Вирок № 124507831, 20.01.2025, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/1/25

Провадження №1-кп/951/20/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_4,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024211050000320 від 10.12.2024 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця, громадянина України, уродженця м. Тернопіль Тернопільської області, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ВСТАНОВИВ:

12.09.2024 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області винесено постанову у справі №607/18505/24 (провадження №3/607/7884/2024), згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років.

В подальшому ОСОБА_1 , будучи ознайомленим про те, що вищевказаним судовим рішенням його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин.

Так, 16.11.2024 близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем Fiat Ducato з реєстраційним номером НОМЕР_1 та рухався автодорогою М-30 сполученням «Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине» у напрямку селища Козова Тернопільського району Тернопільської області, де неподалік с.Городище Козівської ТГ був виявлений та зупинений працівниками групи реагування патрульної поліції СПД №1 (смт. Козова) ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, які склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 175038 від 16.11.2024 за ч.5 ст.126 КУпАП та скерували даний протокол для розгляду до Козівського районного суду Тернопільської області.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

31.12.2024 між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника ОСОБА_2, в порядку, передбаченому статтями 468, 469 та 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до даної угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 382 КК України. Підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованого обвинувачення визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення, підтвердив зобов`язання беззастережно визнати в суді винуватість у сформульованому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, а також після вступу вироку в законну силу відбути узгоджене покарання. Отримана згода підозрюваного на призначення вказаного покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`ясненні підозрюваному. При визначені міри покарання враховано обставини, які його пом`якшують, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Розглядаючи в порядку п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд враховує таке.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо нетяжких злочинів може бути укладена угода про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні вказала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисник ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні просили укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання для обвинуваченого.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.382 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи учасників кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди та призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 314, 373, 374, 394, 472-476, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211050000320 від 10.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості від 31.12.2024, укладену між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31.12.2024 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один рік).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: DVD-R диск з відеофайлами, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024211050000320, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_4