Рішення № 124497908, 17.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/17870/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши в м. Львові в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішенням Головного управління ДПС у Львівській області від 15.05.2024 № 21587/13-01-24-11/ НОМЕР_1 про нарахування податкового зобов`язання на суму 187 470,39 грн та нарахування штрафу у розмірі 18 747,04 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що протягом 2023 року позивач ОСОБА_1 кілька разів змінював групи спрощеної системи оподаткування. У такі періоди позивач перебував на групі: 01.01.2023 - 14.06.2023 на 2 групі 20%; 14.06.2023 - 01.08.2023 на особливій групі системи оподаткування - 3 група 2%; 01.08.2023 - 01.10.2023 на 2 групі 20%; 01.10.2023 - 31.12.2023 - на 3 групі 5%. За усі періоди позивачем подані податкові декларації із зазначенням сум отриманого доходу та відповідно до цього сплачені усі податки. ОСОБА_1 у електронному кабінеті платника податків виявлено нарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій на підставі проведеної камеральної перевірки, а саме перевищено обсяг доходу, який передбачений на 2 групі в розмірі 1 249 802,61 грн, посилаючись на порушення пп. 9-1.4.3. п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Відповідно до такого перевищення обсягу доходу, передбаченого на 2 групі 20% за 2023 рік, відповідач нарахував податкове зобов`язання, що дорівнює сумі 187 470,39 грн та штрафні санкції у розмірі 18 747,04 грн.

Вказує, що позивач не знав та ніяк не міг дізнатись, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування 2 групі 20% у період з 01.01.2023 - 14.06.2023, що вкінці календарного року його дохід буде розраховуватись пропорційно. Дії відповідача обмежують основоположні права та погіршують становище позивача, оскільки останній діяв в межах закону та почав розраховувати свій дохід пропорційно з моменту автоматичного переведення на спрощену систему оподаткування 2 групу 20% - з 01.08.2023 (з періоду, коли пп. 9-1.4.3. п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України набрав вже законної сили).

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 29.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 09.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив, з підстав, що позивач перебував у звітному періоді 2023 року як платник єдиного податку на системі оподаткування 2 групи протягом 7 місяців.

Відповідно до підпункту 9 прим. 1.4.3 підпункту 9 прим. 1.4 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України обсяг граничного доходу ФОП ОСОБА_2 як для платників податків 2 групи у звітному 2023 році складає (5587800 грн / 12 місяців * 7 місяців (період перебування позивача 2 групі) = 3 259 550,00 грн. Натомість, позивачем впродовж звітного періоду 2023 року отримано дохід як платника єдиного податку 2 групи - 4 509 352,61 грн, що є перевищенням обсягу доходу на 1 249 802,61 грн. Звертає увагу, що позивач у супереч п. 293.8 ст. 293 ПК України не застосовував до суми перевищеного доходу ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків та не подав в строк до контролюючого органу заяву про перехід на іншу систему оподаткування. При проведенні камеральної перевірки звітної річної податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2023 рік, реєстраційний номер 9376475906, встановлено, що платником не задекларовано дохід від суми перевищення дозволеного обсягу доходу, дозволеного для другої групи спрощеної системи оподаткування, а відповідно порушено: п.п. 9 прим. 1.4.3 п.п. 9 прим. 1.4 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від 02.12.2010 № 2755-VІ п. 293.4 ст. 293 ПКУ, п. 293.8 ст. 293 ПКУ, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 293 ПКУ.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Фізична особа підприємець ОСОБА_1 у 2023 році був на таких системах оподаткування:

01.01.2023 14.06.2023 - 2 група єдиного податку;

14.06.2023 31.07.2023 - 3 група єдиного податку з особливостями 2%;

01.08.2023 30.09.2023 - 2 група єдиного податку;

01.10.2023 31.12.2023 - 3 група єдиного податку 5%.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку податкової декларації єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

За результатами перевірки складено акт від 20.02.2024 № 5999/13-01-24-11/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено, що платником податків порушено п.п.9 прим. 1.4.3 п.п. 9 прим. 1.4 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від 02.12.2010 № 2755-VІ п. 293.4 ст. 293 ПКУ, п. 293.8 ст. 293 ПКУ, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 293 ПКУ.

При перевірці використано зокрема, подану позивачем податкову декларацію від 20.01.2024 № 9376475906 за період 2023 року.

За результатами проведеної перевірки, відповідач дійшов висновку про заниження суми єдиного податку за ставкою 15 % , яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 187 470,39 грн. Сума граничного обсягу доходу встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року становить 3 259 550,00 грн, задекларована сума обсягу доходу - 4 509 352,61 грн, відхилення 1 249 802, 61 грн.

Відповідальність платника передбачена п. 299.10 ст. 293 ПК України, п. 299.10 ст. 293 ПК України, п. 300.1 ст. 300 ПК України.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області 15.05.2024 складено податкове повідомлення-рішення форми Р за № 21587/13-01-24-11/33372065, яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 206217,43 грн, з них 197 470,39 грн за податковим зобов`язанням, 17 747,04 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 № 21587/13-01-24-11/ НОМЕР_2 , прийнято з порушенням вимог чинного законодавства позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За приписами підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до абзацу 1 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Згідно з положеннями Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.

Таким чином, обсяг доходу суб`єктів господарювання, які застосовують 2 групу спрощеної системи оподаткування, протягом календарного року не повинен перевищувати - 5587800,00 грн.

Суд установив, ФОП ОСОБА_1 був на таких системах оподаткування:

01.01.2023 13.06.2023 - 2 група єдиного податку, з фіксованою ставкою у розмірі 20% від розміру мінімальної заробітної плати;

14.06.2023 31.07.2023 - 3 група єдиного податку з особливостями 2%;

01.08.2023 30.09.2023 - 2 група єдиного податку, з фіксованою ставкою у розмірі 20% від розміру мінімальної заробітної плати;

01.10.2023 31.12.2023 - 3 група єдиного податку 5%.

У 2023 році у період перебування на другій групі єдиного податку (з 01.01.2023 13.06.2023 та з 01.08.2023 30.09.2023) ФОП ОСОБА_1 отримано дохід у розмірі 4 509 352,61 грн, тобто в межах доходу, визначеного пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, який доповнено новим пунктом 9-1 щодо особливостей застосування спрощеної системи оподаткування.

Підпунктом 9-1.4.3 пункту 9-1.4. підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

З матеріалів справ суд встановив, що позивач не перевищив з 01.01.2023 до 31.07.2023 граничний обсяг доходу платника єдиного податку другої групи в 2023 році.

Відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 в 2023 році перебував платником єдиного податку 2 групи 7 місяців, сума його задекларованого доходу складає 4 509 352,61 грн, а отже з урахуванням пп. 9-1.4.3 п. 9 підр. 8 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України його граничний обсяг доходу повинен складати 3 259 550,00 грн (5587800,00 грн/12 міс.*7 міс. перебування платником ЄП на 2 групі).

Однак, суд зазначає, що дохід, який не перевищує максимальний розмір для платників 2 групи, отриманий позивачем у період з 01.01.2023 13.06.2023, тобто ще до прийняття Закону України від 30.06.2023 № 3219-ІХ.

Тобто, на час отримання позивачем доходу на другій групі єдиного податку, він не перевищив граничний обсяг доходу, визначений п. 291.4 ст. 291 ПК України, а набуття чинності Законом № 3219-ІХ, яке відбулось після отримання позивачем доходу, не може бути підставою для збільшення податкового зобов`язання.

Слід звернути увагу на те, що дія нормативно-правових актів показує процес їх функціонування в суспільстві. Положення податкового законодавства мають перспективну правову природу дії та мають застосовуватися з дати введення відповідного закону в дію, набрання ним чинності. З цього моменту акт набуває юридичної сили, тобто розпочинається його нормативно-регулятивний вплив на суспільні відносини, що полягає у забезпечуваній державою формальній можливості використання або формальній необхідності виконання (дотримання) закріплених норм.

Крім того, ч. 1 ст. 58 Конституції України закріплено принцип незворотності дії закону у часі. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з втратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє чинне становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).

Так, Закон № 3219-ІХ, який став підставою для прийняття спірного рішення, не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 20.09.2024 у справі №380/30580/23.

Суд зазначає, що відповідач не вказує в спірному рішенні про порушення позивачем податкового законодавства після набрання чинності Законом № 3219-IX, зокрема, доповнення підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України підпунктом 9-1.4.3 підпункту 9-1.4 пункту 9-1.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не перевищував до 31.07.2023 граничного обсягу доходу, встановленого на 2023 рік в розмірі 5587800,00 грн.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 № 21587/13-01-24-11/3337206590, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо покликань позивача на положення пункту 86.8 статті 86 ПК України суд зазначає таке.

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення абзац 2 п.42.5 ст.42 ПК України.

Так, із наявних в матеріалах справи копій документів судом встановлено, що акт перевірки від 20.02.2024 № 5999/13-01-24-11/3337206590 направлений на адресу позивача (79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., 60/3) рекомендованим листом.

Разом з тим, вказаний акт перевірки був повернутий на адресу податкового органу поштовою службою з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 10.05.2024.

Таким чином, акт перевірки від 20.02.2024 № 5999/13-01-24-11/3337206590 вважається врученим платнику податку - позивачеві 10.05.2024.

Відповідно, оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідачем прийняте 15.05.2024, тобто протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки, що відповідає вимогам п.86.8 ст.86 ПК України.

Тому посилання позивача на порушення відповідачем вищезгаданої процедури, суд вважає безпідставними.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з платіжною інструкцією від 20.08.2024 № ТРСХ-ЕНВО-4НЕТ-20ТР позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 15.05.2024 № 21587/13-01-24-11/ НОМЕР_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.