Рішення № 124468041, 16.01.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2025 рокум. Рівне№460/10158/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення 20760,50 грн та інших обов`язкових виплат позивачу, та зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення 20760,50 грн, щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 590% від посадового окладу передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 №183/уд по 01.02.2024 та надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 №183/уд по 01.02.2024.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , де наказом (по стройовій частині) командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.02.2024 №21 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення при військовій частині НОМЕР_2 у зв`язку з призначенням на військову службу до військової частини НОМЕР_3 . У вказаному наказі також вирішено питання про проведення належних позивачу виплат сум грошового забезпечення, у зв`язку із вибуттям на військову службу в іншу військову частину. Однак, відповідач протиправно не виплатив всіх належних позивачу виплат згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2024 №21. Вважає такі дії відповідача протиправними, а тому просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив на позов до суду не подав.

Третя особа скористалась правом на подання пояснень щодо позовних вимог, де зазначає, що починаючи з 01.06.2018 військова частина НОМЕР_2 здійснює виплати військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , виконує рішення судів, щодо зобов`язань військової частини НОМЕР_1 фінансового характеру - виключно на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 та видає довідки лише за наявною у військовій частині НОМЕР_2 інформацією, яка передана на зберігання до військової частини НОМЕР_2 , без надання правової оцінки останній. До військової частини НОМЕР_2 02.02.2024 надійшов наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2024 №21, згідно якого рядового ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. Де крім іншого зазначено виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення 20760, 50 грн. Разом з тим, до військової частини НОМЕР_2 05.02.2024 надійшов наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2024 №22, згідно якого рядового ОСОБА_1 вважати таким, що до нового місця служби не прибув та у військовій частині НОМЕР_1 відсутній на військовій службі без поважних причин. Відповідно до пункту 15 розділу 1 наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07 червня 2018 року №260 (зі змінами) призупинити виплату грошового забезпечення з 02 лютого 2024 року. Станом на сьогоднішній день до військової частини НОМЕР_2 наказів командира військової частини НОМЕР_1 щодо відновлення виплат позивачу не надходило.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 04.09.2024 у паперовій формі безпосередньо через канцелярію суду, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 04.09.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою суду від 09.08.2024 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом подання позивачем до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо позовних вимог, які пред`явлені поза межами встановленого законом строку для звернення за захистом, із відповідними обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску вказаного строку щодо цих позовних вимог.

30.09.2024 позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку, у якій він просить суд поновити пропущений позивачем строк звернення до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку тим, що позивачу стало відомо про належні йому виплати після отримання примірника наказу від 01.02.2024 №21, який був наданий на запит адвоката лише 28.08.2024.

Ухвалою від 03.10.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, залучив до участі у справі третю особу, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та витребував у відповідача докази, а саме оригінали або засвідчені в установленому порядку копії: відомостей щодо нарахованого і виплаченого грошового забезпечення у спірний період.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив на позов до суду не подав та витребувані докази вказані в ухвалі суду від 03.10.2024 не надав.

Третя особа скористалась правом на подання пояснень щодо позовних вимог та подала свої письмові пояснення 31.10.2024.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Позивач ОСОБА_1 з 07.03.2022 був зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи військовим квитком серії НОМЕР_4 від 06.03.2022.

01.02.2024 позивач на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №21 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення при військовій частині НОМЕР_2 , а з котлового забезпечення при військовій частині НОМЕР_5 АДРЕСА_1 знятий з 02.02.2024, вважається що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби АДРЕСА_1 . В наказі вирішено питання щодо виплати грошового забезпечення позивачу у зв`язку з його виключенням зі списків особового складу частини, зокрема вирішено: виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 590% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 №183/уд по 01.02.2024; грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення 20760,50 грн.

08.08.2024 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо проведення виплат грошового забезпечення належних позивачу при виключенні його із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

09.08.2024 відповідач надав відповідь №542 на вказаний адвокатський запит, де повідомив, що військова частина НОМЕР_1 знаходиться на господарсько-фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , тому надати відомості щодо розмірів та виплат грошового забезпечення немає можливості.

На запит представника позивача від 16.08.2024 військова частина НОМЕР_2 надала відповідь від 26.08.2024 №39/1393, де зазначила, що відповідно до частини 2 пункту 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ 07.06.2018 №260 (далі Порядок №260) грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира. Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.02.2024 №21 ОСОБА_1 було оголошено належні йому виплати при виключенні зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , але згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.02.2024 №22 з 02.02.2024 рядовому ОСОБА_1 було призупинено виплати грошового забезпечення.

Не погодившись із такими діями відповідача щодо не виплати належних сум при виключенні зі списків особового складу частини, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.

Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення 20760,50 грн та інших обов`язкових виплат позивачу, а також зобов`язання відповідача виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення 20760,50 грн, щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 590% від посадового окладу передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 №183/уд по 01.02.2024 та надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 №183/уд по 01.02.2024

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснюється Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. №2011-XII (далі Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Приписами статті 1-2 Закону №2011-XII встановлено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Відповідно до пунктів 2-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам врегульовано правовими нормами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (надалі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), допомоги.

Згідно пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 7 Розділу І Порядку №260 військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов`язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини. У разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку.

Пунктом 8 розділу І Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується: 1) за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; 2) якщо виплачуються академічні стипендії; 3) за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; 4) за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; 5) за час тимчасового виконання обов`язків понад два місяці за новими посадами у зв`язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); 6) за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; 7) за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XXXI Порядку №260 грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XXXI «Виплата військовослужбовцям грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби або переміщення'' Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року №200 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за №405/31857 у разі звільнення військовослужбовців з військової служби грошове забезпечення виплачується: особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що обіймають посади до дня отримання військовою частиною наказу або повідомлення про звільнення з військової служби, слухачам, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до дня, що настає за днем виключення наказом зі списків особового складу, але не більше ніж за один місяць з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення (з урахуванням пунктів 2 - 4 цього розділу).

Судом з наявної в матеріалах справи відповіді військової частини НОМЕР_2 від 26.08.2024 №39/1393 встановлено, що відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.02.2024 №21 ОСОБА_1 було оголошено належні йому виплати при виключенні зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , але згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.02.2024 №22 з 02.02.2024 рядовому ОСОБА_1 було призупинено виплати грошового забезпечення.

Як вбачається з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.02.2024 №22 позивач переведений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 та на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2024 №21 виключений зі списків особового складу частини, вважати таким, що до нового місця служби не прибув та у військовій частині НОМЕР_1 відсутній на військовій службі без поважних причин більше трьох діб. Відповідно до пункту 15 Порядку №260 призупинити виплату грошового забезпечення з 02.02.2024.

Суд дослідив наявний в матеріалах справи військовий квиток позивача серії НОМЕР_4 від 06.03.2022, з якого вбачається, що позивач зарахований до списків військової частини НОМЕР_3 з 02.04.2024 на підставі наказу №95.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 (позивача), виданої військовою частиною НОМЕР_3 від 06.09.2024 №1/1023 вбачається, що позивачу з квітня 2024 нараховано заробітну плату, що в свою чергу також доводить, що з квітня 2024 року позивач зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_3 .

Суд зауважує, що відповідно до пункту 7 розділу І Порядку 260 виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.

Оскільки позивач не прибув до нового місця несення служби після винесення наказу командира військової частина НОМЕР_1 від 01.02.2024 №21 про його виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 , відтак питання нарахування сум грошового забезпечення під час самовільного залишення позивачем військової частини, повинне вирішуватись військовою частиною НОМЕР_3 , до якої і було переведено позивача.

Окрім того, судом досліджена довідка про доходи ОСОБА_1 (позивача), видана військовою частиною НОМЕР_3 від 06.09.2024 №1/1023, з якої вбачається, що позивачу були нараховані суми грошового забезпечення після його повернення до військової частини НОМЕР_3 з квітня 2024, отже до цього часу поки позивач не прибував до військової частини НОМЕР_3 , йому не нараховувались на не виплачуватись суми грошового забезпечення у зв`язку з таким не прибуттям.

Відтак, суд прийшов до висновку, що у військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави для невиплати сум грошового забезпечення при виключенні позивача зі списків особового складу та які визначені в наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №21 від 01.02.2024, оскільки аналізуючи положення Порядку №260, які стосуються порядку виплати військовослужбовцям грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби, де зокрема пунктом 7 розділу І Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов`язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З огляду на вказане, відповідач повинен був в день виключення позивача зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, провести розрахунок з позивачем та виплатити визначені в наказі командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.02.2024 №21 суми грошового забезпечення позивача.

Отже, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо несвоєчасної виплати усіх складових грошового забезпечення, які визначені у наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №21 від 01.02.2024, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у рішенні від 10.03.2011 у справі «Сук проти України», держава може ввести, призупинити або припинити виплати працівникам з державного бюджету, внісши відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні виплати є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним. Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00).

Згідно з позицією Європейського суду у справі van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Дія зазначеного принципу взаємопов`язана з принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже у разі, якщо держава задекларувала певні правила проведення розрахунку при звільненні військовослужбовця, то вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

За таких обставин, бездіяльність відповідача щодо не нарахування і невиплати позивачу сум грошового забезпечення визначених в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2024 №21, а саме: грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення 20760,50 грн, щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 590% від посадового окладу передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 №183/уд по 01.02.2024 та надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 №183/уд по 01.02.2024, є протиправною.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій (бездіяльності) з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та не надано до суду жодного доказу на спростування доводів позивача по суті позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані учасниками справи докази в сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

5. Розподіл судових витрат.

Приписами пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, то ж позивач при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір не сплачував, і крім того він не подав до суду доказів понесення ним будь-яких інших судових витрат. А тому у суду відсутні передбачені законом підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення 20760,50 грн, щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 590% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 №183/уд по 01.02.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення 20760,50 грн,

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 590% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та окремого рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 №183/уд по 01.02.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 );

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК