Постанова № 124525763, 20.01.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1823/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_3, розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Озерськ Сарненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 роз`яснені.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 являючись потерпілим у кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024186110000088 від 22 липня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України (справа №949/1823/24) призначеному ухвалою від 13.11.2024 року до судового розгляду, будучи належним чином повідомлений про необхідність явки до Дубровицького районного суду Рівненської області, що знаходиться за адресою: м. Дубровиця вул. Миру, 2а Рівненської області, у судові засідання призначені на 03.12.2024, 08.01.2025 та 14.01.2025 до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив та жодних доказів на підтвердження поважності неявки не надав, чим порушив вимоги ст. 55- 57 КПК України, в результаті чого судові засідання неодноразово були відкладені, тим самим проявив неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні його від явки в суд.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме проявив неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні його від явки в суд, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.185-3 КУпАП

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стверджується повідомленнями-довідками про доставку електронних листів на адресу ОСОБА_1 (а.с.30, 35) про необхідність його явки в судове засідання, з проханням забезпечити явку останнього, яка була проігнорована.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", згідно із яким в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Неодноразові відкладення потерпілим ОСОБА_1 справи суд розцінює, як зловживання процесуальними правами з метою затягнути судовий процес.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство.

У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд звертає увагу на те, що справа, що перебуває на розгляді по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України не є складною й підготовка до неї не потребує значного часу, щоб довести або спростувати зафіксовані обвинувальним актом обставини.

Отже судом встановлено, що ОСОБА_1 достовірно знаючи про необхідність його явки до суду, в судові засідання неодноразово не з`являвся і не вжив жодних заходів для належної реалізації процесуальних прав та обов`язків потерпілого, та не повідомляв про неможливість прибуття та необхідність відкладення справи, поважність причин цього нічим не підтвердив.

Повага до суду є чинником належного функціонування правової держави. Закон вимагає від учасників процесу, або присутніх у судовому засіданні осіб, наявність поваги до суду як одного із інститутів державної влади.

Згідно ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Як зазначено в п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 "Про незалежність судової влади" у кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за ст. 185-3 КУпАП.

Жоден випадок прояву неповаги до суду не повинен залишатись без належного реагування суддів.

За змістом ст. 258 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Згідно ст.221, 221-1 КУпАП ці справи розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами та Верховним Судом, суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене ст.185-3 КУпАП.

Таким чином, з моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або одразу після закінчення судового засідання суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію ст.185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до наступної стадії, якою є розгляд справи про адміністративне правопорушення. Зважаючи на це, інші підготовчі дії до розгляду справи про адміністративне правопорушення, які передбачені ст. 278 КУпАП, судом (суддею) не проводяться.

Зазначені висновки повністю узгоджуються з Рекомендаціями щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, надані Радою суддів України у рішенні від 26.10.2018 № 62.

Отже, диспозиція ч. 1 ст. 185-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил

Санкцією даної статті передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судоустрою.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає вчиненні таких дій: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Правопорушення передбачене даною статтею може вчинюватися шляхом різноманітних дій: у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні, неявки до суду осіб, які визнані у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами тощо.

Суб`єкт адміністративного проступку - особи, що є учасниками судового процесу.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого та наслідки правопорушення, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП, тобто, неповага до суду, що виразилась у злісному, тобто повторному без поважних причин ухиленні від явки в суд, що свідчить про явну зневагу до суду.

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі матеріалами, зокрема технічним записом судового засідання справи №949/18235/24, журналом судового засідання, яке відбулося 20.01.2025 з 14:30 по 14:35, після чого оголошено перерву для розгляду справи про адмінправопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Таким чином, при вирішенні питання про призначення покарання, до уваги беруться характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа правопорушника, ступень його вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, у зв`язку з чим вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 185-3 КУпАП,

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст.ст.185-3, 221-1, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: ОСОБА_3