Вирок № 124523833, 20.01.2025, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/2324/24

Провадження № 1-кп/288/43/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Попільня Житомирської області у режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024065440000105 від 31 серпня 2024 року відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Триліси Фастівського району Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, раніше не судимий, -

що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В невстановлений слідством день, час та місці у липні місяці 2024 року, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на підроблення посвідчення водія за попередньою змовою групою осіб, з метою подальшого його використання.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на підроблення посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, в достовірно невстановлений слідством час та день липня місяця 2024 року, ОСОБА_4 через мережу інтернет знайшов контакти невідомої особи, з якою домовився про підроблення посвідчення водія. Користуючись запропонованими послугами невстановленої слідством особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, вступив з останньою у злочинну змову, направлену на підроблення посвідчення водія. В подальшому, через месенджер «Телеграм» ОСОБА_4 передав свої особисті дані, необхідні для отримання посвідчення та перерахував грошові кошти на банківську карту невстановленої особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, з метою підроблення посвідчення водія на своє ім`я.

Після цього, невстановлена слідством особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, термосублімаційним способом друку виготовила підроблене посвідчення водія серія НОМЕР_1 , яке видане 27 липня 2024 року ТСЦ 3242 на ім`я ОСОБА_4 , яке в невстановлений слідством час та день серпня місяця 2024 року через українську приватну компанію з логістики «Нова пошта» надіслала ОСОБА_4 .

В подальшому ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою безпідставного отримання права керувати транспортними засобами зберігав та використовував завідомо підроблене посвідчення водія серія НОМЕР_1 , яке видане 27 липня 2024 року ТСЦ 3242.

Своїми умисними діями, що виразилось в підробленні посвідчення з метою його особистого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 , скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною третьою статті 358 КК України.

Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що відповідно до п.п. «а» п.2.1. ч.2 «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, достовірно знаючи, що він не отримував у встановленому «Положенням Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року, порядку посвідчення водія серія НОМЕР_1 , яке видане 27 липня 2024 року ТСЦ 3242 на ім`я ОСОБА_4 , та маючи умисел на подальше використання завідомо підробленого посвідчення водія серія НОМЕР_1 , яке видане 27 липня 2024 ТСЦ 3242 на ім`я ОСОБА_4 , бланк якого не відповідає аналогічним, що знаходяться в офіційному обігу на території України, оскільки виготовлений термосублімаційним способом друку, 30 серпня 2024 року о 22 год. 10 хв. ОСОБА_4 , під час руху по автодорозі по вулиці Першотравневій,1 в селі Квітневе, Квітневої ОТГ, Житомирського району Житомирської області на легковому автомобілі марки ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції, які пред`явили законну вимогу надати посвідчення водія.

ОСОБА_4 , усвідомлюючи те, що він не отримував у встановленому «Положенням Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року порядку посвідчення водія серія НОМЕР_1 , яке видане 27 липня 2024 року ТСЦ 3242 на ім`я ОСОБА_4 , та воно є підробленим, надав його працівникам поліції з метою уникнення відповідальності за порушення правил дорожнього руху та відповідного адміністративного покарання, тим само використав завідомо підроблені офіційні документи.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/106-24/13416-ДД від 11 вересня 2024 року: бланк наданого посвідчення водія серія НОМЕР_1 , яке видане 27 липня 2024 року ТСЦ 3242 на ім`я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним, що знаходяться в офіційному обігу, виготовлене термосублімаційним способом друку.

Своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого офіційного документа, ОСОБА_4 , скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений частиною четвертою статті 358 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України визнав повністю і дав показання, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз`яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно частиною третьою статті 349 КПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною третьою статті 358 КК України, як підроблення посвідчення з метою його особистого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за частиною четвертою статті 358 КК України, як використання завідомо підробленого офіційного документа.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, згідно статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, щире каяття, повне визнання вини.

Обставин, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 при цьому встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в межах санкції частини третьої статті 358 КК України у виді обмеження волі, в межах санкції частини четвертої статті 358 КК України у виді штрафу, із застосуванням частини першої статті 70 КК України, яка визначає призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим з призначенням остаточного покарання у виді обмеження волі.

Разом з тим, беручи до уваги вищевикладені обставини та враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, позицію прокурора, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_4 не є суспільно-небезпечними, а його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому на підставі статті 75 КК України, звільняє його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини першої статті 76 КК України, оскільки таке покарання буде законним, справедливим, а також достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Питання щодо речових доказів суд вирішує, відповідно до статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні, які складають 3029.12 гривень, слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не пред`явлено.

Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись статтями 336, 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання:

- за частиною третьою статті 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за частиною четвертою статті 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850.00 гривень.

Відповідно до вимог частини першої статті 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначити остаточне покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов`язки.

На підставі статті 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирати.

Речові докази: - посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке видане 27 липня 2024 року ТСЦ 3242 на ім`я ОСОБА_4 , передане на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області (селище Попільня, вулиця Фомічова,6, Житомирського району, Житомирської області) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави (на рахунок: Отримувач: ГУК у Жит. Обл./ТГ м. Житомир/24060300; Банк отримувача: Казначейство України; Код ЄДРПОУ: 37976485; Рахунок: UA448999980313010115000006797; Код класифікації доходів: 24060300) витрати за проведення судової технічної експертизи документів № СЕ-19/106-24/13416-ДД від 11 вересня 2024 року в розмірі 3029.12 гривень.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 20 січня 2025 року відповідно до частини п`ятнадцятої статті 615 КПК України

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_1