Рішення № 1244963, 06.12.2007, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.07 Справа № 22/386/07

Суддя Скиданова Ю.О.

За первісним позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7,

До відповідача: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164,

Про: визнання недійсним рішення №26-рш від 15.08.2007 р.,

За зустрічним позовом: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164,

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7,

Про: стягнення 17000,00 грн. штрафу накладеного рішення №26-рш від 15.08.2007 р.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним):

Власова І.Ю. –довіреність №08/34 від 05.11.2007 р.,

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним):

Балюра Н.Л. –довіреність №154 від 13.11.2007 р.,

Малик А.С. –довіреність №109 від 23.08.2007 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про скасування рішення від 15.08.2007 р. №26-рш по справі №02/07-07 про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, винесеного Адміністративною колегією Запорізького територіального відділення Антимонопольного комітету України. Судові витрати просить віднести на відповідача.

Ухвалю господарського суду Запорізької області від 11.10.2007 р. порушено провадження по справі №22/386/07, судовий розгляд якої призначено на 14.11.2007 р.

13.11.2007 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява, в якій Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” 17000,00 грн. штрафу за порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.08.2007 р. №26-рш.. Судом встановлено, що дана позовна заява взаємно пов’язана з первісною, відповідає вимогам ст. 60 ГПК України, тому судом прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

Розгляд справи судом відкладався до 06.12.2007 р..

У судовому засіданні 06.12.2007 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частину рішення, за згодою представників сторін.

За письмовим клопотанням сторін судовий розгляд справи проводився без застосування засобів технічних фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами в судовому засіданні додаткові документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені первісні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги, такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України розглянута справа №02/07-07 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”.

За результатами розгляду зазначеної справи Запорізьким територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, дії ВАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”, що полягали у встановленні таких умов постачання природного газу населенню (організація порядку та умов розрахунків за спожитий природний газ, збору коштів від споживачів, виставляння рахунків), при яких споживачі –фізичні особи вимушені при внесенні коштів за газ додатково власними коштами оплачувати послуги по збору платежів та виставлянню рахунків, що надаються газопостачальнику фінансовими установами та підприємствами, незважаючи на те, що зазначені витрати передбачені у тарифах на природний газ для населення. Зазначені дії визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 2 ст.13, п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», шляхом зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання природного газу населенню у вигляді встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку.

Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.08.2007 №26-рш “Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу” (надалі –рішення) за вчинене порушення, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, позивача за первісним позовом притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

ВАТ “Запоріжгаз”, згідно зі Статутом, зареєстрованим розпорядженням Запорізької міської ради від 30.12.94 № 952, є юридичною особою, метою діяльності якого є отримання прибутку.

Рішення відповідача за первісним позовом ґрунтувалося на наступному.

Відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України 05.03.2002 року № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605, та відповідно до статті 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” визнано, що ВАТ “Запоріжгаз” у 2006 році - звітного періоду 2007 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання природного газу населенню у територіальних межах Запорізької області (крім м. Мелітополь, Мелітопольського, Приазовського та Веселівського районів) з часткою 100%.

Згідно з пунктами 1.3, 3.3 Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою НКРЕ від 04.09.2002 № 983 (далі –Методика), складовими відпускної ціни на природний газ для споживачів є тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Згідно з п. 5.3 Методики, до витрат з постачання природного газу відносяться, зокрема, витрати, пов'язані з:

- контролем і розрахунками за спожитий газ, збором коштів від споживачів;

- виставленням рахунків.

З огляду на вищевикладене, постачання природного газу передбачає виконання підприємством з газопостачання, зокрема функцій зі збору коштів від споживачів –фізичних осіб, виставляння рахунків, а витрати, необхідні для виконання цих функцій, входять до роздрібних цін на природний газ для населення.

Як встановлено у судовому засіданні, збір платежів за газ від населення у м. Запоріжжя у 2006 році ВАТ “Запоріжгаз” організував через відділення дванадцяти банківських установ та двох підприємств - ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” і Запорізької дирекції УДППЗ “Укрпошта” (далі –Запоріжпошта), з якими у позивача за первісним позовом було укладено відповідні договори.

До листопада 2006 року в усіх договорах ВАТ “Запоріжгаз” з банками та підприємствами, в тому числі і ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” та ВАТ “Державний ощадний банк України” (далі - ВАТ „Ощадбанк”), газопостачальне підприємство зобов’язувалось виплачувати останнім певну комісійну винагороду за надання йому послуг з приймання від населення платежів за природний газ.

З листопада 2006 року ВАТ “Запоріжгаз” змінив порядок оплати наданих йому послуг по прийманню від населення м. Запоріжжя платежів за природний газ через ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” та ВАТ “Державний ощадний банк України”, а саме:

- В умовах договору на приймання грошових переказів від 16.10.2006 № 203 (пп. 3.1, 3.2) із ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” (далі – Договір 1) передбачено, що з 01.11.2006 за роботу з приймання платежів від фізичних осіб –платників на користь ВАТ “Запоріжгаз” та перерахування у повному обсязі прийнятих грошових переказів за спожитий природний газ на рахунок ВАТ “Запоріжгаз” ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” стягує з цих осіб плату у порядку та розмірі, визначеному ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” самостійно.

- Додатковою угодою № 1 від 29.12.2006 до договору на приймання платежів від 27.10.2006 № 206/26/06 з ВАТ “Ощадбанк” (далі – Договір 2) виключено зобов’язання ВАТ „Запоріжгаз” по оплаті комісійної винагороди за надані ВАТ “Державний ощадний банк України” послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню населення.

Як свідчать матеріли справи на підставі зазначених договорів, ЗАТ „Запоріжзв’язоксервіс” з листопада 2006 року та ВАТ “Державний ощадний банк України” з січня 2007 року почали стягувати з фізичних осіб –платників при внесенні ними на рахунок ВАТ “Запоріжгаз” коштів за спожитий природний газ плату за діючими в цих установах тарифами. При цьому, ВАТ “Запоріжгаз” безоплатно отримував послуги зі збору від населення платежів за природний газ від ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” та ВАТ “Державний ощадний банк України”, у яких сумарний обсяг прийнятих від населення м. Запоріжжя платежів за природний газ у загальному обсязі цих платежів у 2006 –І кварталі 2007 років становив - 78 %.

Той факт, що ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” та ВАТ “Державний ощадний банк України” надають послугу зі збору платежів за газ саме газопостачальнику - позивачу за первісним позовом (а не населенню), підтверджує і ВАТ “Запоріжгаз” (лист від 07.05.2007 № 05/2036).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ВАТ “Запоріжгаз” встановив такі умови постачання природного газу населенню (організація порядку та умов розрахунків за спожитий природний газ, збору коштів від споживачів, виставляння рахунків), при яких споживачі – фізичні особи вимушені при внесенні коштів за газ додатково власними коштами оплачувати послуги по збору платежів та виставлянню рахунків, що надаються газопостачальнику з боку ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” та ВАТ “Державний ощадний банк України”, незважаючи на те, що зазначені витрати передбачені у тарифах на природний газ для населення.

Такі дії позивача за первісним позовом є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” шляхом зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання природного газу населенню у вигляді встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Як пояснили сторони, порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ВАТ “Запоріжгаз” було припинено під час розгляду справи, наступним шляхом, договір 1 з ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” розірвано угодою від 12.07.2007; додатковою угодою № 3 від 27.07.2007 до Договору 2 з ВАТ “Державний ощадний банк України” внесено зміни, згідно з якими з 01.08.2007 ВАТ “Запоріжгаз” зобов’язується за надані послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню сплачувати винагороду у розмірі 1% від загальної суми прийнятих платежів за природний газ.

Саме за вчинення зазначеного порушення ВАТ позивача за первісним позовом було притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн. у відповідності до вимог ч.2 ст.52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

У судовому засіданні було встановлено, що не відповідає дійсності твердження позивача за первісним позовом, що оплата із застосуванням платіжних документів ніяким чином не може бути пов’язана із необхідністю для споживача користуватися саме послугами ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс”, а не будь-якої іншої банківської установи.

Так, згідно з п. 32 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 09.12.1999 № 2246 (далі –Правила), газопостачальна організація зобов’язана безоплатно надавати споживачеві розрахункові книжки з бланками квитанцій або платіжні документи встановленого зразка.

Фактично, обов’язок з видачі споживачам ВАТ “Запоріжгаз” платіжних документів і збирання для цього підприємства платежів по виставлених рахунках покладено на ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” і ВАТ “Державний ощадний банк України”, оскільки тільки згідно з умовами договорів з цими установами позивачем обов’язково надавалася для використання в роботі інформацію про стан заборгованості та виконані ВАТ “Запоріжгаз” нарахування за спожитий природний газ фізичним особам –платникам (п. 2.1.1 Договору 1 та Договору 2); лише зазначені установи мали змогу видавати фізичним особам –платникам квитанцію, яка містить інформацію щодо стану його особового рахунку: розміри заборгованості (переплати) на початок місяця, обсягу спожитого газу за звітний місяць, нарахувань за спожитий природний газ, оплат по квитанції, боргу (переплати) на кінець місяця (п. 2.2.2 Договору 1 та Договору 2). Форми цих квитанцій, що наведені у додатках до Договору 1 та Договору 2, за своєю суттю є платіжними документами, вимоги до якого встановлені ч. 4 ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, в якому мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

Сторони підтвердили також той факт, що прийом платежів за природний газ у відділеннях Запорізької дирекції УДППЗ “Укрпошта” здійснювалося виключно за розрахунковими книжками, що видавалися позивачем за первісним позовом та заповнюються споживачами. У договорах на розрахунково-касове обслуговування населення ВАТ “Запоріжгаз” з іншими банківськими установами (що за даними відповідача за первісним позовом, склало 4% прийнятих від населення м. Запоріжжя платежів за природний газ) не передбачено зобов’язань банків по видачі фізичній особі –платнику квитанцій, які містять інформацію щодо стану особових рахунків.

Таким чином, можливо зробити висновок, що умови вищезазначених договорів послуги по прийманню платежів за газ від населення у відділеннях ВАТ “Державний ощадний банк України” та ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” відрізняються від послуг Запорізької дирекції УДППЗ “Укрпошта” та інших банків, що підтверджується листом від 29.05.2007 № 30-07-20/333 Запорізького представництва НКРЕ.

Таким чином, з вищевстановленого, можливо зробити висновок, що споживачі –фізичні особи, які бажають і мають право розраховуватись за платіжними документами, не можуть скористатись цим правом в інших установах, а у відділеннях ЗАТ „Запоріжзв’язоксервіс” і ВАТ “Державний ощадний банк України” за видачу платіжних документів та внесення платежів за газ з них стягується додаткова певна плата.

Не знайшли свого підтвердження твердження позивача за первісним позовом про те, що ним не вчинялося порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки у договорі про надання послуг з газопостачання з споживачами не обмежено право останнього у виборі установи, через яку він може здійснити оплату за спожитий природний газ: споживач може здійснити оплату спожитого газу у будь-якій банківській установі або установі, яка надає послуги поштового зв’язку.

Рішенням Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не було визначено, що позивач за первісним позовом обмежує споживача у виборі установи, через яку він може здійснити оплату за спожитий газ.

Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є дії ВАТ “Запоріжгаз”, що полягали у встановленні такого порядку розрахунків за спожитий газ, яким передбачено коштами споживачів оплачувати послуги по виставлянню споживачам платіжних документів та збору платежів, що надаються цьому підприємству фінансовими установами, незважаючи на те, що зазначені витрати передбачені у тарифах на природний газ для населення.

Пунктом 12 Правил встановлено дві форми розрахунків за послуги з газопостачання, а саме: за розрахунковими книжками або платіжними документами, які виписуються газопостачальною організацією і видаються споживачеві безоплатно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ВАТ “Запоріжгаз” встановив такий порядок збору коштів за послуги з газопостачання, яким позбавив споживачів можливості скористуватися своїм правом на отримання платіжних документів, передбачених Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, без додаткової оплати. Саме зазначені дії ВАТ “Запоріжгаз” визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Позивач у судовому засіданні крім того пояснив, що відповідач за первісним позовом у спірному рішенні намагається обґрунтувати порушення позивачем саме ліцензійних умов.

