Постанова № 124474976, 15.01.2025, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/5238/24 Провадження 3/636/38/25

Дата 15.01.2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бунін Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

встановив:

22 червня 2024 року о 09:20 год. за адресою: вул. Харківська буд. 2 м. Чугуєва Харківської області, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Honda-CBF, д.н. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, результат огляду 1,15‰, про що складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 804482 від 22 червня 2024 року.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адвокат Горностаєв В.І. який діє в інтересах ОСОБА_1 , надав письмове клопотання в якому просив справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із тим, що протокол про адміністративне правопорушення не містить ознак перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, відсутні свідки правопорушення. Зазначене має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом наявних у справі доказів належними та допустимими, в розумінні вимог ст. 251 КУпАП. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які підтверджують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Доказова база, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення, ґрунтується лише на припущеннях з боку інспектора поліції ОСОБА_2 . Зазначене має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, унеможливлює визнання судом, здобутих по справі доказів, належними та допустимими. Застосування алкотестеру «Драгер» не є однозначним доказом сп`яніння. Загальновідомо, що алкотестер реагує на наявність ряду захворювань, аж до карієсу зубів. Між тим, ОСОБА_1 , отримавши бойову травму, яка пов`язана з захистом Батьківщини, приймає лікарські засоби, які можуть вплинути на результат тестування за допомогою алкотестера «Драгер». Зазначене підтверджується Довідкою № 225/10/151А про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що видана в/ч НОМЕР_3 від 19.06.2024 року, Випискою № 4989 з медичної картки стаціонарного хворого, КНП «МКЛ №30» ХМР, від 18.06.2024 року. Долучений до матеріалів справи відеозапис з боді-камери поліцейського не містить переконливих доказів щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, так як проведення огляду його на наявність ознак алкогольного сп`яніння, не відображає відомостей про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлень судових повісток, клопотання про відкладення судового розгляду не подавав.

09 січня 2025 року адвокат Горностаєв В.І. надав до суду заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з власних засобів зв`язку, яке судом було задоволено.

15 січня 2025 року адвокат Горностаєв В.І. надав письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його зайнятістю в кримінальному провадженні.

Суд зазначає, що адвокатом вже раніше заявлялися клопотання про відкладення справи з тих чи інших підстав.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи з огляду на такі обставини.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що сторона по справі (заявник, позивач чи відповідач) зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника, відповідача та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

За змістом положень ст. 268 КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип юридичної визначеності як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов`язує особу, яка притягається до адміністративної відповідальності або його захисника (представника) самостійно цікавитися перебігом розгляду справи в суді.

Верховний Суд у постанові від 12 березня 2019 року (справа № 910/12842/17) дійшов до висновку що, у разі відсутності представника з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні, суд має виходити з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Наведені відповідачем обставини в обґрунтування причин його неявки у судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого захисника (представника), якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає, що справу можливо вирішити за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його адвоката, на підставі наявних у справі доказів. Неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його адвоката, в судове засідання не є перешкодою для вирішення справи по суті.

За змістом положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .

Суд проаналізував обставини справи, оцінив докази у їх сукупності, і прийшов до наступного висновку.

На підставі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, правопорушником надані пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії», у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується належними і допустимими доказами:

-рапортом інспектора ВРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Д. Певного від 22 червня 2024 року (а.с. 2);

-копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 з мобільного додатку «Дія» (а.с. 3-4);

-копією посвідчення водія серії НОМЕР_4 з мобільного додатку «Дія» на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 3-4)

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 про обставини керування мотоциклом, результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмови від проходження огляду в медичному закладі (а.с. 5);

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 червня 2024 року (а.с. 6);

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 22 червня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат 1,15‰ (а.с. 7);

-роздруківкою з алкотестеру Драгер, результат 1,15‰ (а.с. 8);

-DVD-диском з відеозаписом з нагрудної боді-камери, який був досліджений в судовому засіданні. Вивченням відеозапису встановлено, що 22 червня 2024 року о 09:20 год. за адресою: вул. Харківська буд. 2 м. Чугуєва Харківської області працівниками поліції зупинений мотоцикл Honda-CBF, д.н. НОМЕР_2 . Після зупинки встановлено особу водія: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля за допомогою алкотестера Драгер, результат огляду 1,15‰. Дати відеозапису, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, місце складення протоколу, дані, що зафіксовані на відеозаписі, відповідають даним, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення і узгоджуються між собою (а.с. 9);

-іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.

01 листопада 2024 року адвокатом Горностаєвим В.І. заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи щодо підпису ОСОБА_1 деяких документів при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: заяви про отримання судових повісток в електронному вигляді, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, пояснення ОСОБА_1 .

Суд вважає, що такі доводи адвоката про необхідність призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, є безпідставними, оскільки у суду, після дослідження відеозаписів з нагрудних камер співробітників поліції, не виникло сумнівів, що за керував мотоциклом саме ОСОБА_1 і він був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів і підписав їх, що зафіксовано на відеозапису.

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані на відеозаписі.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 на підставі постанови Чугуївського міського суду Харківської області від 01 липня 2024 року (справа 636/3922/24) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік, постанова суду набрала законної сили 18 вересня 2024 року.

Суд вважає, що поведінка ОСОБА_1 і вчинення у відносно нетривалий період часу двох тотожніх адміністративних правопорушень свідчить про системне і злісне порушення Правил дорожнього руху, категоричне небажання дотримуватися Правил дорожнього руху, нехтуванні елементарними правилами безпеки на дорозі.

Суд приймає до уваги, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров`ю.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлені.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника та ступінь його вини, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, та накладає на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що вважає достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень, який підлягає стягненню на користь держави.

Керуючись ст.ст. 40-1, 279-280, 283-284, 294 КУпАП, суддя, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф необхідносплатити затакими реквізитами:р/рUA168999980313020149000020001,отримувач коштівГУК Харківськаобл./Харківськаобл./21081300,код отримувача(кодза ЄДРПОУ)37874947,банк отримувачаКазначейство України(ЕАП),код банкуотримувача (МФО)899998,код класифікаціїдоходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, тобто 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня її проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Чугуївський міський суд Харківської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя