Рішення № 124498074, 16.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27964/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 21 518 грн. 10 коп.; по податку на доходи Фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 276 897 грн. 11 коп.; - по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 23 074 грн. 79 коп.; - по адмін. штрафам та іншим санкціям у розмірі 1 020 грн. 00 коп. на відповідний бюджетний рахунок, мотивуючи це тим, що станом на 12.01.2024 року відповідно до інтегрованих карток за відповідачем обліковується податкова заборгованість.

Ухвалою від 09.09.2024 року відкрито позовне провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку як платник податків фізична особа-підприємець з 22.08.2018року реєстраційний номер державної реєстрації -255600000001444841.

Надалі ним було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності та 26.02.2019 року внесено запис про державну реєстрацію про припинення за №25560050002144841.

Відповідно до інтегрованих карток платника та довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу станом на 12.01.2024 року, відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ФО ОСОБА_1 складає 322 510,00 грн, а саме:

з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) (КК - 14060100) у сумі 18 429,25 грн. виникла на підставі нарахування: з податкового повідомлення-рішення Nє 19270/15-32-24-05 від 04.08.2023 на загальну суму 18 429,25 грн. (основний платіж - 14 743,40 грн., штрафна санкція - 3 685,85грн.), та пеня - 3 088,85 грн.;

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (КБК - 11010500) у сумі 239 186,19 грн. виникла на підставі нарахування:- податкового повідомлення-рішення Nє19265/15-32-24-05 від 04.08.2023 на загальну суму 239 186,19 грн. (основний платіж - 191 348,91 грн., штрафна санкція -47 837,28 грн.), та пеня - 37 710,92 грн.;

по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (КБК - 11011001) у сумі 23074,79грн. виникла на підставі нарахування: податкового повідомлення-рішення Nє19268/15-32-24-05 від 04.08.2023 на загальну суму 19 932,20 грн. (основний платіж - 15 945,76 грн., штрафна санкція 3986.44грн.) та пеня - 3 142,59 грн.;

по адмін. штрафам та іншим санкціям (КБК - 21081100) у сумі1 020,00 грн. виникла на підставі нарахування: податкового повідомлення-рішення Nє19262/15-32-24-05 від 04.08.2023 на загальну суму 1 020,00 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафна санкція - 1 020,00 грн.).

Вищевказані ППР направлялись позивачем на адресу відповідача з рекомендованим повідомленням та були повернуті 07.09.2023 року з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України).

При цьому норми Податкового кодексу України не містить обов`язку контролюючого органу повторно вручати платнику податків податкову вимогу у разі зміни суми податкового боргу.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено відповідачу вимогу форми Ф №0025711-1305-1532 від 30.11.2023 року, яка направлялась позивачем на адресу відповідача рекомендованим повідомленням та яка в подальшому була повернута з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання.(а.с.19 зв. бік).

Як вже вказано судом, за змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент складання податкової вимоги) стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктами 20.1.34, 20.1.35 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Непогашення податкового боргу, зокрема зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені, дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому, такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагається частиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлено критерій поведінки державного органу у сфері публічних відносин.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 440/4082/18.

Оскільки матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу у загальному розмірі 322510 грн., станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів його погашення чи скасування податкової вимоги та ППР, позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є такими, що підлягають задоволенню.

Також суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (провадження №К/9901/8600/18) щодо стягнення податкової заборгованості:

«З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості встановлених Податковим кодексом України, тощо».

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на відповідний бюджетний рахунок в загальній сумі 322510грн. підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки вказаних витрат при розгляді справи не відбулось, підстав для розподілу судових витрат у суду немає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості:

по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 21 518 грн. 10 коп. на бюджетний рахунок UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська обл./14060100;

по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 276 897 грн. 11 коп. на бюджетний рахунок UA838999980333109341000015744, банк отримувача Казначейство України(EAI), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса 111010500;

по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 23 074 грн. 79 коп. на бюджетний рахунок UA93899998031309001370000150004, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ м.Одеса/11011001;

по адмін. штрафам та іншим санкціям у розмірі 1 020 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UA518999980313050106000015744, банк отримувача Казначейство України ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська міська ТГ/21081100.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1

Суддя Е.А.Іванов