Дослідивши текст рішення, суд встановив, що пунктом 2 його резолютивної частини порушенням законодавства про захист економічної конкуренції визнано не порушення ВАТ “Запоріжгаз” ліцензійних умов, а дії цього підприємства по встановленню таких умов постачання природного газу населенню (організація порядку та умов розрахунків за спожитий природний газ, збору коштів від споживачів, виставляння рахунків), при яких споживачі –фізичні особи вимушені при внесенні коштів за газ додатково власними коштами оплачувати послуги по збору платежів та виставлянню рахунків, що надаються газопостачальнику з боку ЗАТ “Запоріжзв’язоксервіс” та ВАТ “Державний ощадний банк України”, незважаючи на те, що зазначені витрати передбачені у тарифах на природний газ для населення.

Відносини ВАТ „Запоріжгаз” з споживачами газу врегульовані Правилами, якими на газопостачальника покладено обов’язок безоплатно видавати платіжні документи населенню. Згідно з п. 40 Правил, контроль за дотриманням цих Правил здійснюють у межах своїх повноважень Мінпаливенерго, НКРЕ, Держспоживстандарт та Антимонопольний комітет.

На органи Антимонопольного комітету України покладений обов’язок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”).

Підприємство –монополіст при здійсненні господарської діяльності повинно дотримуватися норм законодавства України про захист економічної конкуренції, зокрема, Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Пунктом 2 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, за яке згідно зі ст. 52 цього ж Закону передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу.

Суд дійшов висновку, що рішення від 15.08.2007 № 26–рш прийнято адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у повній відповідності до вимог законодавства про захист економічної конкуренції, норми матеріального права застосовані тервідділенням правомірно.

Позивачем за зустрічним позовом доведено суду той факт, що дії відповідача за зустрічним позовом, що полягали у встановленні таких умов постачання природного газу населенню (організація порядку та умов розрахунків за спожитий природний газ, збору коштів від споживачів, виставляння рахунків), при яких споживачі –фізичні особи вимушені при внесенні коштів за газ додатково власними коштами оплачувати послуги по збору платежів та виставлянню рахунків, незважаючи на те, що зазначені витрати передбачені у тарифах на природний газ для населення, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” шляхом зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання природного газу населенню у вигляді встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вчинення зазначеного порушення на відповідача за зустрічним позовом накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень у відповідності до вимог ч.2 ст.52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Частиною 2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання.

Як свідчать матеріали справи, рішення №26-рш від 15.08.2007, надіслано супровідним листом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02-29.3/05-3148 від 16.08.2007 та отримано ВАТ “Запоріжгаз” 17.08.2007, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.08.2007 №306435.

Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного рішенням від 15.08.2007 №26-рш - настав 18.10.2007 р..

В зазначений термін штраф відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” не сплачено.

Відповідно до ч.7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням органи Антимонопольного комітету України стягують штраф у судовому порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню. судові витрати за первісним позовом у справі, згідно із положеннями статті 49 ГПК України, покладаються на позивача. За зустрічним позовом, судові витрати покладаються на відповідача за зустрічним позовом, оскільки спір виник, внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. В первісному позові відмовити.

2. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити.

3. Стягнути відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, р/р 26004301157828 в ЗЦВ “Промінвестбанк”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 03345716) до державного бюджету м. Запоріжжя (р/р 31111106700002 в ГУДКУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 34677145, МФО 813015, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106) 17000,00 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.08.2007 р. №26-рш. Видати наказ.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, р/р 26004301157828 в ЗЦВ “Промінвестбанк”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 03345716) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача ГУДК у Запорізькій обл., МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, рахунок №31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку - 095) 102,00 грн. державного мита. Видати наказ.

5. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, р/р 26004301157828 в ЗЦВ “Промінвестбанк”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 03345716) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача ГУДК у Запорізькій обл., МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, рахунок №31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку - 259) 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 24.12.2007 року.

Суддя Ю.О. Скиданова