Рішення № 124530216, 20.01.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/12616/24

Провадження № 2/750/223/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Мойсієнко К.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказує, що 04.06.2019 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «РВС Банк» було укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви-договору № 0032867 про надання банківської послуги, платіжна картка «Простір», що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 було надано споживчий кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів у сумі 15384 грн. 62 коп., строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка 18 % річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту 2,5 % від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3 % від суми наданого кредиту. В день підписання заяви-договору відповідач отримала платіжну картку, на яку були зараховані кошти в сумі 15384 грн. 62 коп. Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, у зв`язку із чим утворилась заборгованість. При цьому, позивач зазначає, що 05.03.2020 між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» було укладено договір про відступлення права вимоги № 05/03/2020-1. Як вбачається з Додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» право вимоги до відповідача за заявою-договором № 0032867 від 04.06.2019 на загальну суму 22429 грн. 51 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14847 грн. 33 коп., заборгованість за процентами 1819 грн. 86 коп., заборгованість за комісією 3692 грн. 32 коп., заборгованість за штрафними санкціями 2070 грн. Незважаючи на направлення відповідачу 02.04.2020 вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань остання станом на дату звернення до суду з позовом грошові кошти, отримані в кредит не повернула, проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, передбачені умовами договору не сплатила, то вказана заборгованість підлягає примусовому стягненню із відповідача, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом. Крім того, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 1327 грн. 66 коп. та інфляційні втрати в сумі 4261 грн. 86 коп.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач відзив на позов не подала.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому просив розглядати справи без його участі, вказавши, що позов підтримує та згодний на заочний розгляд справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи по суті сповіщалась завчасно та належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.06.2019 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «РВС БАНК» укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви-договору № 0032867 про надання банківської послуги, платіжна картка «Простір», що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 було надано споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок коштів у сумі 15384 грн. 62 коп., строк дії кредиту 24 місяців, процентна ставка 18% річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту 2,5 % від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3 % від суми наданого кредиту.

04.06.2019 ОСОБА_1 отримала платіжну картку, яка відкрита згідно умов заяви-договору, що підтверджується розпискою щодо отримання платіжної картки від 04.06.2019 (а.с. 10 зворот).

Грошові кошти у сумі 15384 грн. 62 коп. були зараховані АТ «РВС БАНК» 04.06.2019 на картковий рахунок клієнта, що підтверджується меморіальними ордерами (а.с. 12).

05.03.2020 між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 05/03/2020-1 (а.с. 69-71).

Відповідно до п. 1.1. Договору Первісний Кредитор в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а Новий Кредитор приймає (набуває) права вимоги Первісного Кредитора за Кредитними договорами зазначеними в Додатку № l до цього Договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є його невід`ємною частиною (надалі за текстом - Кредитні договори), які укладені між акціонерним товариством «РВС БАНК» та боржниками.

Згідно із п. 1.2. Договору право вимоги за Кредитними договорами відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи: право вимоги основної суми заборгованості за Кредитним договором; право вимоги суми нарахованих процентів за Кредитним договором, строк платежу по яких настав на дату укладання цього Договору; процентів; сплати інших платежів, згідно з умовами Кредитного договору, які виникли та/або можуть виникнути після укладення цього Договору, тощо.

Відповідно до п. 3.6. Договору відступлення прав вимоги за цим договором здійснюється без згоди Боржників.

Як вбачається із витягу із Додатку №1 до договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» право вимоги до ОСОБА_1 за заявою-договором № 0032867 від 04.06.2019 на загальну суму 20359 грн. 51 коп. (а.с. 77 зворот).

06 березня 2020 року між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» було укладено Додатковий договір № 1 до Договору про відступлення права вимоги № 05/03/2020-1 від 05.03.2020, яким було внесено зміни до основного договору (а.с. 86-105).

02.04.2020 від ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» на ім`я ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань (а.с. 80).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексуУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статті 527, 530ЦК України зазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 611ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені статтями 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно зі статтею 599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а стаття 615ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 626ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з частинами 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенню частини першої статті 81ЦПК України не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору у передбачені договором строки кредит не погашений.

Вiдповiдно до п.п. 7.7.2 Публічної пропозиції клієнт зобов`язується: повернути споживчий кредит та сплатити всі передбачені заявою-договором плати (платежі) на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених договором (п.п.7.7.2.4); виконати своєчасно та в повному обсязі зобов`язання, передбачені Договором, не пізніше кінцевого терміну закінчення, що визначений в Заяві-Договорі; сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитними коштами до повного фактичного виконання Клієнтом зобов`язань за Споживчим кредитом (Кредитом). При цьому розмір процентів для клієнта, який прострочив виконання зобов`язання за споживчим кредитом (кредитом) згідно з частиною другою статті 625ЦК України встановлюється на рівні процентної ставки за користування кредитними коштами, яка визначена умовами заяви-договору.

Так, відповідач своїм підписом в заяві-договорі № 0032867 від 04.06.2019 та в додатку № 1 до заяви-договору від 04.06.2019 та в паспорті споживчого кредиту підтвердила ознайомлення з умовами договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед АТ «РВС Банк» станом на 27.08.2024 в розмірі 22429 грн. 51 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14847 грн. 33 коп.; заборгованість за процентами 1819 грн. 86 коп.; заборгованість за комісією 3692 грн. 32 коп.; заборгованість за пенею 2070 грн. (а.с. 18 зворот 23).

У зв`язку з простроченим грошовим зобов`язанням позивачем нараховано 1327 грн. 66 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами за період з 05.03.2020 по 23.02.2022; 4261 грн. 86 коп. інфляційні втрати за період з 05.03.2020 по 23.02.2022 (а.с. 24).

Відповідачем вказаних розрахунків заборгованостей не спростовано.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасила, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;реєстраційний номероблікової карткиплатника податків- НОМЕР_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Паріс» (місцезнаходження:вул.Велика Васильківська,77А,м.Київ;ідентифікаційний код 38962392) заборгованість у сумі 28019 грн. 03 коп. (двадцять вісім тисяч дев`ятнадцять грн. 03 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.П. Рахманкулова