Рішення № 124498258, 17.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37796/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» із позовом звернулося Головне управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі та з військового збору у загальному розмірі 23199,71 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що у фізичної особи платника податків ОСОБА_1 станом на 11.11.2024 року відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ФОПП ОСОБА_1 складає 23119,71 грн., а саме: - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 17784,40 грн.; - з військового збору у сумі 5335,31 грн.

Заборгованість з військового збору та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті самостійно визначеного податкового зобов`язання у податковій декларації №10876 від 05.02.2024 у загальному розмірі 23199,71 грн ( податок на доходи фізичних осіб - 17 784,40 грн, військовий збір -5335,31 грн.

Податковим органом направлена на адресу боржника податкова вимога форми «Ф» №0063450-1305-1532 від 30.08.2024 року, проте заборгованість у встановлені строки до бюджету не сплачена, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 09.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 10.12.2024 року виплавлено описку в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року.

Ухвала суду від 09.12.2024 року направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_2 . Поштове відправлення повернуто з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Згідно з телефонограмою від 09.01.2025 року за номером телефону відповідача, що міститься в податковій декларації про стан та доходи платника, вхідний виклик переведено на автовідповідач.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позов, інших заяв та клопотань від відповідача не надходило (згідно автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду вхідної кореспонденції по справі станом 17.01.2025 року не зареєстровано).

Справа розглянута у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-платником податків.

Відповідач подала до контролюючого органу декларації про майновий стан і доходи від 05.02.2024 року в якій визначила свої податкові зобов`язання зі сплати податків та зборів, проте їх не сплатила.

Станом на 11.11.2024 року відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ФОПП ОСОБА_1 перед бюджетом складає 23119,71 грн: з податку на доходи фізичних осіб 17784,40 грн; з військового збору 5335,31 грн;

Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу форми «Ф» №0063450-1305-1532 від 30.08.2024, проте заборгованість у встановлені строки до бюджету не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.15.1 ст.15 ПКУ, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПКУ визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідач є фізичною особою - платником податків та подала до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи від 05.02.2024 року, в якій визначила свої податкові зобов`язання зі сплати податків та зборів.

Пунктом 54.1. ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач не сплачувала самостійно визначені податкові зобов`язання, у зв`язку з чим у неї виник податковий борг.

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті самостійно визначеного податкового зобов`язання у податковій декларації від 05.02.2024 на загальну суму 17 784,40 грн.

Заборгованість з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті самостійно визначеного податкового зобов`язання у податковій декларації від 05.02.2024 на загальну суму 5 335,31 грн.

Пунктом п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст.59 ПКУ).

У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов`язання податковим органом на виконання п.59.1 ст.59 направлено податкову вимогу форми «Ф» №0063450-1305-1532 від 30.08.2024 року.

Належних та допустимих доказів щодо сплати податкового боргу на час розгляду справи відповідачем не надано.

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 242-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи платника податків ОСОБА_1 на користь держави податковий борг у сумі 23119,71 грн: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 17784,40 грн та по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 5335,31 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва