Рішення № 124472384, 14.01.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1679/24

Провадження № 2-а/185/7/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 січня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М. з участю секретаря судового засідання Бублик А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2416006 від 17 червня 2024 року, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі розмірі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Позиція позивача

Позивач посилається на те, що за змістом оскаржуваної постанови він 17 червня 2024 року по вулиці Антоновича, 74 в місті Києві, керуючи транспортним засобом Субару Форестер номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги пункту 17.1 Правил дорожнього руху та на законну вимогу поліцейського відмовився надавати посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги пункту 2.4 «а» Правил дорожнього руху.

Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі 425 грн.

Оскаржувану постанову позивач вважає протиправною, оскільки 17 червня 2024 року в місті Києві він не порушував правил дорожнього руху і був безпідставно зупинений працівником поліції Стеценко Анною Олександрівною. Він не визнавав своєї вини у порушенні ПДР, однак не відмовлявся пред`явити документи. Незважаючи на це, поліцейська винесла стосовно нього постанову про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.

При цьому поліцейська не надала можливості позивачу заявити клопотання, склала постанову не в його присутності, а в своєму службовому автомобілі.

Під час ознайомлення з оскаржуваною постановою позивач повторно заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення та надання йому можливості скористатися правовою допомогою, оскільки до винесення постанови поліцейська позбавила його права на заявлення цього клопотання. Проте у задоволенні клопотання було відмовлено, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення була вже винесена.

Крім того у даному випадку поліцейська належним чином не зафіксувала факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, тому вимога про пред`явлення водієм документів є неправомірною.

Заперечення відповідача

20 грудня 2024 року надійшов відзив Департаменту патрульної поліції за змістом якого відповідач вважає оскаржувану постанову законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства.

Норми права, які застосував суд

Як передбачено статтею 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

У цьому випадку уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення виноситься постанова.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відсутність обовязку складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення не звільняє субєкта владних повноважень (в даному випадку поліцейського) складати документи, збирати докази на підтвердження тих формулювань, які зазначається в постанові та наявність яких слугує підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 279 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Постановою серії ЕНА № 2416006 від 17 червня 2024 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він 17 червня 2024 року по вулиці Антоновича, 74 в місті Києві, керуючи транспортним засобом Субару Форестер номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги пункту 17.1 Правил дорожнього руху та на законну вимогу поліцейського відмовився надавати посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги пункту 2.4 «а» Правил дорожнього руху.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 15 березня 2019 року по справі № 686/11314/17, поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. У разі якщо поліцейським належним чином не задокументовано факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги посадової особи про пред`явленні водієм документів є неправомірними.

Отже згідно з позицією Верховного Суду поліцейський не має права вимагати у водія пред`явлення документів, якщо у нього немає доказів про правопорушення.

В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 17.1 Правил дорожнього руху, однак позивач цей факт заперечує і зазначає про відсутність доказів вчинення ним такого порушення.

Як передбачено частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України,

в адміністративнихсправах пропротиправність рішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язок щододоказування правомірностісвого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином у випадку оскарження постанови суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності саме відповідач повинен довести правомірність винесення цієї постанови.

У даному випадку ОСОБА_1 заперечує факт вчинення ним порушення Правил дорожнього руху і зазначає що за відсутності цього факту вимога працівника поліції про пред`явлення документів є неправомірною. Отже притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відмову виконати неправомірну вимогу працівника поліції також є неправомірним.

Відповідачем ці доводи позивача не спростовані. Зокрема до відзиву на позов не додано будь-яких доказів того, що 17 червня 2024 року ОСОБА_1 по вулиці Антоновича, 74 в місті Києві, керуючи транспортним засобом Субару Форестер номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги пункту 17.1 Правил дорожнього руху. Виходячи з принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення,всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, є недоведеним.

Відповідно до частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на відсутність доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Розподіл судових витрат

Позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (а.с.13).

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 244-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 .

Скасувати постанову серії ЕНА № 2416006 від 17 червня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити справу про адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

-ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

-Департамент патрульної поліції, 03048 місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3, ЄДРПОУ 40108646.

Суддя У.М. Болдирєва