Постанова № 124521582, 20.01.2025, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №505/4188/24

№3/505/383/2025

20 січня 2025 року м. Подільськ

суддя Котовського міськрайонного Одеської області Ващук О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 20 жовтня 2024 року орієнтовно 15 год. 40 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за адресою: вул. Сільськогосподарська в м. Подільськ, Одеська область, біля входу на міський ринок, на законну вимогу працівника поліції пред`явити документи, що засвідчують його особу не реагував, натомість намагався вчинити бійку (шарпав за формений одяг, намагався втекти), чим вчинив правопорушення передбаченест.185КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського).

В судове засідання ОСОБА_1 будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, зокрема шляхом розміщення інформації щодо розгляду вказаної справи оприлюднена на сайті Судової влади України, не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Крім того, судову повістку було направлено ОСОБА_1 на поштову адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, як адресу місця його реєстрації, яка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що на думку суду має місце з боку ОСОБА_1 , нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Суд розглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В той же час, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 62 Конституції Українивизначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Адміністративна відповідальність за ст.185 КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, що мається на увазі, воно вважається закінченим з моменту вчинення.

Водночас стаття 185 КУпАП містить два різні склади адміністративного правопорушення:

- перший склад передбачає "злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків". Тобто протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред`являються у процесі виконання ним службових обов`язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку;

- другий склад адміністративного правопорушення полягає у "вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їхнього участю в охороні громадського порядку". Отже, законність вимог зазначених посадових осіб пов`язана лише "з їх участю в охороні громадського порядку".

Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчиненнязлісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених, проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» N 8 від 26.06.92 роз`яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Слід також мати на увазі, що адміністративна відповідальність за названою статтею настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.

Отже, злісна непокора виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених по справі доказів, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 166310 від 20 жовтня 2024 року;

- рапортами працівників Подільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Одеській області Назарова М.Г. та Денисенка А. від. 20 жовтня 2024 року, з яких вбачається, що 20.10.2024 року о 15 год. 07 хв було здійснено виїзд на адресу: Одеська область, м. Подільськ, вул. Сільськогосподарська (біля продовольчого ринку) щодо реагування на виклик про порушення правил дорожнього руху (ЄО №9538). На місці був виявлений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , який знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння та керував автомобілем Део Ланос д.з. НОМЕР_1 . Під час складання адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП, останній о 15 год. 42 хв. почав нецензурно лаятись в бік співробітників поліції, заважав проводити дії по документування адмінправопорушення, шарпати за формений одяг на зауваження не реагував. ОСОБА_1 відповідно ст.44 Закону України "Про Національну поліцію" були застосовані заходи фізичного впливу, а саме загиб руки за спину та відповідне пп.1,2 п. 3 ЗУ "Про Національну поліцію" спеціальні засоби - кайданки. Після чого було складено адміністративний протокол;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20 жовтня 2024 року, згідно яких водій транспортного засобу Део Ланос д.з. НОМЕР_1 , який перебував з явним ознаками алкогольного сп`яніння, ледь не здійснив наїзд на неї;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 20 жовтня 2024 року, згідно яких водій транспортного засобу Део Ланос д.з. НОМЕР_1 , який перебував з явним ознаками алкогольного сп`яніння, ледь не збив людей;

- копіями протоколів про адміністративне правопорушення (ЕПР1 №154929, ЕПР1 №154918), складених стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- роздруківкою Армор стосовно ОСОБА_1 ;

- диском з відеозаписами події від 20 жовтня 2024 року.

Суд зауважує, що рапорт поліцейського за своїм правовим змістом є документом, яким працівники поліції інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, а тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено здійснені інспекторами патрульної поліції відеозаписи події, яка відбулась 20 жовтня 2024 року, та які долучено до матеріалів справи.

Зафіксовані відеозаписами обставини та події, які були здійснені поліцейськими, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, відповідають суті правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 166310 від 20 жовтня 2024 року, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити його, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Докази, які містяться в матеріалах справи, суд приймає до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують послідовність та хронологію подій, які відбувались 20 жовтня 2024 року за участі ОСОБА_1 , а також підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Крім того, доказів, які б свідчили про протиправність дій працівників поліції щодо порушення прав ОСОБА_1 , а також щодо складання та оформлення адміністративних матеріалів по вказаній справі відносно нього суду не надано та матеріали справи не містять.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,а саме злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, яка виразилась відмовою ОСОБА_1 від виконання 20 жовтня 2024 року усіх наполегливих, неодноразово повторених законних вимог поліцейського, яка, в свою чергу, свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, доведена повністю.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи встановлені обставини справи та докази, які містяться в матеріалах справи, характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень у майбутньому,суд вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ст.185 КУпАП у виді штрафу.

Даний вид адміністративного стягнення буде необхідним і достатнім для попередження скоєння нових адміністративних правопорушень особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить255,00 грн (двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК в Од.обл./м.Подільськ/21081100 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526 Банк отримувача: Казначейство України Номер рахунку (ІВАN): UA268999980313090106000015746; призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В. Ващук