Рішення № 124477829, 16.01.2025, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/2066/24

Провадження № 2-а/741/15/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 16 січня 2025 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що 18 вересня 2024 року в м. Носівка Чернігівської області на вул. Лізи Матійко (Зої Космодем`янської), 1, поліцейським ВП № 4 (м. Носівка) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Постніковим Денисом Юрійовичем було винесено постанову серії ЕНА № 3077711 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до постанови суть правопорушення полягає у тому, що водій здійснив стоянку ТЗ ближче 5 м від контейнерів для збирання побутових відходів, чим порушив п. 15.10 «є» ПДР. Він (позивач) вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП, фактично без проведення розгляду справи, своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи. У його (позивача) діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. 18 вересня 2024 року він (позивач) дійсно керував автомобілем «Nexia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався від автозаправної станції в напрямку вул. Лізи Матійко. Службовий автомобіль працівників поліції рухався позаду. Маючи намір викинути сміття, він (позивач) зупинився біля контейнерів для збирання побутових відходів. Одразу за ним (позивачем) зупинився автомобіль працівників поліції. Він (позивач) не планував здійснювати стоянку, а тому відразу повернувся в автомобіль, але працівник поліції підійшов до нього та почав вимагати документи, посилаючись на те, що він (позивач) порушує правила стоянки. Він (позивач) заперечував факт правопорушення, пояснював інспектору, що стоянку не здійснював, а лише зупинився для того, щоб викинути сміття. Він (позивач) заявляв клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, проте інспектор не надав жодного доказу на підтвердження порушення ним правил дорожнього руху.

Бурсевич А.О. просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 3077711 від 18 вересня 2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 340 грн.;

- справу про адміністративне правопорушення закрити в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до того, що оскаржувана постанова є повністю законною, відповідає вимогам КУпАП та інших нормативно-правових актів України. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення повністю підтверджується належними та допустимими доказами, а обставини, викладені у позовній заяві, не відповідають дійсності. З цих підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності учасників справи за наявними у справі доказами, оскільки відсутні підстави для його відкладення або оголошення перерви.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

З копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3077711 від 18 вересня 2024 року (а.с. 15) вбачається, що 18 вересня 2024 року о 16 годині 17 хвилин в м. Носівка по вул. Лізи Матійко ОСОБА_1 здійснив стоянку ТЗ ближче 5 м від контейнерів для збирання побутових відходів, чим порушив п. 15.10 «е» ПДР України.

Зазначеною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки та стоянки.

Відповідно до п. 15.10 «е» ПДР України стоянка забороняється ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства.

У п. 1.10 ПДР України визначено, що: зупинка це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); стоянка це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Частиною 3 ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Представником відповідача не надано суду доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували те, що позивач порушив п. 15.10 «е» ПДР України, а саме здійснив припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу, ближче 5 м від контейнерів для збирання побутових відходів.

З наданих представником позивача відеозаписів вбачається, що позивач заперечував факт вчинення правопорушення, пояснював працівникам поліції те, що він здійснив зупинку транспортного засобу поблизу контейнерів для збирання побутових відходів для того, щоб викинути сміття. Здійснювати стоянку поблизу контейнерів позивач не мав наміру. На цих відеозаписах не зафіксовано факт перебування транспортного засобу, яким керував позивач, ближче 5 м від контейнерів для збирання побутових відходів протягом більш ніж 5 хвилин до моменту під`їзду працівників поліції.

За таких обставин, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є недоведеним, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП справа про адміністративне правопорушення щодо позивача підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У судовому засіданні встановлено, що при зверненні до суду з цим адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн., а тому він підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Чернігівській області.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 245, 247, 289, п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, ст.ст. 77, 243-246, 255, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 3077711 від 18 вересня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. і справу закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 40108651, місцезнаходження: м. Чернігів, проспект Перемоги, 74, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв