Рішення № 124481015, 17.01.2025, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/3044/24

Провадження № 2/621/139/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2025 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

секретар судового засідання - Лацько А.В.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Біленко О.О.,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Виконавчий комітет Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області,

третя особа 2 - Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області,

представник третьої особи 2 - Корчагіна М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів, треті особи: Виконавчий комітет Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області,

в с т а н о в и в:

07.08.2024 адвокат Біленко О.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , через підсистему "Електронний суд", звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів, з наступними вимогами: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити опіку над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; призначити ОСОБА_1 опікуном малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття, щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої в свідоцтві про народження записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати дитини - ОСОБА_5 .

З моменту смерті ОСОБА_5 дитина ОСОБА_3 проживає разом з бабусею - позивачем по справі ОСОБА_1 , яка є матір`ю померлої ОСОБА_5 .

Разом з ОСОБА_1 та малолітньою дитиною ОСОБА_6 також проживають сестри по матері останньої, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батька, яких рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 09.12.2022 по справі № 621/1770/22 позбавлено батьківських прав та опікуном яких призначено їх бабусю ОСОБА_1 .

Протягом тривалого часу, з дня смерті матері малолітня ОСОБА_3 проживає разом з бабусею ОСОБА_1 та перебуває на її повному матеріальному забезпеченні та утриманні. Саме ОСОБА_1 виховує онуку, піклується про стан її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

При цьому, батько дитини взагалі ухиляється від виховання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дочки, не виховує її та не піклується про неї, а також не бере участі в її утриманні. Батько взагалі відсутній в житті дитини. Фактично батько свідомо усунувся від виконання своїх батьківських обов`язків без поважних на те причин.

Протягом тривалого часу неодноразові прохання та вмовляння позивачем відповідача приступити до виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дочки ОСОБА_9 , результатів не дали та жодним чином не вплинули на його поведінку, що дає підстави вважати про неможливість зміни ставлення відповідача до своє дитини.

Враховуючи викладене зв`язку з тим, що ухиляється від виконання батьківських обов`язків, з метою захисту прав малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач ОСОБА_1 , через свого представниказвернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 24 вересня 2024 року провадження по справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті на 23.12.2024.

23.12.2024 у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання відкладено до 17.01.2025.

17.01.2025 належним чином повідомлені учасники в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 до канцелярії суду надала заяву відповідно до якої просила проводити розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягала з підстав викладених в ньому.

Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на його адресу місця реєстрації судом та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки суду ОСОБА_2 не повідомив, відзив на позов не надавав, будь яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник виконавчого комітету Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області причини своєї неявки не повідомляв, будь-яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Від начальника Служби у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Корчагіної М. надійшов лист, відповідно до якого остання просила розглядати справу за відсутності представника служби та ухвалити рішення в інтересах дітей.

Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України та враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (а.с. 12 зворот).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, № 00036173727, дата формування: 16.07.2022, 17 січня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб, номер актового запису 01, після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено з " ОСОБА_11 " на " ОСОБА_12 " (а.с. 13).

Позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_13 , що підтверджується Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00036173643 від 16.07.2022, № 00036173619 від 16.07.2022, № 00036173727 від 16.07.22022, № 00036525560 від 17.08.2022та свідоцтвом про народження (повторно) Серія НОМЕР_1 (а. с. 11 зворот-14, 25).

Згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , у віці 33 років, місце смерті м. Зміїв Чугуївського району Харківської області (а. с. 15).

З Витягу № 77 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб наданого головним спеціалістом сектору надання публічних (електронних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання відділу надання адміністративних послуг Зміївської міської ради ОСОБА_14 від 24.06.2024, вбачається що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею за вказаною адресою зареєстровані також ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15 зворот).

З Довідки наданої 04.07.2024 директором КЗ "Зміївський ліцей № 1" Дударєвою Л., вбачається що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , навчається у 8-А класі КЗ "Зміївський ліцей № 1" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області та виховується в сім' бабусі ОСОБА_1 , за період навчання вихованням дитина займалася бабуся, батько ОСОБА_2 , вихованням не займався, батьківські збори не відвідує, успіхами у навчанні та поведінкою дитини не цікавиться, із педагогічним колективом не спілкується і не взаємодіє (а.с. 16).

З висновку про стан здоров`я заявника, виданого КПН "Зміївська центральна районна лікарня" Зміївської міської ради, Харківської області, копії Витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей" Міністерства внутрішніх справ, № ВР-004292345 наданого станом на 30.06.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, за станом здоров`я обов`язки опікуна виконувати може (а.с. 22).

З Висновку органу опіки та піклування Зміївської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 866 від 02.12.2024. Відповідно до протоколу комісії з питань захисту прав дитини від 20.11.2024 № 20, орган опіки та піклування Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 73).

Відповідно до Висновку Служби у справах дітей Зміївської міської ради Харківської області про можливість бути опікуном від 06.11.2024 № 02-15/268 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку служби у справах дітей Зміївської міської ради як потенційний опікун від 30.08.2022 за № 6 та Служба у справах дітей вважає, що ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна, піклувальника (а.с. 74).

У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, лікування дитини, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

У відповідністю зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного та соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей; забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини; надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина; подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї компетенції здійснюють районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров`ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

Присутність представника органів опіки та піклування на судових засіданнях є обов`язковою в разі, якщо розглядається справа стосовно дитини або з питань, що зачіпають права дитини.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У відповідністю зі статтею 165 Сімейного кодексу України право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до частин 1-4 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до частин 3, 4 статті 155 Сімейного кодексу України, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У відповідності з частинами 4, 5 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Зазначеними вище, дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітніх дітей, і це, відповідно пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до статті 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 Цивільного кодексу України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до частин 3 статті 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статей. 243, 244 Сімейного кодексу України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Згідно з п. п. 1.2 Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. № 34/166/131/88, опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Згідно статті 62 Цивільного кодексу України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки та піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно статті 63 Цивільного кодексу України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 цього кодексу.

Орган опіки та піклування прийняв рішення про звернення до суду з проханням про призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої ОСОБА_3 , 2011 року народження; ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які не можуть бути опікуном відповідно до статті 64 Цивільного кодексу України та подала заяву з проханням призначити її опікуном, тому суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 в частині позбавлення батьківських прав та встановлення опіки є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до статті 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

У відповідності до частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умова для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що усі обов`язки щодо утримання та виховання дитини несе самостійно. Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дочки.

Разом з тим, судом враховано, що позивач звернувся до суду за захистом прав дитини, що перебуває на її утриманні.

Відповідно до статей 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до її повноліття. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач відповідно до статей 80, 81 Цивільного процесуального кодексу України не надав доказів про спростування заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи що позивач згідно пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, - з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у загальному розмірі 2 422 грн 40 к.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів, за яку вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", а від так в силу вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачів належить стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 1 211 грн 20 к.

Відповідно до другого речення частини 5 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , батьківських прав у відношенні малолітньої дитини- дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначивши її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня подання позовної заяви - 08 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України в загальному розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 к., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено - 17.01.2025.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа 1 - Виконавчий комітет Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, адреса місцезнаходження: вул. Адміністративна, буд. 9, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404,код ЄДРПОУ: 04058674.

Третя особа 2 - Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, адреса місцезнаходження: вул. Гагаріна, буд. 22, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404,код ЄДРПОУ: 43919147.

Головуючий: