Ухвала суду № 1245179, 24.12.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

20 грудня 2007 року

Справа № 2-22/8242-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Борисової Ю.В.,

Дугаренко О.В.,

секретар судового засідання Запорожець Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Коваля Олексія Вікторовича, довіреність №б/н від 10.12.2007, Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN";

відповідача: не з'явився, Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 14.09.2007 у справі № 2-22/8242-2007А,

за позовом Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" (вул. Л. Самаріної, 19, Феодосія, 98100)

до Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим (вул. Кримська, 82-в, Феодосія, 98112)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 14.09.2007 у справі № 2-22/8242-2007А задоволено позов Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" до Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим про скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим від 18.10.2006 №000448/15956/2/0, від 11.01.2007 №000818/000042301/1, від 22.03.2007 №000960/0000042301/2 та від 31.05.2007 №000511/0000042301/3.

Суд стягнув з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" 3,40грн. судового збору.

Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну головуючого судді Голика В.С., у зв'язку з хворобою, на суддю Борисову Ю.В. Головуючим суддею у справі було призначено суддю Щепанську О.А.

Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Дугаренко О.В.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, Дочірнє підприємство "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN" (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Феодосії (далі відповідач) від 1810.2006 №000448/15956/2/0.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідач провів планову документальну перевірку позивача, за результатами якої склав акт №956/23-1/32945625 від 28.09.2006, в якому зробив помилкові висновки про порушення останнім Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" та положень Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби".

На підставі зазначеного акту, 18.10.2006 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №000448/15956/2/0 з порушенням приписів норм матеріального права, що встановлюють порядок визначення та сплати до бюджету акцизного збору та приписів нормативних актів, які встановлюють компетенцію органів податкової служби щодо визначення податкових зобов'язань.

Позивач, керуючись статтею 49, статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України, уточнив позовні вимоги (вих. № П-юр/07 від 17.07.2007), просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.10.2006 №000448/15956/2/0, від 11.01.2007 №000818/000042301/1, від 22.03.2007 №000960/0000042301/2 та від 31.05.2007 №000511/0000042301/3.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального і процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень №382 від 30.06.2006 та № 576 від 08.09.2006, працівники відповідача провели планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача, за результатами якої, склав 29.09.2006 Акт №956/23-1/ 32945625.

У зазначеному акті відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем, зокрема частини 3 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", що на думку відповідача призвело де "заниження податкових зобов'язань по акцизному збору у травні, червні, липні, серпні,/ вересні 2005 та січні, лютому, березні, квітні, травні 2006 на суму 187107,51грн.

На підставі вказаного акту, відповідачем 18.10.2006 було прийнято податкове повідомлення-рішення №000448/15956/2/0, відповідно до якого, позивач мав сплатити 280661,27грн., з яких: 187107,51грн. - за основним платежем та 93553,76грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, відповідно до пункту 5.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" звернувся до відповідача зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення №000448/15956/2/0 від 18.10.2006.

Відповідач 29.12.2006 прийняв рішення за результатами розгляду вказаної скарги позивача про залишення без змін податкового повідомлення-рішення №000448/15956/2/0 від 18.10.2006 та відмову у задоволенні вказаної скарги.

На підставі акту перевірки №956/23-1/32945625, відповідач 11.01.2007 прийняв податкове повідомлення - рішення №000818/000042301/1, відповідно до якого, позивач мав сплатити 280661,27грн., з яких: 187107,51грн. - за основним платежем та 93553,76 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач 12.01.2007 звернувся до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим зі скаргою на рішення відповідача, просив скасувати податкове повідомлення-рішення №000448/15956/2/0 від 18.10.2006.

Державна податкова адміністрація в Автономній Республіці Крим 13.03.2007 прийняла рішення №608/10/25-021 про результати розгляду повторної скарги, залишила без змін податкове повідомлення-рішення №000448/15956/2/0 від 18.10.2006 та рішення відповідача №3880/10/25-0 від 29.12.2006, прийняте за результатами розгляду первісної скарги позивача.

Відповідач, 22.03.2007 на підставі акту перевірки №956/23-1/32945625 від 29.09.2006 прийняв податкове повідомлення - рішення №000960/0000042301/2 про визначення позивачу податкового зобов'язання по акцизному збору у сумі 280661,27грн., з яких: 187107,51грн. - за основним платежем та 93553.76 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач надіслав на адресу Державної податкової адміністрації України скаргу на податкове повідомлення-рішення №000448/15956/2/0 від 18.10.2006, рішення відповідача №3880/10/25-0 від 29.12..2006, рішення Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №608/10/25-021 від 13.03.2007.

За результатами розгляду вказаної скарги, Державною податковою адміністрацією України 24.05.2007 було прийнято рішення №5055/6/25-0115 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення №000448/15956/2/0 від 18.10.2006, рішення відповідача №3880/10/25-0 від 29.12.2006, рішення Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №608/10/25-021 від 13.03.2007.

На підставі акту перевірки №956/23-1/32945625, відповідач 31.05.2007 прийняв податкове повідомлення-рішення №000511/0000042301/3 про визначення позивачу податкового зобов'язання по акцизному збору у сумі 280661,27грн.: з яких 187107,51грн.-за основним платежем та 93553,76грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В частині 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 4 Закону України "Про державну податкову службу в України" визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в України" здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності. У статі 11-1 вказаного закону, визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Згідно з статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Крім того, статтею 2 зазначеного Декрету визначено, що платником акцизного збору є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів на митній території України.

Об'єктом оподаткування, згідно з пунктом а статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", є обороти з реалізації виготовлених в Україні підакцизних товарів.

Порядок обчислення акцизного збору визначений у статті 4 зазначеного Декрету Кабінету Міністрів України. Пунктами а) та б) цієї статті встановлено, що акцизний збір обчислюється за ставками у процентах до обороту з продажу товарів, що вироблені на митної території України, виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору, або у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються; або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

В статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" встановлено, що суми акцизного збору, які підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками. Акцизний збір сплачується до бюджету у строки, визначені відповідним законом.

Особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначені в Законі України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби".

Відповідно до пункту 4 статті 7 зазначеного закону, українські підприємства-виробники. що реалізують продукцію сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації алкогольних напоїв на третій робочий день.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Статтею 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 17 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Позивачем надана копія договору комісії №75, укладеного 27.09.2004 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мегаполіс", відповідно до умов якого, останній прийняв на себе зобов'язання за дорученням першого вчиняти від свого імені за його рахунок в терміни та в порядку визначених зазначеним договором, правочини по реалізації (продажу) товарів, наданих позивачем.

До матеріалах справи додані звіти комісіонера за травень, червень, липень, серпень, вересень 2005 та січень, лютий, березень, квітень, травень 2006.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що працівники відповідача зробили висновок про порушення позивачем частини 3 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" саме тому, що він визначав суму акцизного збору, яка підлягала сплаті до бюджету не в день відвантаження (передачі) товарів (продукції) товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мегаполіс", а при отриманні від останнього інформації про здійснення реалізації, переданої йому відповідно до умов договору комісії №75 продукції.

На думку відповідача, яка викладена у акті перевірки №956/23-1/32945625, такі дії позивача призвели до заниження ним податкових зобов'язань по акцизному збору у травні, червні, липні, серпні, вересні 2005 та січні, лютому, березні, квітні, травні 2006 на суму 187107,51грн. Саме така позиція викладена у рішеннях, прийнятих Державною податковою адміністрацією в Автономній Республіці Крим та Державною податковою адміністрацією України в процесі розгляду скарг позивача.

Суд першої інстанції визнав, що такі висновки відповідача є помилковими. Так. як зазначено вище, саме у статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" визначено, що суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів та сплачуються до бюджету у строки, визначені відповідним законом. За таких обставин визначені позивачем суми акцизного збору мали бути сплачені на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації алкогольних напоїв Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мегаполіс", яке діяло згідно з укладеним 27.09.2004 договором комісії №75, як того передбачає стаття 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби".

На думку суду першої інстанції, поняття реалізації передбачає витрачання позивачем права власності на виготовлену ним підакцизну продукцію, що пов'язано перш за все з її продажем іншим особам.

У пункті 1.3.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що продаж товарів - будь-яка операція, що здійснюється згідно з договором купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно - правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову, доручення, інших цивільно - правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

В силу викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що моментом виникнення обов'язку платника податків розрахувати суму акцизного збору є будь-яка операція, яка передбачає передачу права власності на підакцизні товари, у тому числі операції з його безоплатного надання. Розрахована у цьому випадку сума акцизного збору підлягає перерахуванню до бюджету не пізніше ніж на третій робочий день після здійснення зазначеної вище операції.

Відповідачем підтверджений факт перерахування позивачем сум акцизного збору, визначених ним при отриманні від товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мегаполіс" інформації про здійснення реалізації ним підакцизної продукції, виготовленої Дочірнім підприємством "Кримський Винний Дім" товариства з обмеженою відповідальністю "L'EMPIRE DU VIN".

За таких обставин, суд першої інстанції, керуючись вимогами статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" та статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", вірно, на думку судової колегії, дійшла висновку, що позивачем виконані вимоги статті 67 Конституції України щодо сплати акцизного збору в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач у акті перевірки №956/23-1/ 32945625 від 29.09.2006 помилково зробив висновки щодо порушення позивачем частини 3 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір".

При таких обставинах, приймаючи до уваги підтвердження відповідачем факту повної сплати позивачем суми акцизного збору за реалізовану Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мегаполіс" відповідно, до умов договору комісії №75 підакцизну продукцію, виготовлену позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що були відсутні підстави для застосування до останнього штрафних санкцій.

Крім того, місцевий господарський суд визнав, що підлягають задоволенню вимоги по скасуванню податкових повідомлень-рішень відповідача від 18.10.2006 №000448/15956/2/0, від 11.01.2007 №000818/000042301/1, від 22.03.2007 №000960/0000042301/2 та від 31.05.2007 № 0005 П/0000042301/3.

Також, суд першої інстанції прийняв до уваги те, що у податкових роз'ясненнях щодо відповідальності за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби , затверджених наказом Державної податкової адміністрації України №585 від 29.11.2002 було визначено, що українські підприємства - виробники алкогольних напоїв , що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації.

При викладених обставинах судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2007 у справі № 2-22/8242-2007А прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2007 у справі № 2-22/8242-2007А підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2007 у справі № 2-22/8242-2007А залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

3.Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя О.А. Щепанська

Судді Ю.В. Борисова

О.В. Дугаренко