361.00 - призначена пенсія утриманцю. Таким чином, відповідно до попереднього прорахунку пенсії в разі втрати годувальника, розмір пенсії заявниці зменшується та становить 2361,00 грн. Враховуючи зазначене позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки у такому разі розмір пенсії позивача підлягає зменшенню та було прийняте найбільш сприятливе для позивача рішення, виходячи з наданих документів. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області були надані пояснення по справі, в яких по суті було зазначене те ж саме, що й відповідачем по справі.

Ухвалою суду від 14.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Про відкриття провадження у справі сторони були належним чином повідомлені, відповідно до наявності у представника позивача адвоката Варбан О.В., відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - реєстрації кабінету електронного суду, про що свідчить відповідна відмітка, де в графі «доставлено» зазначена дата 18.11.2024, тобто сторони належним чином отримали копію ухвали про відкриття провадження по справі №200/7862/24.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вже було встановлено Донецьким окружним адміністративним судом та зазначено у його рішенні по справі №200/2383/24 від 02 липня 2024 року - позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, з 12.11.2014 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

08 серпня 1981 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво серії НОМЕР_2 від 08 серпня 1981 року. Після укладення шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Чоловік позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 08.11.2021.

09.02.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою, в якій просила провести перерахунок її пенсії шляхом переходу пенсійних виплат згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в разі втрати годувальника.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 67/03-16 від 16 лютого 2024 року № 914250820735 відмовлено позивачці у переведенні на пенсію в разі втрати годувальника згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відмова мотивована тим, що пенсія по втраті годувальника, яка розрахована відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є меншою, ніж пенсія за віком, тому перехід на пенсію по втраті годувальника є недоцільним.

Вважаючи неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

В мотивувальній частині рішення було зазначено наступне, що ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, що підтверджується посвідченням категорії № 2, серії НОМЕР_1 від 27.11.1992, військовим квитком та архівними довідками.

Відповідно до експертного висновку від 02 травня 2022 року № 11255 встановлено причину смерті ОСОБА_2 захворювання, що призвело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом проаналізовано зміст статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

З аналізу вказаної норми судом не встановлено заборону на переведення дружини померлого учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС у випадку наявності у померлого чоловіка посвідчення категорії 2.

Суд зазначає, що вказана норма містить уточнення щодо переліку документів, які мають надаватись членом сім`ї для призначення пенсії по втраті годувальника.

Зокрема, серед таких документів для дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, не потрібно подавати докази причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В той час як для дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 2 потрібно подання до органу пенсійного фонду експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до пункту 2.3 Порядку № 22-1.

Отже, позивачка має право на переведення на пенсію на умовах статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому, суд не враховує доводи відповідача, що при розрахунку пенсії її розмір зменшується, адже пенсійним органом не було враховано приписи статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2383/24 від 02 липня 2024 року вирішено: позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення № 914250820735 від 16 лютого 2024 року, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 67/03-16 від 16 лютого 2024 року № 914250820735, яке винесено відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 лютого 2024 року про перехід на інший вид пенсії згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/2383/24 від 30 вересня 2024 року постановлено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі № 200/2383/24 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі № 200/2383/24 залишити без змін.

Отже з урахуванням вищенаведеного, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2383/24 від 02.07.2024 року набрало законної сили 30.09.2024 року відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.

Слід зауважити, що приписами ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі №200/2383/24 було повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії №914250820735 від 17.10.2024 року, наступного змісту: - «На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі 200/2383/24 повторно розглянуто: - « […] - заяву від 09.02.2024 р. № 683 ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку пенсії: «Перехід на пенсію по втраті годувальника», а саме на пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, пенсія у зв`язку з втратою годувальника за померлих осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які: були віднесені за життя до категорії 1 дружинам (чоловікам) призначається незалежно від встановлення/не встановлення причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою (експертний висновок не є обов`язковим документом), іншим членам сім`ї - за наявності експертного висновку про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (експертний висновок є обов`язковим документом): - обчислюється із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, або із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (обчислюється за формулою): мінімальний розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника на одного члена сім`ї становить 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника, на двох і більше 100% пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами: не були віднесені за життя до категорії 1: -непрацездатним членам сім`ї призначається за наявності експертного висновку про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (експертний висновок є обов`язковим документом): - обчислюється із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках. За результатом розгляду заяви, матеріалів електронної пенсійної справи: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_4 , о/р НОМЕР_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 12.11.2014 року № 1058-ІV (далі - Закон) в розмірі 2980 грн. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі 200/2383/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку пенсії: «Перехід на пенсію по втраті годувальника», а саме на пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розглянувши документи надані для перерахунку встановлено, що годувальник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) отримував пенсію за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст.55.п.1 (Робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1). Згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 27.11.1992р. ОСОБА_2 віднесений до 2 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Інформація щодо визнання ОСОБА_2 особою з інвалідністю відсутня. Вирішено: За результатами повторного розгляду заяви №683 від 09.02.2024р. ОСОБА_1 , враховуючи висновки суду наведені у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі 200/2383/24, та попередньо проведеного перерахунку згідно наданих документів для переведення з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника згідно з ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії по втраті годувальника становитиме 2361грн. Враховуючи вищезазначене прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 перерахунку пенсії «Перехід на пенсію по втраті годувальника», а саме за померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» через недоцільність.».

Судом було встановлено з наявної в матеріалах справи копії протоколу: «Перерахунок пенсії. Версія:1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 25.05.2021 19:15», рішення 914250187790 про перерахунок пенсії, ОСОБА_2 , шифр та вид пенсії 101 пенсія за віком, умови призначення ЗУ№796-12, ст.55, п.1 (Робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1), особливості ІІ категорія Ліквідатори ЧАЕС. Розмір пенсії з 01.12.2021 30.04.2025, розмір пенсії за віком (ст.27) (4334,06 * 0,43750) 1896,15; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1 абз.3) (за 8 років) 85,92; загальний розмір пенсії 1982,07; додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори) Пост.№112 п.5 170,82; місяць підвищення розміру пенсії 01.05.2020; доплата на індексацію ЗП для СС 30/35 та/або інв. І групи 47,11; розмір пенсії з надбавками 2200,00 грн.

З наявної в матеріалах справи копії «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку:29.01.2024 15:05», вбачається наступне. Рішення 914250820735 від 08.02.2024 про перерахунок пенсії. ОСОБА_1 . Шифр та вид пенсії 119 пенсія за віком. Умови призначення ЗУ №1058-ІV, Прик.положення, п.2, ч.1; ЗУ №1788, ст.13,б) (Робота за Списком №2). Розмір пенсії з 01.04.2024 18.11.2026, розмір пенсії за віком (ст.27) (5043,34 * 0,38833) 1958,48; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1 абз.3) (за 8 років) 85,92; загальний розмір пенсії 2044,44; щомісячна компенсація непрацездатному члену сім`ї за втрату годувальника ЧК Пост. №112 п.5 113,88; доплата до мінімальної пенсійної виплати (2361) 202,72; місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2024; доплата особам, яким не виповнилось 70 років (2760 грн.) 399,00; розмір пенсії з надбавками 2760,00 грн.

З наявної в матеріалах справи копії «Перерахунок пенсії. Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 08.10.2024 14:59», вбачається наступне. Рішення 914250820735 про перерахунок пенсії. ОСОБА_1 . Шифр та вид пенсії 515 Пенсія в разі втрати годувальника. Умови призначення ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вид перерахунку - з виду на вид. 1-й утриманець ОСОБА_1 . Розмір пенсії з 01.04.2024 18.11.2026, щомісячна компенсація непрацездатному члену сім`ї за втрату годувальника через ЧК Пост. №112 п.5 113,88; доплата для одного утриманця Пост.№265 п.ч.1 2247,12; призначена пенсія утриманцю 2361,00 грн.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає: - «[…]. Але, як було вказано вище, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснило розрахунок пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є неправомірним. […].».

Відповідач, надаючи свій відзив на позовну заяву, зазначив з цього приводу наступне: - «[…]. В результаті повторного розгляду заяви та документів ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку пенсії: «Перехід на пенсію по втраті годувальника», а саме на пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено наступне. […]. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 12.11.2014 року № 1058-ІV (далі - Закон) в розмірі 2980 грн. Померлий годувальник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) отримував пенсію за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст.55.п.1 (Робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1). Згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 27.11.1992р. ОСОБА_2 віднесений до 2 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За матеріалами архівної пенсійної справи за життя годувальник не має встановленої групи інвалідності. До заяви та наданих документів від 09.02.2024 для перерахунку пенсії позивачкою не було долучено висновок МСЕК годувальника з причинним зв`язком інвалідності з Чорнобильською катастрофою, виданого йому за життя. Тобто годувальник не був за життя визнаний особою з інвалідністю, що пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, але причина смерті «Смерть, пов`язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», то розмір пенсії для членів його сім`ї може бути розрахований виключно із заробітної плати, отриманої годувальником за роботу в зоні відчуження. Відповідно до попередньо проведеного прорахунку, враховуючи висновки суду наведені у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі 200/2383/24, розмір пенсії по втраті годувальника становитиме 2361,00 грн, а саме: щомісячна компенсація непрацездатному члену сім`ї за втрату годувальника через Чорнобильську катастрофу, згідно з п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №112; 2247.12 - доплата для одного утриманця згідно з п.ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України №265; 2361.00 - призначена пенсія утриманцю. Таким чином, відповідно до попереднього прорахунку пенсії в разі втрати годувальника, розмір пенсії заявниці зменшується та становить 2361,00 грн. Враховуючи вищезазначене прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії «Перехід на пенсію по втраті годувальника», а саме за померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» через нодоцільність, оскільки розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.02.2024 становить 2760,00 грн. […]. Отже, відповідачем було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, а саме переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки у такому разі розмір пенсії позивача підлягає зменшенню. […].».

Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом просила: визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №914250820735 від 17 жовтня 2024 року про відмову у переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірним та скасувати його, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після смерті чоловіка ОСОБА_2 з 09 лютого 2024 року розрахувавши пенсію із заробітку вказаного в довідці про заробітну плату №18/64 від 08.10.2001 року виданої Виконкомом Костянтинівської міської Ради.

З урахуванням наведеного, а також встановленого та зазначеного у рішенні Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2383/24 від 02.07.2024 року, суд дійшов до висновку, що спірним питанням в цій справі є не наявність права у позивача щодо переведення її з пенсії призначеної на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по втраті годувальника (її чоловіка ОСОБА_2 ) на умовах статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме розрахунок та розмір цієї пенсії після відповідного переведення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходив з наступного.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Загальні умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені в статті 36 Закону № 1058, відповідно до якої пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 статті 36 Закону № 1058, непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1058, до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Відповідно до статті 38 Закону № 1058, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1 та у зв`язку з втратою годувальника. Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень. Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами ОСОБА_2 у складі військової частини № НОМЕР_7 у період з 22 серпня по 25 вересня 1987 року приймав участь по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв`язку з чим йому була встановлена II категорія учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, при чому матеріали справи не містять доказів, що позивачу за життя була встановлена група інвалідності.

Положеннями статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 цього Закону щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (підпункт 3 пункту 1 статті цього Закону).

Таким чином, громадяни із числа військовозобов`язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

Зазначене вище кореспондується зі статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Як вже було зазначено вище, ОСОБА_2 був військовозобов`язаним, призваним на військові, навчальні збори та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (довідка №301 військова частина № НОМЕР_7 ; військовий квиток серії НОМЕР_8 ; довідка №897/40; довідка від 25.09.1987 року №330 військова частина № НОМЕР_7 ).

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 визначено, що переведення з одного виду пенсій на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Донецьким окружним адміністративним судом по справі №200/2383/24 від 02.07.2024 року було зроблено висновок: - «З аналізу вказаної норми судом не встановлено заборону на переведення дружини померлого учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС у випадку наявності у померлого чоловіка посвідчення категорії 2.

Суд зазначає, що вказана норма містить уточнення щодо переліку документів, які мають надаватись членом сім`ї для призначення пенсії по втраті годувальника.

Зокрема, серед таких документів для дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, не потрібно подавати докази причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В той час як для дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 2 потрібно подання до органу пенсійного фонду експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до пункту 2.3 Порядку № 22-1.

Отже, позивачка має право на переведення на пенсію на умовах статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Слід зазначити, що даний висновок був повністю підтверджений судом апеляційної інстанції враховуючи постанову від 30 вересня 2024 року.

Відповідно до приписів п.3 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження, зокрема менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до довідок наявних в матеріалах справи судом встановлено, що ОСОБА_2 пропрацював у зоні відчуження з 22 серпня по 25 вересня 1987 року, що є меншим за 12 місяців.

Відповідно до приписів п.7 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.

З наявної в матеріалах справи копії довідки виданої Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради від 08.10.2001 року №18/64, в якій зазначено, що заробітна плата ОСОБА_2 на заводі «Прогрес» за вересень 1987 року склала 684 руб. 54 коп. У відомостях нарахування заробітної плати ОСОБА_2 за зазначений період є записи: нараховано по видам оплати держобов`язки, середня 137,18, тариф 122,40, 3-х кр 367,20.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно із п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Отже, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Пунктом 9 постанови № 1210, в редакції постанови № 1307, визначено, що одним із базових вихідних даних, необхідних для проведення розрахунку розміру пенсії по інвалідності особі, є розмір заробітку за кожний (конкретний) місяць роботи в зоні відчуження, згідно якого, в тому числі, розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986 - 1990 років.

Відповідно до ст. 72 Закону СРСР «Про загальний військовий обов`язок», за військовозобов`язаними, що призвані на збори, зберігається середній заробіток за весь час їх проходження.

Оплата праці військовозобов`язаних, які були призвані на спеціальні військові збори та направлені на роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, провадилась на умовах, передбачених для робітників та службовців, виконуючих ці роботи, - згідно вимог Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 року № 1031, яким встановлено, що на військовозобов`язаних, призваних на спеціальні збори та які безпосередньо приймали участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розповсюджено порядок оплати праці та виплати одноразової винагороди за місцем основної роботи.

Також, на цих осіб поширюється дія Постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 року № 168, Постанова ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 року № 524-156 та Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964-рс.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 року № 524-156 (Постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 року № 168-5) передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) робітникам підприємств та організацій, що приймали участь у роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні до 100%.

Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 року № 665-195 (Постанова Ради Міністрів УРСР та УКППРОФСОФА від 10.06.1986 року № 207-7) передбачено - «Встановити, що за робітниками, направленими для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та запобіганню забруднення навколишнього середовища, зберігається середня заробітна плата (за винятком пільг для робітників в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостей). Розповсюдити на працівників підприємств, організацій та установ, незалежно від відомчої підлеглості (включаючи осіб, що тимчасово переведені та відряджені), а також на військовослужбовців, військових будівельників, що зайняті на вказаних роботах, дію пунктів 1 (на період проведення цих робіт) та 10 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 року № 524-156. Надати право керівникам Міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівникам, що зайняті на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідних зонах небезпеки у розмірах, передбачених Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964. Оплата праці робітників, що зайняті на роботах у третій, другій та першій зонах небезпеки, провадиться відповідно у чотирьох, трьох, та двох кратному розмірах, понад середньомісячну заробітну плату, виходячи із тарифної ставки (посадового окладу), встановленої по основному місцю роботи. Встановити робітникам підприємств, організацій та установ, що виконують роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та запобіганню забруднення середовища, додаткову оплату праці у нічний час у розмірі 35% годинної тарифної ставки (окладу) за кожний час роботи у нічний час та максимальний розмір премії 60% тарифної ставки (окладу) на місяць. Дозволити підприємствам, організаціям та установам залучати робітників на роботи, що пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у вихідні та святкові дні з оплатою праці у подвійному розмірі. Пільги, що передбачені цією Постановою, встановлюються з моменту аварії на ЧАЕС».

