Ухвала суду № 124525278, 15.01.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.01.2025Справа № 554/13950/24 Провадження № 1-кс/554/1304/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання керівника Диканської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12024170450000501 від 07.08.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.246, ч.2 ст.364, ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и л а:

Прокурор звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого вказав, шо слідчими СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024170450000501 від 07.08.2024 року за ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

01 липня 2024 року між Скороходівською селищною радою Полтавського району Полтавської області, в особі селищного голови ОСОБА_6 , та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_1 ) укладено шість договорів оренди землі, згідно яких Орендар приймає в строкове платне користування строком на 25 років земельні ділянки для індивідуального садівництва з наступними кадастровими номерами: 5325484000:00:005:0250, 5325484000:00:005:0251, 5325484000:00:005:0253, 5325484000:00:005:0254, 5325484000:00:005:0255, 5325484000:00:005:0256, які розташовані за межами населених пунктів на території Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

15 липня 2024 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_2 ) укладено договір підряду № 1, згідно якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання за завданням замовника власними силами виконати роботи по розчищенню орних земель від самостійної парослі та чагарників із суміжних ділянок лісосмуг, а замовник зобов`язується прийняти виконані належним чином роботи від підрядника на умовах цього договору. Термін дії договору до 31 грудня 2024 року.

У зв`язку з виконанням указаного договору, у ОСОБА_8 , як фізичної особи підприємця, виникла необхідність у отриманні від Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, як власника земельних ділянок, дозвільних документів на розчищення вказаних земель шляхом видалення зелених насаджень.

Після чого, 08 січня 2025 року, в першій половині дня, ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_6 , як селищного голови, з пропозицією зустрітись та обговорити питання надання йому дозвільних документів.

Під часзустрічі 08.01.2025за адресою: АДРЕСА_1 ,в приміщенніселищної ради, ОСОБА_6 ,реалізуючи умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за надання дозвільних документів, схиляв ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди у сумі 60400 грн.

Після чого, ОСОБА_6 з метою подальшого схиляння ОСОБА_8 до надання йому неправомірної вигоди, та доведення свого злочинного умислу до кінця, розуміючи, що його дії можуть бути викритими правоохоронними органами, діючи умисно з корисливих мотивів, використовуючи надані йому службові повноваження підшукав ОСОБА_7 , в якості пособника, якому запропонував за грошову винагороду в сумі 30400 грн., отримати від ОСОБА_8 неправомірну вигоду та у подальшому здійснити передачу необхідних документів, які стосуються видалення зелених насаджень, на що останній надав свою згоду.

09.01.2025 під час розмови, яка відбулась по мобільному телефону, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 про те, що дозвільні документи знаходяться у ОСОБА_7

10.01.2025 під час розмови по мобільному телефону ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , виконуючи роль його пособника в одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , умисно, з корисливих мотивів, з метою реалізації злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вищезазначеного законодавства, висловив вимогу останньому, що вирішення питання про надання дозвільних документів можливо за умови надання неправомірної вигоди в розмірі 60400 грн.

ОСОБА_8 ,розуміючи,що безотримання дозвільнихдокументів щодовидалення зеленихнасаджень відСкороходівського селищногоголови Полтавськогорайону Полтавськоїобласті ОСОБА_6 він не зможе здійснити розчищення вказаних земельних ділянок, вимушений був погодитись на протиправні вимоги ОСОБА_6 .

У подальшому, 13.01.2025 ОСОБА_8 зустрівся зі ОСОБА_6 за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Скороходове, вул. Софіївська, буд. 15 в приміщенні селищної ради.

Під часзустрічі ОСОБА_6 ,реалізуючи умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за надання дозвільних документів, направив ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , який, в свою чергу, продовжуючи реалізовувати заздалегідь обумовлений з Скороходівським селищним головою Полтавського району Полтавської області ОСОБА_6 умисел на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи в приміщенні офісу за адресою: АДРЕСА_2 , одержав для останнього неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 60400 грн. та надав ОСОБА_8 копії дозвільних документів.

У подальшому, з метою передачі одержаної від ОСОБА_8 неправомірної вигоди, ОСОБА_7 призначив ОСОБА_6 зустріч біля приміщення ресторану швидкого харчування «Макдональдз» за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 187а.

Того ж дня, близько 14 год. 00 хв. під час зустрічі ОСОБА_7 , виконуючи роль пособника ОСОБА_6 у отриманні ним неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , передав останньому грошові кошти в сумі 30000 грн., після чого вони були затримані працівниками поліції.

Безпосередньо після вчинення злочину, 13.01.2025 об 14 год. 10 хв. відповідно до положень ч.3 ст.233 та ст.234 КПК України, до винесення ухвали слідчого судді, у зв`язку із невідкладним випадком, пов`язаним із переслідування особи, яку підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, в автомобілі «Toyota Hilux» ДНЗ НОМЕР_3 , який належить та перебуває у користуванні ОСОБА_7 та який знаходився на парковці поряд з «McDonalds» за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 187а, проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено:

- сімнадцять (17) купюр номіналом по тисячі (1 000) гривень кожна з наступними серіями та номерами: ГП 6432384; АА 6383732; АД 0633682; ЯБ 8380953; АП 5835086; АИ 1716329; АЗ 2104869; АМ 2222148; АИ 6992472; БИ 2276344; ВТ 3695286; АЛ 0159014; АЖ 5773268; ГП 6894222; ВТ 6642794; АЄ 4389547; БА 2038538, які поміщені до сейф-пакета НПУ PSP 2304887;

- сто двадцять шість (126) купюр номіналом по п`ятсот (500);

- шістдесят (60) купюр доларів США номіналом по сто (100);

- дві (2) купюр доларів США номіналом по сто (100);

- чотири (4) купюр доларів США номіналом по двадцять (20);

- дві (2) купюр доларів США номіналом по десять (10), які поміщені до сейф-пакета НПУ PSP 2304882.

Також під час обшуку проведено особистий обшуку ОСОБА_7 , в куртці якого виявлено наступне:

- грошові кошти номіналом по тисячі (1000) гривень кожна: ЯБ 9009169; АБ 0594051; АА 9151321; БА 7436671; БА 1094335; АГ 6670753; АЗ 4344977; ЕГ 0809840; АИ 4841089; ЕГ 2187059; АИ 3140102; БЛ 1689929; АЗ 8032886; ЕБ 5609943; БП 7333626; АН 5656053; БП 0621418; АБ 4516903; АЗ 4847155; АЕ 5956576; АЄ 1804115; БМ 3542054; АБ 5764227; АЗ9868515; БР 0763167; БР 0763161; АА 7634474; БМ 8848024; АВ 8604392; БН 3696257; ЕГ 2508703, які поміщені до сейф-пакета НПУ PSP 2304884;

- мобільний телефон марки IPhon 13 pro, у корпусі сірого кольору, з пластиковим чохлом чорного кольору, який поміщені до сейф-пакета НПУ PSP 2304883;

- п`ять (5) купюр номіналом по 20 (двадцять), грн., чотири (4) купюри номіналом по 50 (п`ятдесят) грн., три купюри номіналом 100 (сто) грн., дві (дві) купюри номіналом 200 (двісті) грн., 13 (тринадцять) купюр номіналом 500 (п`ятсот) грн., 2 (дві) купюри номіналом 1000 (тисяча) грн., 198 (сто дев`яносто вісім) купюр номіналом 1000 (тисяча) грн., які поміщені до сейф-пакета НПУ PSP 2304885;

- автомобіль марки TOYOTA HILUX, ДНЗ НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу TOYOTA HILUX, ДНЗ НОМЕР_3 , серії НОМЕР_5 , поміщені до сейф-пакета НПУ PSP 2304886.

14.01.2025 зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

У даному випадку існує сукупність підстав і підозр вважати, що виявлене і вилучене майно є доказами злочину речовими доказами, а саме матеріальним об`єктами, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази.

У зв`язку з наявністю ризику щодо втрати речових доказів, тобто існування обставин, які підтверджують, що незастосування арешту призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі вилученого майна, тобто втрати речових доказів у кримінальному провадженні, слідчим ініційовано вказане клопотання про його арешт відповідно до ст.170 КПК України.

З огляду на зміст ст. 98 КПК України та враховуючи вище вказане, прокурор вважає, що вилучені під час обшуку речі, містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження, а тому підлягають арешту.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, а також можливої конфіскації як виду покарання відповідно до п.п.1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Поряд з цим, речі містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому можуть бути використані стороною обвинувачення у доказуванні вини причетної особи, зацікавлені у результатах досудового розслідування, тому є достатні підстави вважати про наявність ризику їх невідкладного приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати чи знищення з метою перешкоджання установленню істини у провадженні.

Вказані речі вилучені під час проведення обшуку зберегли на собі слід чи вчинення кримінального правопорушення, можуть містити інформацію про вчинене кримінальне правопорушення, а також можуть стати підставою виявлення інших кримінальних правопорушень, зокрема виявлені та вилучені грошові кошти належать ОСОБА_9 та можуть бути конфісковані як вид покарання.

З метою повного, всебічного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, проведення на їх підставі подальших слідчих (розшукових) дій, а також з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти та речі, які вилучені в ході обшуку 13.01.2025 року, під час проведення обшуку в автомобілі «Toyota Hilux» ДНЗ НОМЕР_3 , який належить та перебуває у користуванні ОСОБА_7 , до завершення досудового розслідування та судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги, викладені в клопотанні, просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав. Зазначив, що 14.01.2025 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на особисті грошові кошти ОСОБА_7 , оскільки останній являється фізичною особою-підприємцем та ці кошти є його власністю, були необхідні йому для закупки насіння та інших необхідних для здійснення господарської діяльності матеріалів. Також заперечувала проти арешту мобільного телефону та транспортного засобу, зазначивши, що ОСОБА_7 має на утриманні матір, за якою здійснює постійний догляд, і вилучений автомобіль є необхідним, щоб перевозити на ньому матір до медичного закладу. Крім того, він потрібен для належного забезпечення господарської діяльності ФОН ОСОБА_7 . До того ж, сам транспортний засіб предметом злочину не є, всі необхідні органу досудового розслідування речі та документи, що в ньому знаходилися, були вилучені. Щодо мобільного телефону послалася на те, що він є особистою власністю ОСОБА_7 , не є предметом злочину. В ньому зберігаються контакти як друзів, знайомих останнього, так і його партнерів. Вказала, що незабаром почнеться посівна кампанія і ОСОБА_7 для здійснення своєї господарської діяльності необхідно буде комунікувати зі своїми партнерами. Відсутність же в його розпорядженні цього телефону перешкодить здійсненню господарської діяльності останнього. При вирішенні питання про арешт грошових коштів, що були предметом неправомірної вигоди, покладалася на розсуд суду.

Заслухавши думку прокурора та адвоката, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно зч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зч.5ст.170КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170420000501 від 07.08.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.246, ч.2 ст.364, ч. 3 ст.368 КК України.

13.01.2025 року в період часу з 14:10 год. до 18:18 год. страшим слідчим СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_11 в порядку ч.3 ст.233 КПК України, у зв`язку із невідкладним випадком, пов`язаним із переслідування особи, яку підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, було проведено обшук в автомобілі «Toyota Hilux», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 та перебуває в його користуванні, та який знаходився на парковці поряд з «McDonalds» за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 187а, в результаті якого було виявлено та вилучено вищеперелічене майно.

13.01.2025 року о 18 год. 28 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку статті 208 КПК України.

14.01.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, а саме в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.

Постановою слідчого від 14.01.2025 року вилучене майно визнане речовими доказами в кримінальному провадженні.

Звертаючись із клопотанням про арешт майна, прокурор як на підставу арешту майна вилученого під час обшуку, посилається на необхідність забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Оцінюючи підстави для арешту майна, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що вилучене 13.01.2025 року в автомобілі «Toyota Hilux», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 та перебуває в його користуванні, та який знаходився на парковці поряд з «McDonalds» за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 187а, майно, зокрема грошові кошти, транспортний засіб та мобільний телефон, є доказом злочину, зберігає на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту надасть можливість провести із названим майно необхідні органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, експертні дослідження, висновки, отримані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.

Так, вилучені 13.01.2025 року в ході проведення обшуку в автомобілі «Toyota Hilux», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 та перебуває в його користуванні, та який знаходився на парковці поряд з «McDonalds» за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 187а, грошові кошти, транспортний засіб та мобільний телефон мають суттєве значення для кримінального провадження, оскільки є речовими доказами по зазначеному кримінальному провадженні в розумінні вимог статті 98 КПК України, в зв`язку з чим з метою повного, всебічного і неупередженого дослідження та встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, існує необхідність у накладенні на них арешту.

Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи сторони захисту про безпідставність вимог клопотання в частині арешту особистих грошей ОСОБА_7 , оскільки вони є його особистою власністю і не мають відношення до обставин, що розслідуються у кримінальному провадженні, слідчим суддею оцінюються критично, оскільки в даному випадку метою арешту є не лише забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а й забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

За положеннями ч.5 ст.170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання арешт може бути накладено на майно підозрюваного за наявності перспективи призначення покарання у виді конфіскації майна.

Так, санкцією частини 3 статті 368 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

У судовому засіданні адвокат підтвердила, що вилучені під час обшуку в автомобілі «Toyota Hilux», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 та перебуває в його користуванні, грошові кошти є особистою власністю останнього.

Таким чином, у випадку доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція статті передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, а отже, клопотання прокурора про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 (зокрема, його особистих грошових коштів) з метою забезпечення конфіскації такого майна, як виду покарання, є обґрунтованим.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У даному випадку таке обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої конфіскації майна у майбутньому, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170173, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 13.01.2025 року, під час проведення обшуку в автомобілі «Toyota Hilux» ДНЗ НОМЕР_3 , який належить та перебуває у користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який знаходився на парковці поряд з «McDonalds» за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 187а, а саме:

- Сімнадцять (17) купюр номіналом по тисячі (1 000) гривень кожна з наступними серіями та номерами;

- ГП 6432384;

- АА 6383732;

- АД 0633682;

- ЯБ 8380953;

- АП 5835086;

- АИ 1716329;

- АЗ 2104869;

- АМ 2222148;

- АИ 6992472;

- БИ 2276344;

- ВТ 3695286;

- АЛ 0159014;

- АЖ 5773268;

- ГП 6894222;

- ВТ 6642794;

- АЄ 4389547;

- БА 2038538, які поміщені до сейф-пакета НПУ PSP 2304887;

- Сто двадцять шість (126) купюр номіналом по п`ятсот (500);

- Шістдесят (60) купюр доларів США номіналом по сто (100);

- Дві (2) купюр доларів США номіналом по сто (100);

- Чотири (4) купюр доларів США номіналом по двадцять (20);

- Дві (2) купюр доларів США номіналом по десять (10), які поміщені до сейф-пакета НПУ PSP 2304882;

Грошові кошти номіналом по тисячі (1000) гривень кожна,

- ЯБ 9009169;

- АБ 0594051;

- АА 9151321;

- БА 7436671;

- БА 1094335;

- АГ 6670753;

- АЗ 4344977;

- ЕГ 0809840;

- АИ 4841089;

- ЕГ 2187059;

- АИ 3140102;

- БЛ 1689929;

- АЗ 8032886;

- ЕБ 5609943;

- БП 7333626;

- АН 5656053;

- БП 0621418;

- АБ 4516903;

- АЗ 4847155;

- АЕ 5956576;

- АЄ 1804115;

- БМ 3542054;

- АБ 5764227;

- АЗ9868515;

- БР 0763167;

- БР 0763161;

- АА 7634474;

- БМ 8848024;

- АВ 8604392;

- БН 3696257;

- ЕГ 2508703, які поміщені до сейф-пакета НПУ PSP 2304884;

- Мобільний телефон марки IPhon 13 pro, у корпусі сірого кольору, з пластиковим чохлом чорного кольору, поміщений до сейф-пакета НПУ PSP 2304883;

- П`ять (5) купюр номіналом по 20 (двадцять), грн., чотири (4) купюри номіналом по 50 (п`ятдесят) грн., три купюри номіналом 100 (сто) грн., дві (дві) купюри номіналом 200 (двісті) грн., 13 (тринадцять) купюр номіналом 500 (п`ятсот) грн., 2 (дві) купюри номіналом 1000 (тисяча) грн., 198 (сто дев`яносто вісім) купюр номіналом 1000 (тисяча) грн., які поміщені до сейф-пакета НПУ PSP 2304885;

- Автомобіль марки TOYOTA HILUX, ДНЗ НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 ;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу TOYOTA HILUX, ДНЗ НОМЕР_3 , серії НОМЕР_5 , поміщене до сейф-пакету НПУ PSP 2304886, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 16 січня 2025 року о 16 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1