Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2025 рокусправа № 380/19967/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27 червня 2024 року «Про відмову у поновленні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.09.2023 року про поновлення виплати пенсії за вислугу років;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.09.2023 року про поновлення виплати пенсії за вислугу років та прийняти рішення про поновлення виплати пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.04.2014 року її було взято на облік Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області та нараховано пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 02.12.2005 року по даний час позивач зареєстрована в будинку АДРЕСА_2 , однак у зв`язку з окупацією Автономної Республіки Крим, проживає на підконтрольній Україні території та з 2018 року має статус внутрішньо переміщеної особи. З 01.10.2014 року ГУ ПФУ у Львівській області припинило виплату позивачу пенсії за вислугу років у зв`язку з реєстрацією її місця проживання на непідконтрольній Україні території та відсутністю пенсійної справи. Позивач неодноразово зверталась до відповідача щодо відновлення виплати пенсії. За результатами розгляду заяви позивача від 07.09.2023 про поновлення виплати пенсії, відповідач листом від 26.09.2023 повідомив позивача про неможливість здійснити запит до органів Пенсійного фонду російської федерації за пенсійною справою та атестатом про останній місяць виплати пенсії заявника за попереднім місцем отримання пенсії, у зв`язку з чим виплату пенсії не поновлено. У зв`язку із цим позивач звернулась до суду із позовом про зобов`язання відповідача повторно розглянути її заяву про поновлення виплати пенсії. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/3296/24 позов задоволено, зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву позивача про поновлення виплати пенсії. На виконання вказаного рішення, ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянуло заяву позивача та рішенням від 27.06.2024 повторно відмовило у поновленні виплати пенсії за вислугу років, з покликанням на те, що рішенням суду не покладено на Головне управління зобов`язань щодо поновлення пенсії. Позивач вважає що оскаржуване рішення та бездіяльність відповідача щодо поновлення виплати пенсії порушують її право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 30.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію за вислугу років, призначену з 01.04.2014 року відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплату пенсії позивачу припинено з 01.10.2014 року у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання в Автономну Республіку Крим. Виплата пенсії з жовтня 2014 року на території, яка контролюється українською владою, не здійснювалася.
Відповідач зауважує, що починаючи з 2014 року особи, які проживали на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, мали можливість одержувати пенсії від Пенсійного фонду України у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234 «Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Республіки Крим та м. Севастополя», або при переїзді на контрольовану територію - як внутрішньо переміщені особи у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». За наявною в Пенсійному фонді України інформацією за поновленням виплати пенсії у порядку, передбаченому Постановою № 234 або Порядком № 637, позивач не зверталася.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. З урахуванням зазначеного, органи Пенсійного фонду України позбавлені можливості здійснити до органів Пенсійного фонду російської федерації запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Таким чином, ОСОБА_1 не дотримано встановленого порядку звернення за поновленням пенсії згідно з Законом № 2262 та Порядком № 10-1 щодо представлення необхідного пакету документів. Зауважує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі № 380/3296/24 зобов`язань на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо поновлення пенсії ОСОБА_1 , не покладено.
Відповідач повідомляє, що відповідно до п. 5 Розділу II Порядку переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів. При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати). Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Зазначає, що Міністерство соціальної політики в контексті інформування Пенсійного фонду України про дату припинення для України дії Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. в м. Москві повідомило, що за результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року. Наголошує, що органи Пенсійного фонду України позбавлені можливості здійснити до органів Пенсійного фонду російської федерації запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач з 01.04.2014 року перебувала на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплату пенсії позивачу припинено з 01.10.2014 року у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання в Автономну Республіку Крим.
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.07.2018 №0000080239, позивач є внутрішньо переміщеною особою. Зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
01.09.2023 року позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії.
Листом від 26.09.2023 №25690-26590/П-52/8-1300/23 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило позивача про неможливість здійснити запит до органів Пенсійного фонду російської федерації за пенсійною справою та атестатом про останній місяць виплати пенсії заявника за попереднім місцем отримання пенсії, у зв`язку з чим виплату пенсії позивачу не поновлено.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 року у справі № 380/3296/24, яке набрало законної сили, задоволено повністю позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо вирішення заяви ОСОБА_1 від 01.09.2023 року про поновлення виплати пенсії за вислугу років. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.09.2023 року про поновлення виплати пенсії за вислугу років та за результатами її розгляду прийняти рішення з урахуванням мотивів суду, вказаних у цьому рішенні.
На виконання вказаного рішення суду, ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 01.09.2023 року про поновлення виплати пенсії та рішенням від 27.06.2024 відмовлено позивачу у поновленні виплати пенсії. Як підстави для відмови зазначено: недотримання ОСОБА_1 встановленого порядку звернення за поновленням пенсії згідно Закону №2262 та Порядку №10-1 щодо представлення необхідного пакету документів; неможливістю здійснити запит до органів Пенсійного фонду російської федерації за пенсійною справою з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Крім цього, у рішенні відповідач зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 року у справі №380/3296/24 зобов`язань на Головне управління щодо поновлення пенсії ОСОБА_1 не покладено.
Вважаючи протиправними оскаржуване рішення та бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон №2262-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
За приписами ст. 49 Закону №2262-XII пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №3-1 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - орган, що призначає пенсію). Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється органом, що призначає пенсію, визначеним постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-4 «Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки та м. Севастополя», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за № 804/25581.
Пунктом 6 розділу ІV Порядку №3-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви. Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в пенсійній справі. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 5 днів з дня прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії видає або направляє особі повідомлення із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
При прийнятті цього рішення суд враховує висновки Верховного Суду України, які викладені у постанові 22.04.2014 у справі № 21-484а13, а також Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду з цього питання (постанови від 06.03.2018 №753/12809/14, від 27.03.2018 № 541/910/17, від 25.09.2018 №573/2476/16-а), який при розгляді аналогічних спорів неодноразово вказував на те, що підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання. Відсутність такого рішення свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а ефективним способом захисту прав заявника за таких обставин визнається зобов`язання ПФУ розглянути заяву про перерахунок пенсії та прийняти рішення відповідно до законів про пенсійне забезпечення.
Суд встановив, що відповідач, на виконання рішення суду, повторно розглянув заяву позивача про поновлення виплати пенсії та рішенням від 27.06.2024 відмовив у такому поновленні.
Пенсійний орган мотивував свою відмову неможливістю витребування в пенсійного органу російської федерації пенсійної справи позивача з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації, а також недотримання позивачем встановленого порядку звернення за поновленням виплати пенсії.
Суд зазначає, що відповідно до п.п.1, 8, 9 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», 3 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за № 3-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 02.03.2023 №10-1), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.04.2023 за № 572/39628, (далі Порядок 10-1), розгляд заяв про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства російської федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 234. Внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Згідно з підпунктом 8 пункту 2 розділу ІІ Порядку 10-1 громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта.
Як встановив суд, позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, який підтверджується довідкою від 12.07.2018 №0000080239, з цього часу постійно проживає у м. Києві, тобто позивач не знаходиться на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а тому відповідач немає підстав застосовувати вимоги зазначеної норми під час розгляду заяви позивача.
Як вказує відповідач в оскаржуваному рішенні та відзиві на позовну заяву, орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.
Суд висновує про те, що обов`язок надіслання запиту на отримання пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації законом покладений на орган, що призначає пенсію, тобто Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Суд погоджується із твердженнями відповідача, відповідно до яких органи Пенсійного фонду України позбавлені можливості здійснити до органів Пенсійного фонду російської федерації запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.
Проте зазначене не може слугувати підставою для відмови у поновленні виплати пенсії позивачу, оскільки відповідач не підтверджує жодними доказами отримання позивачем пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (ч. 2 ст. 49 Закону №1058-IV).
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Стаття 58-1 цього закону передбачає, що припинення та поновлення виплати пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей проводиться в порядку, встановленому цим Законом та статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а отже, поновлення виплати пенсії колишніх військовослужбовців за вислугу років врегульовано таким же чином, як і поновлення виплати пенсії в загальному порядку.
Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234 (далі - Порядок № 234).
Цей Порядок визначає механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які (1) проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і (2) не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду російської федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у російській федерації (далі - особи) (п. 1).
Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII).
Письмовими доказами, долученими до позовної заяви підтверджується, що на час звернення до пенсійного органу (вересень 2023 року) позивач не проживала на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Згідно довідки від 02.12.2015 №1308001240 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач фактично проживає у м. Київ.
Таким чином, приписи Закону №1207-VII та прийнятий на його виконання Порядок №234, на які посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, до позивача не застосовуються.
Відповідно, не застосовується і пункт 4 Порядку № 234, яким визначено, що територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації; виплата пенсії після надходження-пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.
Такі ж висновки викладено у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №320/424/23.
З 22.11.2014 набув чинності Закон № 1706-VII, яким встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Так, згідно з статтею 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з положеннями статті 14 Закону №1706-VII внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні.
Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» установлено, що призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.
Під час звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення, відновлення чи продовження виплати пенсії та документом, що посвідчує особу, територіальні органи Пенсійного фонду України ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у порядку, який затверджується Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.
Отже, призначення та поновлення виплати пенсій особам, які проживали на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, залишили її та зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
При цьому, обов`язок щодо з`ясування всіх обставин для призначення, відновлення чи продовження виплати пенсії особам, в тому числі, витребування паперової пенсійної справи та інших необхідних відомостей, покладається саме на орган Пенсійного фонду України.
Суд вказує на те, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 308/3864/17.
Крім цього, у постанові від 17.09.2024 у справі №580/3576/22 Верховний Суд зробив правові висновки, що вимога відповідача надати документ про припинення виплати пенсії в російської федерації не відповідає вимогам закону і не може слугувати підставою для відмови у призначенні/поновленні пенсії за віком відповідно Закону №1058-ІV. Суд взяв до уваги, що в Україні введено воєнний стан. Акціонерне товариство «Укрпошта» з 24.02.2022 тимчасово припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до російської федерації, тому позивач не може з об`єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати підтвердження виплати чи припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації. Отже, відсутність інформації про припинення виплати пенсії на території держав-учасниць Угоди не може бути підставою для відмови у призначенні, поновленні виплати пенсії за новим місцем проживання пенсіонера.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.06.2024 року про відмову позивачу у поновленні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Враховуючи встановлені обставини у даній справі, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за вислугу років.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зважаючи на те, що відповідачем повторно відмовлено позивачу у поновленні пенсії за вислугу років, з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача поновити позивачу виплату пенсії за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», починаючи з 01.09.2023.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.06.2024 року про відмову позовом ОСОБА_1 у поновленні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»
3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату пенсії за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», починаючи з 01.09.2023 року.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 16.01.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович
Судове рішення № 124497785, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 16.01.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/19967/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: