Ухвала суду № 124487304, 16.01.2025, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2127/24 Провадження № 1-кп/450/396/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

13.05.2024 р. в порядку ст.ст.283, 291, 474 КПК України від прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 поступив в суд обвинувальний акт від 10.05.2024 р. з угодою про визнання винуватості від 10.05.2024 р. у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №12024140000000083 від 18.01.2024 р., відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді особистого зобов"язання, який припинив свою дію.

Ухвалою від 14.05.2024 р. по вказаному обвинувальному акту призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 10.05.2024 року, яка надійшла до суду з обвинувальним актом, сторони дійшли згоди про призначення обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців без позбавлення права керування транспортними засобами зі звільненням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання чи роботи.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав укладену угоду про визнання винуватості та просив таку затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримали укладену угоду про визнання винуватості і просили суд її затвердити.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 та його законний представник ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не з`явились, не повідомили суд про причини своєї неявки, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд такої у їх відсутності не подали. В підготовчому судовому засіданні 18 вересня 2024 року підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно зі ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів.

Зі змісту положень ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості, крім іншого, зазначається узгоджене сторонами покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення.

В силу вимог ч. 6 ст. 474 КПК України суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

У відповідності до ч. 7 ст. 474 КПК суд перевіряє угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

При призначенні виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п.38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п.34, 41 рішення "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Згідно ст.65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно дост.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність такої вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинувачуваного повного розуміння ним його процесуальних прав, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд проходить до висновку про те, що у даному провадженні не можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості, оскільки існують сумніви щодо відповідності визначеного покарання вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, які можуть бути перевірені лише під час судового розгляду з метою дотримання інтересів суспільства.

З врахуванням викладеного, в затвердженні угоди про визнання винуватості від 10.05.2024 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_5 та прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 , слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 468, 469, 470, 472, 473, 474, 350, 372, 376, 392 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 10.05.2024 року укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_5 та прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 17.01.2025 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.

Суддя ОСОБА_1