Рішення № 124467988, 16.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30632/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 26.09.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2024року № 951020145990, яким відмовлено ОСОБА_1 зарахувати у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.08.1973 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.08.1973 року.

Ухвалою 07 жовтня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює в Барабойському психоневрологічному будинку інтернаті з 01.08.1973 року по теперішній час. Так, з 01.08.1973 року її прийнято до Барабойського психоневрологічного будинку - інтернату на посаду лікаря (наказ № 119 від 01.08.1973 р.). 3 03.01.2008 року переведено на посаду лікаря терапевта (наказ №01 від 04.01.2008 р.). 02.01.2020 року у її трудовій книжці зроблено запис про те, що назву посади «лікар-терапевт» змінено на «лікар загальної практики сімейний лікар» (наказ №27 від 02.01.2020 р.). Пенсію за віком призначено з 24.07.2004 року. В архівному відділі Одеської районної державної адміністрації позивач отримала архівну копію розпорядження Овідопольської районної державної адміністрації від 17.10.2000 p № 735, з якої вбачається, що стаціонарну соціально-медичну установу Барабойський психоневрологічний будинок-інтернат зареєстровано 17.10.2000 року. 18.06.2024 року звернулася до органів Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії, надавши копію розпорядження. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2024 року № 951020145990 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки не надано документ щодо належності Барабойського психоневрологічного будинку-інтернату до психіатричного закладу охорони здоров`я. Рекомендовано надати статут із зазначенням характеру діяльності установи. Законом №1788-ХІІ передбачена можливість зарахування до стажу у подвійному розмірі роботи, зокрема, у закладах з надання психіатричної допомоги. При цьому чинне законодавство не містить визначення закладу з надання психіатричної допомоги. Враховуючи вид діяльності та основні завдання Барабойського психоневрологічного будинку-інтернату, а також наведені у ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначення психіатричної допомоги та відсутність виключного переліку психіатричних закладів охорони здоров`я, можна дійти висновку про віднесення Барабойського психоневрологічного будинку-інтернату до психіатричних закладів охорони здоров`я у розумінні ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням від 26.06.2024 року № 951020145990 відділу перерахунків № 4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки не надано документ щодо належності Барабойського психоневрологічного будинку-інтернату до психіатричного закладу охорони здоров`я. Рекомендовано надати статут із зазначенням характеру діяльності установи. Позивач вважає такий висновок передчасним та таким, що суперечить Конституції України та порушує її права на соціальний захист.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 22.10.2024 року (Вхід. №55971/24) до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що Головне управління згідно ст. 44 та ст. 47 КАС України ретельно розглянувши зміст позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення №951020145990 від 26.06.2024 вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивачка працює на посаді лікаря загальної практики-сімейний лікаря в Барабойському психоневрологічному будинку-інтернаті. 3 24.07.2004 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. 13.09.2023 року Позивачка звернулась до органів Пенсійного фонду з заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії за віком із врахуванням до стажу для обчислення пенсії періоду роботи на посаді лікаря загальної практики-сімейний лікаря в Барабойському психоневрологічному будинку-інтернаті у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.08.1973 року. За принципом «екстериторіальності» визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, який уповноважено розглянити подану позивачем заяву. Період роботи позивача з 01.08.1973 року зараховано до пільгового стажу в одинарному розмірі, а не в подвійному, оскільки проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004 не передбачено статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На позивачку не поширюються пільги щодо обчислення стажу роботи у подвійному розмірі, передбачені ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а факт протиправних дій щодо відмови позивачу з боку Головного управління в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи лікарем загальної практики-сімейний лікар в Барабойському психоневрологічному будинку-інтернаті з 01.08.1973 року відсутній. Позивач просить здійснити їй перерахунок пенсії з 01.08.1973, що виходить за межі шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України. Щодо негайного виконання рішення суду в частині присудження виплат позивачу у межах суми стягнення за один місяць, то звернення до негайного виконання рішення суду не може бути реалізоване в порядку п.1 ч. 1 ст. 371 КАС України, оскільки, в даному випадку, суд в межах ст. 245 КАС України може зобов`язати вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій, однак не прийняти рішення про стягнення з Головного управління певних сум.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 05.11.2024 року (Вхід. № ЕС/60674/24) до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що з позовними вимогами не погоджується та вважаємо, що вони не підлягають задоволенню. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV. 18.06.2024 ОСОБА_1 звернулась з заявою № 6168 про перерахунок пенсії відповідно до статті 24 Закону № 1058. Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивача здійснюється відділом пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням прийнято рішення від 26.06.2024 № 951020145990 про відмову в перерахунку пенсії. Вказане рішення прийнято правомірно. Відповідно до приписів законодавства, обчислення стажу при розрахунку пенсії здійснюється наступним чином: за період до 01.01.2004 - на підставі записів трудової книжки (ст.ст. 56, 60, 62 Закону № 1788); починаючи з 01.01.2004 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (стаття 24 Закону № 1058). Поняття страховий стаж було введене Законом № 1058. Відтак, Закон № 1788 не регулював та не міг регулювати порядок обчислення страхового стажу. Починаючи з 01.01.2004 обчислення стажу для призначення пенсії, не містять приписів щодо обчислення стажу в подвійному розмірі. Відповідно до записів в трудоій книжці Позивача з 01.08.1973 ОСОБА_1 працює в Барабойському психоневрологічному будинку-інтернаті на посаді лікаря загальної практики-сімейного лікаря. Позивачем не надано документ, що підтверджує належність Барабойського психоневрологічного будинку-інтернату до психіатричного закладу охорони здоров`я. З огляду на наведене, відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 в Барабойському психоневрологічному будинку-інтернаті у подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону № 1788. Рішення про відмову в перерахунку пенсії від 26.06.2024 № 951020145990 є законним, належним чином обґрунтованим.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивами на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 24.07.2004 року, що підтверджується протоколом №98985.

Згідно Форми РС-право страховий стаж ОСОБА_1 55 років 5 місяців 25 днів.

З довідки Барабойського психоневрологічного будинку інтернату № 648 від 10.11.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , працює в Барабойському психоневрологічному будинку-інтернаті з 01.08.1973р. по теперішній час. Періоди трудової діяльності до 01 січня 2004 року, які зараховуються до стажу, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: на підставі книги наказів Барабойського будинку інтернату була прийнята на посаду лікаря-терапевта (наказ №119 від 01.08.1973 року), де працює по теперішній час на посаді лікаря загальної практики сімейний лікар (наказ «Про приведення найменувань посад у відповідність до штатного розпису» №27 від 15.11.2021 року). Загальний трудовий стаж з 01.08.1973 по 31.12.2003 року 30 років 5 міс. (а.с. 18).

З дослідженої судом трудової книжки ОСОБА_1 від 01.08.1972 р. (а.с. 15-16) судом встановлено, що позивачка:

- з 01.08.1973 прийнята на посаду лікаря в Барабойському психоневрологічному будинку - інтернаті (запис 6);

- з 01.01.2008 переведена на посаду лікаря терапевта (запис 7);

- з 02.01.2020 назву посади «лікар терапевт» змінено на «лікаря загальної практики сімейний лікар» (запис 8).

18.06.2024 позивачка звернулася із заявою про перерахунок стажу у подвійному розмірі з 01.08.1973 року. Заява зареєстрована за № 6168. До заяви позивачкою додано паспорт та розпорядження № 735.

В розпорядженні Овідіопольської районної державної адміністрації № 735 від 17.10.2000 р. «Про державну реєстрацію Барабойського психоневрологічного будинку інтернату», зазначено: На підставі ст. ст. 6,39, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», наданих документів: Зареєструвати стаціонарну соціально-медичну установу Барабойський психоневрологічний будинокінтернат, який розташований в с. Барабой Овідіопольського району Одеської області.» (а.с. 21).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мін`юсті України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1 ), заяви, які подаються особами, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.

Пунктом 4.2 вказаного Порядку визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У відповідності до Порядку № 22-1 заява про перерахунок стажу з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2024 № 951020145990 позивачці відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки не надано документ щодо належності даного закладу до психіатричного закладу охорони здоров`я. рекомендовано надати статут із зазначенням характеру діяльності установи.

Не погодившись з Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2024 № 951020145990, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Положеннями ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

В ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) визначено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Отже, приписами Закону Закон № 1788-XII передбачено зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі роботу, зокрема у закладах з надання психіатричної допомоги.

Згідно ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога надається закладами з надання психіатричної допомоги всіх форм власності, а також лікарями-психіатрами за наявності ліцензії, отриманої відповідно до законодавства. Психіатрична допомога особам віком до 18 років у закладах з надання психіатричної допомоги надається окремо від повнолітніх осіб. Медичні працівники, інші фахівці для допуску до роботи з особами, які страждають на психічні розлади, повинні пройти спеціальну підготовку та підтвердити свою кваліфікацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що професійні права, обов`язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров`я, цим Законом та іншими законами.

Переліком закладів охорони здоров`я, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 № 385, (зі змінами), (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 №892/7180) (далі Перелік №385) визначено, що закладами охорони здоров`я є: 1. Лікувально-профілактичні заклади. 1.1. Лікарняні заклади 1.1.1. Багатопрофільні: Заклад з надання психіатричної допомоги; 1.1.4. Особливого типу: Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги.

Згідно Переліку №385, заклад з надання психіатричної допомоги відноситься до багатопрофільних лікарняних закладів (п.п. 1.1.1 п. 1).

Відповідно до п. 22 Пояснень до Переліку №385, заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

З дослідженої судом трудової книжки позивачки, вбачається, що у період з 01.08.1973 року ОСОБА_1 працює в Барабойському психоневрологічному будинку-інтернаті: з 01.08.1973 року на посаді лікаря; з 01.01.2008 на посаді лікаря терапевта; з 02.01.2020 назву посади «лікар терапевт» змінено на «лікаря загальної практики сімейний лікар». Позивач вважає, що Барабойський психоневрологічний будинок-інтернат є заклад охорони здоров`я та що період її роботи з 01.08.1973 року має зараховуватись до її стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

В ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» наведено визначення таких понять:

- заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги;

- заклад соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, - юридична особа будь-якої форми власності, що надає соціальні послуги особам, які страждають на психічні розлади;

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 957 затверджено Типове положення про психоневрологічний інтернат.

В п.1 Типового положення про психоневрологічний інтернат, зазначено, що психоневрологічний інтернат є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті (далі - підопічні).

Згідно п.5 Типового положення про психоневрологічний інтернат, основними завданнями інтернату є:

1) забезпечення прав та інтересів підопічних, створення належних умов для проживання/перебування, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) та надання медичної допомоги підопічним;

2) надання соціальних послуг підопічним (стаціонарний догляд, соціальна реабілітація, представництво інтересів).

Інтернат може надавати послуги з підтриманого проживання, паліативного/хоспісного та денного догляду, соціальної адаптації, кризового та екстреного втручання, консультування.

Інтернат може надавати безоплатні та платні соціальні послуги (в межах наявних можливостей) відповідно до законодавства.

Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються інтернатом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2005 р. № 268 Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги (Офіційний вісник України, 2005 р., № 15, ст. 759) і затверджуються засновником;

3) проведення комплексу реабілітаційних заходів відповідно до індивідуального плану реабілітації, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

В п. 7 Типового положення про психоневрологічний інтернат, вказано, що підопічним гарантується, зокрема, надання медичної допомоги, у тому числі екстреної, за наявності медичних показань, консультації, стаціонарне лікування на базі закладів охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 14 Типового положення про психоневрологічний інтернат, медична допомога в інтернаті може надаватися у разі: провадження господарської діяльності з медичної практики; укладення договорів із закладами охорони здоров`я та/або медичними працівниками.

Інтернат може провадити господарську діяльність з придбання, перевезення, зберігання, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, дозволених до застосування в Україні.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зазначено, що Барабойський психоневрологічний будинок-інтернат є комунальною організацією, та основним видом діяльності Барабойського психоневрологічного будинку-інтернату є (КВЕД) 87.30 «Надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів».

Отже з досліджених документів вбачається, що Барабойський психоневрологічний будинок-інтернат здійснює діяльність у сфері соціального захисту з надання послуг з догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів, а тому не є закладом охорони здоров`я з надання психіатричної допомоги у розумінні статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому належних і достатніх доказів, які б надавали право позивачу на перерахунок пенсії з урахуванням у подвійного розміру періоду роботи з 01.08.1973 в Барабойському психоневрологічному будинку інтернаті до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ч.1 ст. 90 КАС України, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2024 року № 951020145990, яким відмовлено ОСОБА_1 зарахувати у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.08.1973 року та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.08.1973 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у позові, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2024 року № 951020145990, яким відмовлено ОСОБА_1 зарахувати у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.08.1973 року та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.08.1973 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, (площа Соборна, 3 м. Слов`янськ, 84122, код ЄДРПОУ 13486010).

СуддяО.А. Вовченко

.