Рішення № 124468004, 16.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15075/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у невиконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року №440/12135/24 та у проведені нарахування та виплати основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 01 лютого 2022 року, виходячи з 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з урахуванням проведених виплат;

- визнання неправомірними та протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у відміні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року №440/12135/23 у виконанні зобов`язань перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року, виходячи з 90% грошового забезпечення і встановлення розміру пенсії 70% грошового забезпечення та встановлення обмеження максимальним розміром після набрання законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №440/8278/24;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії по вислузі років (36 років) ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року та з 01 лютого 2024 року згідно довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 квітня 2024 року на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року по справі №440/14640/24 згідно довідок наданих ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08 квітня 2024 року за №ФП165515/4881, за №ФП65515/4882, за №ФП165515/4883 із грошового забезпечення у розмірі станом на 01 лютого 2020 року - 21589,00 грн, на 01 лютого 2021 року - 22564,00 грн, та на 01 лютого 2022 року - 23779,00 грн одночасно виходячи: з урахуванням сум індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118, від 24 лютого 2023 року №168 та від 23 лютого 2024 року №185; з урахуванням щомісячної доплати 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713, оскільки дане зобов`язання встановлене рішенням суду по справі №440/12135/23 від 23 жовтня 2023 року; з урахуванням надбавок, доплат та індексації за 2022, 2023 та 2024 роки без обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 оскільки питання обмеження максимальним розміром розглядалось по справі №440/12135/23 від 23 жовтня 2023 року Полтавським окружним адміністративним судом /а.с. 1-6/.

Позов обґрунтований тим, що пенсію за вислугу років позивач отримував у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Разом з тим, перерахунок пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №440/8278/24 здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01 лютого 2022 року у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення та з обмеженням максимальним розміром, чим порушено право позивача на отримання пенсії у належному розмірі та гарантований Конституцією України соціальний захист.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 20-21/ зазначив, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням вимог чинного законодавства.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та з 23 січня 1995 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с. 23/.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 85 процентів суми грошового забезпечення /а.с. 23/ та у подальшому (починаючи з 01 лютого 2022 року) визнано право на отримання пенсії у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення /а.с. 28, 44-49/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі №440/12135/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000,00 грн, починаючи з 18.02.2023; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000,00 грн, починаючи з 18.02.2023, за вирахуванням фактично виплачених сум; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, виходячи з 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 01.02.2022 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з урахуванням проведених виплат; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

05 грудня 2023 року на виконання вказаного рішення суду у справі №440/12135/23 Головним управлінням ПФУ в Полтавській області проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії:

- з 01 лютого 2022 року у розмірі 90 % грошового забезпечення від суми грошового забезпечення для обчислення пенсії 19609,00 грн /а.с. 43-44/, за результатами такого перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) становить 18829,16 грн. Відомості про застосування обмеження пенсії максимальним розміром відсутні.

- з 18 лютого 2023 року у розмірі 90 % грошового забезпечення від суми грошового забезпечення для обчислення пенсії 19609,00 грн /а.с. 43, 48/, за результатами такого перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) становить 23393,70 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №440/8278/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.04.2024 №ФП65518/4881 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, №ФП65518/4882 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, №ФП65518/4883 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 відповідно; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.04.2024 №ФП65518/4881 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, з 01.02.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.04.2024 №ФП65518/4882 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.04.2024 №ФП65518/4883 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, та провести виплати з урахуванням раніше сплачених сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

04 вересня 2024 року Головним управлінням ПФУ в Полтавській області на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2020 року /а.с. 55/ проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 лютого 2020 року, виходячи із розміру - 70 процентів суми грошового забезпечення, встановленого частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії /а.с. 29-30, 31/, за результатами такого перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) становить 16118,72 грн. Відомості про застосування обмеження пенсії максимальним розміром відсутні.

04 вересня 2024 року Головним управлінням ПФУ в Полтавській області на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2021 року /а.с. 54/ проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 лютого 2021 року, виходячи із розміру - 70 процентів суми грошового забезпечення, встановленого частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії /а.с. 29-30, 34/, за результатами такого перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) становить 17690,00 грн. Відомості про застосування обмеження пенсії максимальним розміром відсутні.

04 вересня 2024 року Головним управлінням ПФУ в Полтавській області на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2022 року /а.с. 53/ проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 лютого 2022 року, виходячи із розміру - 70 процентів суми грошового забезпечення, встановленого частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії /а.с. 29-30, 37/, за результатами такого перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) становить 18829,16 грн. Відомості про застосування обмеження пенсії максимальним розміром відсутні.

Не погодившись з діями відповідача щодо зменшення з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року відсоткового значення грошового забезпечення з 90 % до 70 % та встановлення обмеження максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09 квітня 1992 року /далі Закон № 2262-XII/.

Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /у первинній редакції/ було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;.

Відповідно до частини другої вказаної статті загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.

У подальшому редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний процентний розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.

Так, Законом України №51-ІV від 04 липня 2002 року внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ (згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" такі зміни набрали чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", а саме: з 01 січня 2003 року) шляхом заміни цифр "85", "95" і "90" відповідно цифрами "90", "100" і "95".

Законом України № 3591-IV від 04 квітня 2006 року частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

Законом України № 3668-VІ від 08 липня 2011 року, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності з 01 травня 2014 року, частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в новій редакції, а саме: "максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

В рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закон України № 1166-VII від 27 березня 2014 року набрав чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років та подальшого встановлення йому пенсії у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення, а тому на позивача дія його норм не поширюється.

Крім того, внесені Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення максимального розміру пенсії не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, які змін у зв`язку з прийняттям Закону України № 1166-VII від 27 березня 2014 року не зазнали.

Таким чином, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише сума грошового забезпечення, яка зазначається у відповідній довідці, натомість відсотковий розмір грошового забезпечення, який визначається відповідно до наявної у позивача вислуги років та відповідно до норми закону, яка була чинною на час призначення позивачу пенсії, є незмінним. Тобто при перерахунку пенсії її розмір має обчислюватися із вказаної у довідці суми грошового забезпечення станом на момент проведення перерахунку, але виходячи із відсоткового розміру грошового забезпечення, право на який особа набула на момент виходу на пенсію і який не може бути зменшений у зв`язку з наступними змінами в законодавстві. Якщо в подальшому, після призначення пенсії, відсотковий розмір грошового забезпечення збільшився, то при перерахунку пенсії її розмір має обчислюватися із вказаної у довідці суми грошового забезпечення станом на момент проведення перерахунку, але виходячи із відсоткового розміру грошового забезпечення, право на який особа набула на момент здійснення такого перерахунку.

Наведеним суд відхиляє довід відповідача про правомірність застосування ним при перерахунку пенсії позивача частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час здійснення такого перерахунку.

Висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, а також в постанові від 28 січня 2021 року у справі №420/40/20.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року в розмірі 70 процентів відповідної суми грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати позивачу з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року пенсію, виходячи з 90 % грошового забезпечення, та виплатити з урахуванням проведених виплат.

Стосовно позовних вимог у частині обмеження пенсії максимальним розміром з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 20 грудня 2016 року.

А відтак, можна стверджувати, що після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43.

Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, внесено зміни до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якими слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Враховуючи, що частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, визнана неконституційною та втратила чинність з 20 грудня 2016 року, то зміни, які внесені Законом №1774-VIII до цієї норми, є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 30 жовтня 2019 року у справі №826/17744/17 та від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18.

Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI /надалі - Закон №3668/ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Проз 01 березня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Вказані норми Закону № 3668-VI щодо обмеження пенсії максимальним розміром врахуванню не підлягають, оскільки згідно з положеннями частин першої та третьої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів, та зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Закон № 3668-VI не є нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до Закону №2262-ХІІ, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального закону, яким є Закон №2262-ХІІ.

Крім того, наведені положення Закону № 3668-V щодо обмеження пенсії максимальним розміром є схожими за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 02 червня 2023 року у справі № 420/14462/20 та мають бути враховані судом першої інстанції в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Протоколом про перерахунок пенсії з 01 лютого 2020 року (підстава перерахунку: рішення суду) підтверджується, що нарахована позивачу пенсія, яка обчислена на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, у сумі 16118,72 грн не обмежена до виплати максимальним розміром.

Протоколом про перерахунок пенсії з 01 лютого 2021 року (підстава перерахунку: рішення суду) підтверджується, що нарахована позивачу пенсія, яка обчислена на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, у сумі 17690,00 грн не обмежена до виплати максимальним розміром.

Протоколом про перерахунок пенсії з 01 лютого 2022 року (підстава перерахунку: рішення суду) підтверджується, що нарахована позивачу пенсія, яка обчислена на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, у сумі 18829,16 грн не обмежена до виплати максимальним розміром.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що його пенсія з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року, яка обчислена на підставі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, станом на 01 січня 2021 року та станом на 01 січня 2022 року відповідно, була обмежена максимальним розміром, а тому наведені позивачем у позовній заяві доводи щодо обмеження розміру його пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року, обчисленої на підставі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, станом на 01 січня 2021 року та станом на 01 січня 2022 року відповідно, суд відхиляє як такі, що не підтверджені відповідними доказами.

Крім того, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що його пенсія з 01 лютого 2023 року та з 01 лютого 2024 року була перерахована та такі перерахунки були проведені у розмірі 70 % грошового забезпечення та з обмеженням пенсії максимальним розміром.

Натомість в матеріалах справи наявні протоколи перерахунку пенсії позивачу з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року. Разом з тим, правовідносини щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року не є спірними у цій справі.

Таким чином, розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд доходить висновку, що права позивача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром при здійсненні перерахунків пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року та з 01 лютого 2024 року наразі не порушені, у зв`язку з чим позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовну вимогу про покладення на відповідача обов`язку провести перерахунок пенсії по вислузі років (36 років) ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року та з 01 лютого 2024 року згідно довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 квітня 2024 року на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року по справі №440/14640/24 згідно довідок наданих ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08 квітня 2024 року за №ФП165515/4881, за №ФП65515/4882, за №ФП165515/4883 із грошового забезпечення у розмірі станом на 01 лютого 2020 року - 21589,00 грн, на 01 лютого 2021 року - 22564,00 грн, та на 01 лютого 2022 року - 23779,00 грн одночасно виходячи: з урахуванням сум індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118, від 24 лютого 2023 року №168 та від 23 лютого 2024 року №185; з урахуванням щомісячної доплати 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713, оскільки дане зобов`язання встановлене рішенням суду по справі №440/12135/23 від 23 жовтня 2023 року; з урахуванням надбавок, доплат та індексації за 2022, 2023 та 2024 роки без обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 оскільки питання обмеження максимальним розміром розглядалось по справі №440/12135/23 від 23 жовтня 2023 року Полтавським окружним адміністративним судом, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 вказаного Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведених норм слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. А відтак, суд не вправі вирішувати позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача.

Беручи до уваги те, що перерахунки пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року у розмірі 90 % грошового забезпечення позивачу ще не проведено та право позивача на урахування відповідних індексацій, щомісячної доплати до пенсії та необмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні таких перерахунків наразі не порушено суд доходить висновку, що відповідні позовні вимоги заявлені позивачем на майбутнє.

А перерахунки пенсії з 01 лютого 2023 року та з 01 лютого 2024 року (як зазначає у позовних вимогах позивач) взагалі не проводилися, а тому довід позивача стосовно того, що такі перерахунки були проведені у розмірі 70 % грошового забезпечення та з обмеженням пенсії максимальним розміром, документально не підтверджений.

Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, вищевказана позовна вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити у зв`язку з передчасністю її заявлення.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, а доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунків пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року в розмірі 70 процентів відповідної суми грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року пенсію, виходячи з 90% грошового забезпечення, та виплатити пенсію з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк