Ухвала суду № 124520462, 15.01.2025, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 629/5614/21 провадження № 1-кп/632/12/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року місто Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , представника потерпілого ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_18 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2024 року щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_12 був продовжений запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту по 18 січня 2025 року.

Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотання суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

14 січня 2025 року прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , кожного окремо, з покладанням на обвинувачених ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотань прокурор зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України особливо тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Обвинувачення, висунуті вказаним особам, є обґрунтованими.

Також прокурор зазначив, що кримінальні правопорушення, у яких обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , були вчинені як за попередньою змовою групою осіб ( ОСОБА_7 ), так і у складі організованої групи, з погрозою насильства над потерпілими та їх близькими родичами, пошкодження майна потерпілих та їх близьких родичів, що перебуває в їхньому віданні (окрім інших ОСОБА_7 і ОСОБА_12 ).

Крім того, прокурор вказав, що підставою для продовження цього запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , з урахуванням даних про особу кожного із них, є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від суду; незаконного впливу на потерпілих та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, які ґрунтуються на тому, що обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути їм призначене у разі визнання їх винуватими, з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть переховуватися як на території України, так і за її межами; впливати на потерпілих та свідків, які не допитані судом; вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на обставини та характер вчинених кримінальних протиправних дій, у яких вони обвинувачуються.

На думку прокурора, продовження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , кожного окремо, такого запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених та запобігання зазначеним вище ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у них підстав та просив їх задовольнити, оскільки вважає мету і підстави продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо кожного із обвинувачених законними і обґрунтованими.

Обвинувачений ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, заявивши, що він тривалий час перебуває під цілодобовим домашнім арештом, жодного разу не порушив покладених на нього обов`язків.

Разом із цим обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання.

Захисник ОСОБА_16 підтримавши позицію обвинуваченого ОСОБА_7 , проти задоволення клопотання прокурора заперечував, заявивши, що воно є безпідставним та необґрунтованим.

ОСОБА_7 тривалий час перебуває під цілодобовим домашнім арештом, не порушував покладених на нього обов`язків.

У свою чергу захисник також заявив клопотання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_12 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, заявивши, що його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не доведена, він не переховувався від органу досудового розслідування, з потерпілим не знайомий, ризики на які посилається прокурор є не обґрунтованими.

У той же час обвинувачений ОСОБА_12 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на заставу або особисте зобов`язання.

Захисник ОСОБА_14 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вважає його незаконним та необґрунтованим, у тому числі й тому, що жодних документів (доказів) на підтвердження викладених у ньому обставин, стороною обвинувачення не надано.

Також захисник вважає, що висунуте ОСОБА_12 обвинувачення є не доведеним, останній належним чином, перебуваючи протягом тривалого часу під цілодобовим домашнім арештом, виконує покладені на нього обов`язки.

При цьому захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_12 на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Представник потерпілого ОСОБА_17 адвокат ОСОБА_18 , підтримав клопотання прокурора щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , оскільки вважає їх законними та обґрунтованими.

Ризики, які були підставою для застосування саме таких запобіжних заходів, навіть зі сплином часу, не зменшилися.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питань, які вирішуються, суд доходить висновку про доцільність продовження застосованого щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , кожного окремо, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на них, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити запобігання наявним ризикам та виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частинами 1, 5, 7 ст. 194 КПК України передбачено, що під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходусуд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177цього Кодексу,і наякі вказуєпрокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо підчас розглядуклопотання прообрання запобіжногозаходу,не пов`язаногоз триманнямпід вартою,прокурор доведенаявність всіхобставин,передбачених частиноюпершою цієїстатті,суд застосовуєвідповідний запобіжнийзахід,зобов`язує підозрюваного,обвинуваченого прибуватиза кожноювимогою досуду абодо іншоговизначеного органудержавної влади,а такожвиконувати одинабо кількаобов`язків,необхідність покладенняяких буладоведена прокурором,окрім інших: прибуватидо визначеноїслужбової особиіз встановленоюперіодичністю; невідлучатися ізнаселеного пункту,в якомувін зареєстрований,проживає чиперебуває,без дозволуслідчого,прокурора абосуду; утримуватисявід спілкуванняз будь-якоюособою,визначеною слідчимсуддею,судом,або спілкуватисяз неюіз дотриманнямумов,визначених слідчимсуддею,судом; здатина зберіганнядо відповіднихорганів державноївлади свійпаспорт (паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну; носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ухвали Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року скасовано ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17 жовтня 2022 року, відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, з покладанням на обвинуваченого певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: цілодобово не залишати житло за місцем мешкання; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; здати на зберігання до органу Національної поліції за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту був застосований щодо обвинуваченого та відповідні обов`язки були покладені на нього до 15 грудня 2022 року, включно.

У подальшому зазначений запобіжний захід щодо ОСОБА_7 , неодноразово був продовжений Первомайським міськрайонним судом Харківської області, останній раз до 18 січня 2025 року.

Згідно із ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 червня 2024 року ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 травня 2024 року в частині продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_12 скасовано.

При цьому щодо обвинуваченого ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 .

Цією ж ухвалою на ОСОБА_12 покладені процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Разом із цим суд апеляційної інстанції погодився із клопотанням прокурора та висновками суду першої інстанції щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про можливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладанням на нього певних обов`язків, про які зазначено вище.

Зазначений запобіжний захід щодо ОСОБА_12 , та обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, були застосовані по 27 липня 2024 року, а в подальшому були неодноразово продовжені, останній раз до 18 січня 2025 року.

Обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце мешкання, однак не працевлаштований, не має сім`ї, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, які могли б забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Обвинувачений ОСОБА_12 хоча й має постійне місце мешкання та сім`ю, у тому числі малолітню дитину, однак даних про те, що він має джерела для існування або власність, суду не надано, перебував у розшуку, був екстрадований на територію України.

Разом із цим ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності - тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину, вчинених як за попередньою змовою групою осіб, так і у складі організованої групи, за які передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності - особливо тяжкого злочину, вчиненого у складі організованої групи, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, суд на даній стадії судового провадження не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення) шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується.

Разом із цим, відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» суд зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, суд виходить з того, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , до вчинення кримінальних правопорушень у яких вони обвинувачуються є вірогідною та достатньою для застосування щодо кожного із них зазначеного запобіжного заходу.

Водночас, на обґрунтованість обвинувачення для вирішення питань у цій стадії кримінального провадження, вказує те, що в результаті проведеного досудового розслідування, окрім інших, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , було повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, а ОСОБА_7 повторно.

Крім того, ОСОБА_7 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України - вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження майна потерпілого та його близьких родичів, що перебуває в їх віданні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Суд також враховує, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваними, обвинуваченими дій, перелік яких визначений у ч. 1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та особливо тяжкому злочині, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, на цей час як потерпілі, так і свідки у даному кримінальному провадженні з об`єктивних причин, здебільшого через неявку захисників у судові засідання, їх заміну, не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені, проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинувачених, їх соціальні зв`язки та репутацію у сукупності з обставинами інкримінованих їм кримінальних правопорушень, суд доходить висновку, що наведені обставини об`єктивно вказують на наявність ризику продовження ОСОБА_7 та ОСОБА_12 кримінально - протиправної діяльності та вчинення ними інших кримінальних правопорушень; ризику переховування від суду та ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків.

Щодо зауважень захисника ОСОБА_14 про те, що прокурором не надано жодних документів на підтвердження доводів клопотання щодо ОСОБА_12 , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 Листа Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», при розгляді клопотань органів досудового розслідування суд використовує всі наявні документи і матеріали, зокрема й судові рішення у формі, в якій їх внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (роздруківки з Реєстру).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.

Отже,враховуючи наведенівище роз`яснення,суд здійснюєрозгляд клопотаньпро продовженнязапобіжних заходівщодо ОСОБА_12 та ОСОБА_7 на підставівсіх наявнихматеріалів укримінальному провадженні.

Крім того, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово на даному етапі судового провадження не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинувачених.

При вирішенні питання доцільності зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує, що стороною захисту не надано жодних переконливих доказів, які свідчать про неможливість перебування обвинувачених під цілодобовим домашнім арештом та зменшення наявних ризиків до такого ступеню, що їм можливо запобігти шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі викладеного, враховуючи в сукупності зазначені вище ризики, які, на думку суду, є досить вагомими і достатніми для продовження застосованого щодо обвинувачених запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд доходить висновку, що клопотання обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та захисників ОСОБА_16 і ОСОБА_14 - задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 26, 177, 181, 331, 369 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відмовити.

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_12 та захисника ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжні заходи у вигляді застави або особистого зобов`язання відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_12 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_2 , щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто по 15 березня 2025 року, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово;

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 , щодо ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два місяці, тобто по 15 березня 2025 року, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_12 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , визначити по 15 березня 2025 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_12 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_12 обов`язків покласти на прокурора.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, їх захисникам та прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3