Єдиний державний реєстр судових рішень 16.01.2025 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ
Справа №533/1117/24
Провадження № 2/533/48/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(за правилами спрощеного позовного провадження)
16 січня 2025 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Оксенюк М. М.,
за участю: секретаря судового засідання Пинчук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
У С Т А Н О В И В
Позивач звернувся до суду зі вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4309978 від 13.06.2021 року у розмірі 16488,21 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору та правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» зазначило, що 13.06.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4309978. За умовами договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником, строком на 30 днів, за умови сплати стандартної процентної ставки 1,9 % в день за користування кредитом. Таким чином, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання за договором кредиту. Відповідач зобов`язався повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки у порядку та на умовах, визначених договором. В порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 13.11.2024 року загальний розмір заборгованості становить 16488,21 грн, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 5000,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 11400,00 грн; інфляційні втрати 80,00 грн; 3% річних - 8,21 грн.
04.02.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №04-02-02/2022, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до позичальників, у т.ч. за договором про надання споживчого кредиту №4309978 від 13.06.2021 року, що укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 ..
У свою чергу ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, у т.ч. за договором про надання споживчого кредиту №4309978 від 13.06.2021 року, що укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ухвали суду від 04.12.2024 справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву позивача до суду не направив.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 13.06.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Гостар укладено договір №4309978 про надання споживчого кредиту, шляхом підписання електронним підписом. Підписанням Договору про надання споживчого кредиту, відповідач також підтвердив, що він повністю ознайомилася з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства (а.с.20-24). Основні положення щодо істотних умов договору містяться в Паспорті споживчого кредиту, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, номер пароля М436145 (а.с.25-27).
Згідно п.1.2 кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Відповідно до п.п.1.3-1.4 кредитного договору сума кредиту складає 5000,00 грн. Строк кредиту 30 днів.
Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація відповідно до п.4.3 Договору (п.1.5.1 кредитного договору).
Пунктами 2.1, 2.4 кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1 Договору.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором 11.03.2024.
Згідно п.3.1. кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідно до 4 розділу договору визначено, що строк кредиту може бути продовжено:
-за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п. 1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п. п. 4.2. (п. п. 4.2.1-4.2.4.) Договору; або
-в порядку авто пролонгації на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (п. п. 4.3.1 - 4.3.2) Договору.
Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав договір щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв`язку з чим кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 днів.
Порядок автопролонгації строку кредиту визначає, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п. п. 4.2.2.-4.2.4. Договору. Тобто, в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п. 4.3.1. Договору).
Суд звертає увагу, що автопролонгація кредитного договору була чітко передбачена п. 4.3.1. кредитного договору, а у п. 4.3.2. вказано, що споживач надав таку згоду на автопролонгацію на умовах п. 4.3.1.
Відповідно до п.5.4 кредитного договору споживач зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Пунктом 6.1 договору про надання споживчого кредиту передбачено, що сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку, передбаченого пп.6.1.1 договору.
Таким чином, сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, зокрема щодо визначення розміру процентів за його користування та умови автопролонгації договору.
Відтак, з огляду на свободу договору, яка установлена у ст. 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили умови вищезазначеного договору.
При цьому вказаний договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є таким, що відповідає волевиявленню сторін, а отже, відповідно до ст. 628, 629 ЦК України, є обов`язковими до врахування.
Далі, судом встановлено, що у порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 не сплатив ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Підпунктом 3 п. 5.1 кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.
04.02.2022 відповідно до Договору факторингу №04-02-02/2022 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» в тому числі за Договором надання споживчого кредиту №4309978 від 13.06.2021 (а.с.34-36).
Згідно реєстру боржників заборгованість відповідача за Договором про надання споживчого кредиту №4309978 від 13.06.2021 становила 16400 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 11400,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с.37-38).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Передбачене ч.2 ст.625 ЦК України нарахування трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
Таким чином, за розрахунком ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідач за період з 04.02.2022 по 23.02.2022 зобов`язаний сплатити 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 8,21 грн. та інфляційні втрати в сумі 80,00 грн (а.с.32).
10.01.2023 року відповідно до Договору №10-01/2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», в тому числі за Договором надання споживчого кредиту №4309978 від 13.06.2021 (а.с.39-42).
Згідно реєстру боржників заборгованість відповідача за Договором про надання споживчого кредиту №4309978 від 13.06.2021 становила 16488,21 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 11400,00 грн, відсотки в порядку ст.625 ЦК України в розмірі 88,21 грн. (а.с.43-44).
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до Відповідача.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на 13.11.2024 за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 16488,21 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11400,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн заборгованість за комісією та пенею; 8,21 грн - нараховані 3% річних; 80,00 грн - нараховані інфляційні збитки.
Згідно з ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не спростовано факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та згодом до позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором про надання споживчого кредиту №4309978 від 13.06.2021.
Відповідно до ч.1, 3 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК- договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст.642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Частиною першою ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.
Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено догорів про надання споживчого кредиту №4309978 від 13.06.2021.
Вказаний договір про надання фінансових послуг укладено в електронній формі, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
У подальшому позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним договором.
Відповідач свої зобов`язання за договорами не виконав, не повернув кредитору кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором №4358904 від 23.06.2021 у сумі 16488,21 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11400,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн заборгованість за комісією та пенею; 8,21 грн - нараховані 3% річних; 80,00 грн - нараховані інфляційні збитки.
Відповідачем не подано відзив на позов, не надано суду належні та допустимі докази на спростування вказаних вище обставин, які б ставили під сумнів правильність проведеного позивачем розрахунку заборгованості.
Відтак, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.
Щодо стягнення судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги,
встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду подано: договір №02-09/2024-8 про надання правової допомоги від 02.09.2024 укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 про надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах цього договору (а.с.14-16); тарифами на послуги ФОП ОСОБА_2 (а.с.13); заявка на надання юридичної допомоги №23 від 12.10.2024 (а.с.16); витяг з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 12.11.2024, відповідно до якого входить: письмове (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики), яка є фіксована та становить 3000,00 грн; складення позовної заяви, на що витрачено 2 години на суму 6000,00 грн, а всього на суму 9000,00 грн (а.с.19); платіжу інструкцію кредитового переказу коштів №0475990001 від 19.11.2024 (а.с.17).
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку за стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.
Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання) за адресою: АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: вулиця Мечнікова, буд.3, офіс 306, місто Київ) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4309978 від 13.06.2021 у сумі 16488,21 грн (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 21 копійку, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11400,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн заборгованість за комісією та пенею; 8,21 грн - нараховані 3% річних; 80,00 грн - нараховані інфляційні збитки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн, а всього у розмірі 4422,40 грн..
Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз`яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.М. Оксенюк
Судове рішення № 124472496, Козельщинський районний суд Полтавської області було прийнято 16.01.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 533/1117/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: