Рішення № 124514284, 16.01.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

760/6429/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю секретаря Лопатюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, внесення змін та виключення відомостей про батька дитини,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису про народження дитини та зазначити позивача батьком дитини, змінити прізвище та по-батькові.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що у липні 2022 року позивач зустрів ОСОБА_3 , з якою розпочались відносини, однак остання перебувала у шлюбі. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 02 травня 2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Під час спільного проживання позивача та третьої особи народилась донька ОСОБА_4 . Відповідач записаний в свідоцтві про народження як батько дитини, оскільки донька народилась до спливу десяти місяців після розірвання шлюбу. Позивач звертає увагу, що є біологічним батьком дитини, виховує її та дбає про неї, водночас відповідач не цікавиться життям дитини, оскільки знає, що вона не є його донькою (а.с.4-19).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28 березня 2024 року відкрито загальне позовне провадження (а.с.21-22).

23.05.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, у якому представник відповідача просив вирішити питання про визнання батьківства за позивачем згідно з наявними матеріалами справи. В обґрунтування зазначає, що оскільки позивач вважає себе батьком ОСОБА_4 , відповідач не заперечує проти позову (а.с.42-52).

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року розпочато підготовче судове засідання (а.с.58-60).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року задоволено клопотання представника позивача по призначення судової експертизи, призначено у цивільній справі судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (а.с.61, 62).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року призначену у цивільній справі судово-генетичну експертизу доручено провести Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (а.с.74).

09.09.2024 до суду надійшло клопотання судового експерта (а.с.81-83).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року провадження у справі поновлено на час вирішення клопотання експерта (а.с.86).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року надано експерту Київського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів експертизи (біологічних зразків) або зміну їх властивостей (а.с.89-90).

28.10.2024 до суду надійшов висновок експерта (а.с.96-104).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року поновлено провадження у справі (а.с.105).

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явились, повідомлялись належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, також зазначає, що позов необхідно задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та їх безпосередньому дослідженні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Судом встановлено, рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 02 травня 2023 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12 березня 2024 року, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої є ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_3 (а.с.12).

Згідно з висновком судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Гончаренко К. від 17 жовтня 2024 року №СЕ-19/111-24/49227-БД, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події становить 99,99999994% (а.с.97-104).

Так, визнання батьківства є волевиявленням особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком та дитиною.

Згідно зі ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Статтею 121 СК України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Згідно зі ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до вимог ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч.2 ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява N 39948/06 від 18 грудня 2008 року) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції (рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).

Враховуючи, що позивач вважає себе біологічним батьком дитини, що також встановлено висновком експерта, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, який зареєстровано 14 січня 2011 року за №55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, внесення змін та виключення відомостей про батька дитини - задовольнити.

Визнати батьком громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька з актового запису №800 від 12 березня 2024 року про народження громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису №800, зробленого 12 березня 2024 року в Книзі реєстрації народжень Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записавши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », а також по-батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». Інші дані про дитину залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Вікторія КИЦЮК