Ухвала суду № 124477176, 17.01.2025, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/298/25

Провадження № 1-кс/591/132/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою №330 від 30.12.2024,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Зарічного районного суду м.Суми зі скаргою на бездіяльність службових осіб Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою №330 від 30.12.2024.

Вимоги скарги мотивував тим, що ним на електронну пошту Сумської обласної прокуратури 30.12.2024 подано скаргу №330, в якій він повідомив про вчинення злочинів і просив внести відомостей в ЄРДР щодо: слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_5 за ст.ст. 364,366 КК України, який вніс до ухвали від 02.08.2024 завідомо недостовірну інформацію, якою обґрунтував завідомо неправосудне і незаконне рішення, що суперечить інформації (обгрунтуваннях), викладених у трьох ухвалах інших слідчих суддів Лебединського районного суду Сумської області від 12.01.2024, від14.03.2024, від 16.04.2024; слідчого ОСОБА_6 за ст.ст. 364, ч.2 ст. 382 КК України по факту зловживання службовим становищем та умисного недотримання висновку Конституційного суду України №2-рп/2012 від 20.01.2012 при прийнятті постанови про закриття кримінального провадження №12021200590000110 від 28.04.2021; невідомих осіб за ст.ст.163,185,357,358 КК України по факту порушення таємниці листування, крадіжки, викрадення документів та підробки підпису, які отримали посилку з конфіденційними документами, адресованими йому слідчим.

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 відомості про вчинення злочинів, викладені у скарзі, до ЄРДР не вніс та листом №31-1527 вих-24 від 31.12.2024 повідомив про відсутність у скарзі об`єктивних даних, які свідчать про ознаки того чи іншого кримінального правопорушення, а тому не вважається такою, що підлягає реєстрації в ЄРДР.

На підставі цього ОСОБА_3 просив суд зобов`язати уповноважену особу Сумської обласної прокуратури внести відомості в ЄРДР щодо: слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_5 за ст.ст. 364,366 КК України, який вніс до ухвали від 02.08.2024 завідомо недостовірну інформацію, якою обґрунтував завідомо неправосудне і незаконне рішення, що суперечить інформації (обгрунтуваннях) викладених у трьох ухвалах інших слідчих суддів Лебединського районного суду Сумської області від 12.01.2024, від14.03.2024, від 16.04.2024; слідчого ОСОБА_6 за ст.ст. 364, ч.2 ст. 382 КК України по факту зловживання службовим становищем та умисного недотримання висновку Конституційного суду України №2-рп/2012 від 20.01.2012 при прийнятті постанови про закриття кримінального провадження №12021200590000110 від 28.04.2021; невідомих осіб за ст.ст.163,185,357,358 КК України по факту порушення таємниці листування, крадіжки, викрадення документів та підробки підпису, які отримали посилку з конфіденційними документами, адресованими йому слідчим. Зобов`язати прокурора повідомити у встановленому законом порядку про початок кримінального провадження та надіслати копію відповідного витягу з ЄРДР. Постановити окрему ухвалу по факту свавілля прокурором ОСОБА_7 - порушення права на доступ до правосуддя, приховування злочину шляхом зловживання службовим становищем і службового підроблення-внесення до листа ГПУ №31-1527 вих24 від 31.12.2024 завідомо недостовірної інформації та направити цю ухвалу до відповідного органу для внесення відомостей в ЄРДР.

Скаржник у судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення скарги, просив у її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що у заяві ОСОБА_3 №330 від 30.12.2024 не наведено об`єктивних даних, які свідчать про ознаки того чи іншого кримінального правопорушення, фактично в заяві висловлюється незгода з прийнятим слідчим суддею Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_5 рішенням та винесеною постановою про закриття кримінального провадження слідчим ОСОБА_6 , які можуть бути оскаржені в порядку КПК України.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення ОСОБА_3 та прокурора, дослідивши матеріали скарги, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що 30.12.2024 ОСОБА_3 звернувся до Сумської обласної прокуратури із скаргою №330 в пунктах 3,4,5 якої повідомив про вчинення злочинів і просив внести відомостей в ЄРДР щодо:

-слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_5 за ст.ст. 364,366 КК України, який вніс до ухвали від 02.08.2024 завідомо недостовірну інформацію, якою обґрунтував завідомо неправосудне і незаконне рішення, що суперечить інформації (обгрунтуваннях), викладених у трьох ухвалах інших слідчих суддів Лебединського районного суду Сумської області від 12.01.2024, від14.03.2024, від 16.04.2024;

-слідчого ОСОБА_6 за ст.ст. 364, ч.2 ст. 382 КК України по факту зловживання службовим становищем та умисного недотримання висновку Конституційного суду України №2-рп/2012 від 20.01.2012 при прийнятті постанови про закриття кримінального провадження №12021200590000110 від 28.04.2021;

-невідомих осіб за ст.ст.163, 185, 357, 358 КК України по факту порушення таємниці листування, крадіжки, викрадення документів та підробки підпису, які отримали посилку з конфіденційними документами, адресованими мені слідчим.

Листом від 31.12.2024 №31-1527 вих-24 прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 про те, що у поданому зверненні не наведено об`єктивних даних, визначених ст.ст. 11, 13 КК України, які свідчать про ознаки того чи іншого кримінального правопорушення, та воно не може вважатись таким, що підлягає реєстрації в ЄРДР.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник має зазначити у повідомленні конкретні, відомі йому обставини такого злочину. Дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов`язок наводити в ній всі ознаки певного злочину. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі доведення обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження. Водночас, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення.

Положення ч. 1 ст. 214 КПК України щодо внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення перебувають у взаємозв`язку із ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.

Пунктом 4 ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Склад кримінального правопорушення це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.

На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомлені чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Тобто закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Відповідно до висновку, викладеного у постанов Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного кримінального правопорушення. Якщо таких даних немає, то такі відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, слідчий суддя також враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, відповідно до якого підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

За правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

З тексту скарги №330 від 30.12.2024 не вбачається відомостей, які б свідчили або могли б свідчити про вчинення: слідчим суддею Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених за ст.ст. 364,366 КК України; слідчим ОСОБА_6 кримінальних правопорушень,передбачених ст.ст.364,ч.2ст.382КК України;невідомими особамикримінальних правопорушень,передбачених ст.ст.163,185,357,358КК України.За своїм змістом скарга ОСОБА_3 зводиться до власних умовиводів останнього щодо можливого вчинення суддею, слідчим та невідомими особами кримінальних правопорушень, без викладення на підтвердження цих тверджень вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а тому обов`язок органу досудового розслідування у реєстрації такої заяви не виникає.

Фактично, частково у поданій скарзі ОСОБА_3 не згоден з постановленою слідчим суддею Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_5 ухвалою від 02.08.2024 та винесено слідчим ОСОБА_6 постановою про закриття кримінального провадження №12021200590000110 від 28.04.2021.

Відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом (вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-рп/2011 від 12 липня 2011 року).

При цьому, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права під час здійснення правосуддя не може виключно кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності. У разі їх наявності, відповідні порушення усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищими судовими інстанціями, зокрема, в апеляційному та касаційному порядку, а також бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Отже, оцінка судових рішень, прийнятих суддею може бути надана виключно у межах встановленого законодавством процесуального контролю.

При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 від 2008 року до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на зверненні до Європейського суду з прав людини.

У Висновку №3 від 2002 року згаданої Консультативної ради щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, які пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

Окрім того, процесуальна діяльність прокурора, слідчого, дізнавача, в межах їх посадової дискреції, не може бути підставою для їх кримінального переслідування. Порядок оскарження у рамках кримінального провадження процесуальних дій та рішень слідчого, дізнавача, прокурора, у випадку незгоди з ними, визначений кримінальним процесуальним кодексом.

Враховуючи зазначене, незгода учасника судового процесу з процесуальною діяльністю судді та прийнятим суддею процесуальним рішенням, або незгода з процесуальним рішенням слідчого без зазначення фактичних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, не може бути приводом для внесення відомостей до ЄРДР. За таких обставин у прокурора не виникав обов`язок внесення відомостей в ЄРДР і тому бездіяльність останнього відсутня.

Керуючись ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою №330 від 30.12.2024 - відмовити.

Положення частини третьої статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали оголошено 17.01.2025 о 8 год. 45 хвил.