Ухвала суду № 124531833, 20.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 січня 2025 року Справа 160/1022/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії розташованого у м. Кельн Федеративної Республіки Німеччина про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії розташованого у м. Кельн Федеративної Республіки Німеччина, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії, розташованої по вул. Handelstrae 25?29 у м. Кельн, Федеративної Республіки Німеччина, що проявилася у невиконанні умов публічного договору та не видачі позивачеві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) замовленого ним паспорту громадянина України для виїзду за кордон (закордонного паспорту) НОМЕР_2 , виданого органом 2129 від 28.03.2024 року на підставі запису № (УНЗР) 19850102-02374, строком дії до 28.03.2034 року;

- зобов`язати Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії, розташованої по вул. Handelstra?e 25?29 у м. Кельн, Федеративної Республіки Німеччина, видати позивачеві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) замовлений ним паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) НОМЕР_2 , виданий органом 2129 від 28.03.2024 року, на підставі запису № (УНЗР) 19850102-02374, строком дії до 28.03.2034 року, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 26.03.2024 року, тобто без пред`явлення будь-яких військово-облікових документів.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Судом, зі змісту долученої до адміністративного позову заяви-приєднання №1874277 до Публічного договору про надання послуг, укладеного 26.03.2024, встановлено про замовлення ОСОБА_1 у виконавця, Державного підприємства «Документ», пакету сервісних послуг «Стандарт» з питань оформлення громадянам України паспортних документів (закордонний паспорт).

При цьому, як самостійно зазначено позивачем в межах позовної заяви 28.03.202 року у кабінеті мобільного додатку ДП «Дія» у розділі «Документи» з`явився та наразі відображений новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) НОМЕР_2 , виданий від 28.03.2024 року на підставі запису № (УНЗР) 19850102-02374 органом 2129, строком дії до 28.03.2034 року виготовлений Мукачівським відділом №2 ГУ ДМС України в Закарпатській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) НОМЕР_2 , виданий від 28.03.2024 року на підставі запису № (УНЗР) 19850102-02374 органом 2129.

Проте позивачем станом на дату подання цієї позовної заяви зі спливом більше ніж десять місяців з дати звернення за оформленням паспорта до філії Державного підприємства «Документ» в Німеччині, зазначений вище виданий на його ім`я закордонний паспорт так і не було отримано.

Як визначено пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України» за №678 від 10.06.2022, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідка оформлюються у строки, встановлені законодавством, та видаються у строк до трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення для їх оформлення.

Натомість, позивачем подано цей позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15.01.2025, тобто з пропуском встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав шляхом невидачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон відповідно до договору від 26.03.2024 року.

Також слід зазначити, що направлення позивачем на адресу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Відокремленому підрозділу Державного підприємства "Документ" філія у Федеративній Республіці Німеччина , Міграційній службі України претензій та запитів не змінює момент, з якого позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли останній почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, у зв`язку з чим клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом задоволенню не підлягає.

За змістом частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно приписів частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами КАС України, навести належні доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.

Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Так, позивач у позовній заяві просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Дослідивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з такого.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що звільнення від сплати судового збору встановлено за подання позову за умови, що, по-перше, цей позов подається споживачем, по-друге, позов стосується порушених прав позивача, як споживача у спірних правовідносинах.

Однак, у спірних правовідносинах позивач не є споживачем послуг, оскільки позов стосується захисту права на отримання адміністративної послуги.

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Зі змісту зазначеного пункту вбачається, що визначальною ознакою, яка характеризує фізичну особу, як споживача, є те, що ця особа придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію.

У свою чергу, продукція, згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Отже, у спірних правовідносинах позивач не замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити вироби (товари), оскільки вони є предметами матеріального світу на відміну від предмету позовних вимог у цій справі.

Також, спірні правовідносини не стосуються й виконання певної роботи у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки, пунктом 21 частини першої статті 1 означеного Закону передбачено, що робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Так, згідно з пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Тобто, послуга, за змістом Закону України «Про захист прав споживачів», - це діяльність з надання особі матеріального чи нематеріального блага, яке визначене договором.

Отже, спір який склався між позивачем та відповідачем щодо визнання протиправною бездіяльності щодо невидачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон не є послугою, у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а є адміністративною послугою.

На переконання суду, позивач звернувся саме для вирішення публічно-правового спору, а не на захист цивільних правовідносин, що виникли між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Таким чином, дія Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на спірні відносини, що виключає можливість звільнення позивача від сплати судового збору з цих підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі, коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028,00 гривні.

З позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, таким чином сума судового збору за вимоги немайнового характеру, з врахуванням коефіцієнту пониження складає 968,96 грн.

Таким чином сума несплаченого судового збору складає 968,96 грн.

Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiйобл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв