Ухвала суду № 124521577, 20.01.2025, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа №505/3962/24

№2/505/1580/2025

УХВАЛА

20 січня 2025 року м. Подільськ

Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Ващук О.В.,

секретаря судових засідань Федорцової І.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про встановлення їй додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті її бабусі ОСОБА_3 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 18 травня 2017 року ОСОБА_3 склала на неї заповіт, який було посвідчено секретарем виконавчого комітету Петрівської сільської ради Подільського району Одеської області, про наявність якого їй відомо не було, у зв`язку з чим і пропустила строк для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 22 жовтня 2024 року справу у даній справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі було виявлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177ЦПК України.

В підготовче судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, яка згідно п. 24 означеної Постанови повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Так, відповідно до п. 24 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При розгляді справ у спорах щодо спадкування, судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року по справі № 352/382/18 зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічні висновки викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19).

З огляду на зазначене суд у даній категорії справ має перевірити в матеріалах позовної заяви наявність інформації про місце відкриття спадщини, заведення спадкової справи, інших спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі їх наявності встановити відсутність їх письмової згоди на подання позивачем заяви про прийняття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Натомість, позивачка, доказів її звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою про її прийняття не надала. А також не долучила до позовної заяви доказів на підтвердження обставин, які викладені у ній, а саме: обґрунтовану постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, витяг зі Спадкового реєстру про наявність або відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_3 у відповідній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини та довідку про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3 .

Враховуючи, що позивачем до позовної заяви в супереч вимогам статей 175, 177 ЦПК України не надано вищезазначених доказів, тому суд дійшов висновку про необхідність залишення без руху позовної заяви та надання позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175,177цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст.175, 177, 185, 187, 260, 261 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Повідомити позивача про те, що в разі невиконання цієї ухвали суду в установлений судом строк, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ващук