Суд зазначає, що обчислення пенсій відповідно до Закону № 796-XII здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до ст. 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження є первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

За змістом підпункту 2.10, - довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що особа, яка бажає отримувати пенсію подає до органу, що призначає пенсію, довідку про заробітну плату, видану підприємством, установою чи організацією де працювала особа, або якщо підприємство, установа чи організація ліквідовані або припинили своє існування, довідку видану їх правонаступником чи архівною установою. При цьому законодавцем надано органу, що призначає пенсію право у разі необхідності перевіряти обґрунтованість видачі довідки про заробітну плату.

Судом з наявної в матеріалах справи копії довідки ППВП ПФУ, розрахунок №: ОСОБА_2 , алгоритм розрахунку: пенсія у разі втрати годувальника інваліда ЧАЕС зазначено 01.09.1987 по 30.09.1987, відпрацьовано 23 дні, довідка 0,00000; премія 0,00000; доплата за вихідні та святкові дні 0,00000; ЗП, приведена до місячної норми - 0,00000; ЗП, всього 0,00000; коеф 0,00000; середня по н/г 0,00185. Середньомісячний заробіток 0,00000.

Тобто з урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що відповідачем при розрахунку розміру пенсії позивача у разі втрати годувальника її чоловіка ОСОБА_2 , не було взято даних зазначених стосовно заробітної плати позивача відповідно до довідки №18/64 від 08.10.2001 року виданої Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради.

Слід зазначити, що вищезазначена довідка була видана завідуючою міським архівом, при цьому архівним відділом зазначено первинні документи, на підставі яких видано та зазначено суми заробітної плати позивача в період роботи у зоні відчуження з серпня по вересень 1987 року.

Матеріалами справи не підтверджується, що відповідачем взагалі була проведена перевірка даних, зазначених в цій архівній довідці архівного відділу виконавчого комітету Костянтинівської міської ради.

Таким чином, на час звернення позивача із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» наявні документи, в сукупності яких відображена відповідна інформація про заробітну плату отриману годувальником ОСОБА_2 у період з 23 серпня 1987 по 25 вересня 1987 року.

Водночас перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть слугувати для відмови у призначенні пенсії.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.11.2018 у справі №672/914/16-а.

Органи, що призначають пенсію, мають право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Однак це право не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено пунктом 4.7 Порядку № 22-1.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Відповідна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17.

Таким чином, оскільки позивачка має право, що було вже встановлено судом під час розгляду справи №200/2383/24 на отримання пенсії по втраті годувальника (померлого чоловіка), та розрахунок розміру її пенсійної виплати також повинен враховуватись з урахуванням вищезазначеної довідки, яка не відкликана, не скасована та вважається дійсною.

Рішення від 17.10.2024 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), не відповідає критеріям визначених ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.ст. 11,16 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 914250820735 від 17 жовтня 2024 року. Спірне рішення підлягає визнанню саме протиправним та скасуванню, як це передбачено частиною 2 статті 245 Кодексом адміністративного судочинства України, а не неправомірним, як просить позивач.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо зарахування страхового стажу / призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не було взято до уваги довідку видану виконкомом Костянтинівської міської ради від 08.10.2001 року №18/64, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №914250820735 від 17.10.2024 про відмову у переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправним та як наслідок скасувати його, та як похідна вимога, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 09.02.2024 року про перехід на інший вид пенсії згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахувавши розмір пенсії із заробітку вказаного в довідці про заробітну плату №18/64 від 08.10.2001 року виданої Виконкомом Костянтинівської міської ради з урахуванням висновків суду по цій справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 10.11.2024, позивач за подання адміністративного позову сплатив 969,00 грн. судового збору.

Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 968,96 грн.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 32, 139, 243 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, ЄДРПОУ: 20490012), третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання рішення №914250820735 від 17.10.2024 неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та як наслідок скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ: 20490012) №914250820735 від 17.10.2024 про відмову у переведенні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ: 20490012) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) від 09.02.2024 року про перехід на інший вид пенсії згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахувавши розмір пенсії із заробітку вказаного в довідці про заробітну плату №18/64 від 08.10.2001 року виданої Виконкомом Костянтинівської міської ради, з урахуванням висновків суду по цій справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, ЄДРПОУ: 20490012) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 січня 2025 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець