Рішення № 124467010, 15.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року м.Київ № 320/18893/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування до страхового стажу:

- періоду роботи у АТ «Українська транспортна страхова компанія» з 01.01.2004 по 31.12.2004 під час знаходження у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25.02.2005 до 01.04.2005 відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- періоду з 01.12.2010 по 30.04.2011 перебування у соціальній відпустці (лікарняному) по вагітності і пологам під час народження дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах:

- періоду з 01.12.2010 по 30.04.2011 перебування у соціальній відпустці (лікарняному) по вагітності і пологам під час народження дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у період моєї роботи в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС»;

- періоду з 12.03.2018 по 13.03.2018 час роботи в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС» з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

- періодів роботи в зоні відчуження ЧАЕС з особливо шкідливими умовами праці у зоні відчуження Чорнобильської АЕС за Списком №1 із застосуванням коефіцієнту 1,5, які підтверджені довідками, виданими Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» №31396 та №47-9248 від 19.01.2023, за період роботи з 10.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 10.07.2013, з 02.12.2015 по 02.08.2016, та з 03.08.2016 по 31.03.2022, що складає в полуторному обчисленні, не менш ніж 16 років 15 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати з часу призначення пенсії до фактичного загального страхового стажу період роботи у зоні відчуження ЧАЕС з роботи з 10.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 10.07.2013, з 02.12.2015 по 02.08.2016, та з 03.08.2016 по 31.03.2022, до страхового стажу у розмірі із застосуванням коефіцієнту 1,5, що складає в полуторному обчисленні, не менш ніж 16 років 15 днів як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року на підставі Довідок встановленої форми, затвердженими Постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 №122 та Постановою КМУ від 05.07.2006 за №920;

- розрахувати загальний страховий стаж відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.2000, з обов`язковим включенням: періоду роботи у АТ «Українська транспортна страхова компанія» з 01.01.2004 по 31.12.2004 - час знаходження у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25.02.2005 до 01.04.2005 відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; періоду з 01.12.2010 по 30.04.2011 - час перебування у соціальній відпустці (лікарняному) по вагітності і пологам під час народження дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та довідок: №31396 та №47-9248 від 19.01.2023р., за період роботи з 10.11.2008р. по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 10.07.2013, з 02.12.2015 по 02.08.2016, та з 03.08.2016 по 31.03.2022, якими підтверджено роботу за шкідливими умовами праці за Списком №1, що у сукупності зазначених періодів складає не менш ніж 45 років 03 місяці 02 дні, та визначити понаднормативний стаж, відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № І -р/2020 від 23.01.2020, яким встановлено умови стажу роботи для призначення пенсії для жінок -15 років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплачувати пенсію з часу її призначення з урахуванням проведеного розрахунку загального страхового стажу та спеціального пільгового стажу за Списком №1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що вона перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як застрахована особа відповідно до Закону України №1058-ІУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У січні 2023 році позивачка звернулась до ГУ ПФУ у Київській області з заявою про призначення пенсії на підставі згідно зі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 02.02.2023 №103230001258 відмовлено у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах. У лютому 2023 року позивачка знову звернулась до ГУ ПФУ у Київській області з заявою про здійснення перевірки пенсійної справи щодо розміру страхового та спеціального стажу та надання детального розрахунку загального страхового та пільгового стажу за Списком №1. У травні 2023 року відповідачі листами повідомили її про відсутність підстав включення певних періодів роботи позивачки до страхового та спеціального стажу позивачки. Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 05.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивачки становить 33 роки 5 місяців 25 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 10 років 2 місяці 3 дні, з урахуванням роботи в забрудненій зоні ЧАЕС 15 років 3 місяці 6 днів. Відповідач просить звернути увагу, що станом на дату звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 1 позивачка досягла віку 45 років, враховуючи п. 1 ч. 2 ст.114 Закону 1058-IV необхідний вік для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 1 становить 50 років. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач, ГУ ПФУ у Київській області, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , також надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що пенсії за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсійного забезпечення, що передбачає можливість призначення пенсії за віком до настання загальновстановленого пенсійного віку залежно від наявності особливих юридичних фактів. Пенсійний вік, відповідно пункту 1 частини 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за списком № 1 у жінок становить 50 років. На момент звернення позивачці виповнилося 45 років. Необхідний страховий стаж відповідно до ст.114 становить не менше 20 років. Страховий стаж позивачки становить 33 роки 08 місяців 25 днів. Необхідний пільговий стаж за списком № 1 становить 7 років 6 місяців. Пільговий стаж роботи позивачки становить - 10 років 08 місяців 02 дні, з урахуванням роботи в забрудненій зоні ЧАЕС складає 16 років 05 днів. Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004 згідно свідоцтва про народження дитини від 13.05.2003 року НОМЕР_2 , оскільки відсутня довідка з Управління праці та соціального захисту населення про перебування на обліку та отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3- річного віку. До пільгового стажу не зараховано: період з 01.12.2010 по 30.04.2011, оскільки відсутня інформація про сплату внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та наказ про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення; період з 12.03.2018 по 13.03.2018, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочих місць у ремонтно-механічному цеху за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення. Позивачка не досягла пенсійного віку 50 років відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія призначається працівникам , зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За наданими документами позивачка матиме право на пенсійну виплату - 22.04.2027, а отже підстави для призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах відсутні.

Позивачка не погоджуючись з позицією відповідачів, викладених у відзивах на позовну заяву, надіслала відповіді на відзиви, у яких зазначила про те, що відповідачами невірно обраховано страховий та пільговий стаж позивачки, протиправно не враховані усі періоди її роботи згідно з записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.09.2000, не взято до уваги довідки про підтвердження пільгового стажу, та невраховано коефіцієнт 1,5 кратності пільгового стажу.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області, заявив клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції в порядку ст.195 КАС України з зали судового засідання Хмельницького окружного адміністративного суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що не передбачає проведення судового засідання.

У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача.

Крім того, 30.11.2023 на адресу суду через систему "Електронний суд" від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" та Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія".

Розглянувши таке клопотання відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Суд зазначає, що відповідач у вищевказаному клопотанні не зазначив, яким саме чином рішення, ухвалене у даній справі вплине на права та обов`язки Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" та Приватного акціонерного товариство "Українська транспортна страхова компанія" .

У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для залучення вказаних юридичних осіб до участі у справі в якості третіх осіб.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням цього суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 , виданим Славутицьким МВГУ МВС України в Київській області 28.03.2001.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком від 26.01.2023.

До вказаної заяви позивачем були долучені такі документи: паспорт громадянина України - ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 28.03.2001; картка фізичної особи-платника податків; свідоцтво про одруження серії НОМЕР_4 від 14.10.2000; висновок якості проведення атестації робочих місць за умовами праці і відповідності нормативним актам про охорону праці та правильності віднесення до категорії із небезпечними і важкими умовами праці від 25.03.2011 №42, підготовлений Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації; висновок якості проведення атестації робочих місць за умовами праці і відповідності нормативним актам про охорону праці та правильності віднесення до категорії із небезпечними і важкими умовами праці від 18.12.2015 №140, підготовлений Департаментом соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації; накази ДПС "Чорнобильська АЕС" від 03.08.2015 №446, від 01.03.2011 №120, від 11.01.2018 №16, від 14.03.2018 №315, від 10.06.2011 №476-к, від 22.10.2015 №633, від 24.03.2011 №189, від 01.10.2013 №845-к, від 11.01.2022 №11; лист Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області від 13.01.2018 №48/4/665; лист Головного управління Держпраці у Київській області від 06.04.2018 №42/2/18/5056; довідка ДПС "Чорнобильська АЕС" від 19.01.2023 №47-9248 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідка ДПС "Чорнобильська АЕС" від 19.01.2023 №47-31396; свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 16.02.1983; індивідуальна відомість про застраховану особу (форми ОК-5);свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 від 13.05.2003; свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 від 09.03.2011; трудова книжка серії НОМЕР_8 від 01.09.2000; диплом серії № НОМЕР_9 від 30.06.1999 з додатком.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 09.02.2023 №1000-0212-8/19089 повідомило позивачу, що за результатами розгляду заяви позивача було прийнято рішення.

Так, до вказаного листа додано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.02.2023 №103230001258, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.

У вказаному рішенні відповідач зазначив, що пенсійний вік, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (Список №1), встановить 50 років. Вік заявниці 45 років, страховий стаж становить 33 роки 8 місяців 25 днів, а пільговий стаж - 10 років 8 місяців 2 дні, з урахуванням роботи в забрудненій зоні ЧАЕС - 16 років 5 днів. Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років. Відповідач зазначив, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 згідно зі свідоцтва про народження дитини від 13.05.2003 НОМЕР_2 , оскільки відсутня довідка з управління праці та соціального захисту населення про перебування на обліку та отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 - річного віку. До пільгового стажу не зараховано: період з 01.12.2010 по 30.04.2011, оскільки відсутня інформація про сплату внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та наказ про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення; період з 12.03.2018 по 13.03.2018, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочого місця у ремонтно-механічному цеху за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення.

У подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №320/16944/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.02.2023 №13230001258 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 26.01.2023 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Також, 27.02.2023 позивачка знову звернулась до Головного управлення Пенсійного фонду України у Київській області, як до органу, який має призначити пенсію із заявою зареєстрованою за №5479/Х-1000-23 від 27.02.2023 про здійснення перевірки моєї пенсійної справи щодо розміру мого страхового та спеціального стажу та надання детального розрахунку мого загального страхового та пільгового стажу за Списком № 1.

У зв`язку із зверненням пенсійну справу позивачки було переглянуто та ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийнято нове рішення від 23.03.2023 №103230001258, яким знову відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у призначенні пенсії за віком за Списком № 1 у зв`язку з недосягненням особою віку передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що позивачку повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.03.2023 №1000-0212-8/45671.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 згідно свідоцтва про народження дитини від 13.05.2003 НОМЕР_2 , оскільки відсутня довідка з управління праці та соціального захисту населення про перебування на обліку та отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

До пільгового стажу позивачки не зараховано: період з 01.12.2010 по 30.04.2011, оскільки відсутня інформація про сплату внесків в Індивідуальних відомостях про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та наказ про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення; період з 12.03.2018 по 13.03.2018, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочого місця у ремонтно-механічному цеху за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення.

Крім того, відповідач у своєму рішенні стверджує, що відсутні підстави для врахування до пільгового стажу ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнту 1,5 до періодів простоїв з 19.03.2020 по 31.05.2020, з 02.11.2020 по 30.11.2020, з 25.03.2021 по 18.04.2021, з 02.02.2022 по 23.02.2022.

Відповідач стверджує, що згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивачки становить 33 роки 5 місяців 25 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 10 років 2 місяці 3 дні, з урахуванням роботи в забрудненій зоні ЧАЕС 15 років 3 місяці 6 днів.

У подальшому Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листами №1000-0202-8/36581 від 10.03.2023, та №1000-0202-8/64765 від 02.05.2023 надало відповіді, які по суті дублюють рішення №103230001258 від 02.02.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком, яке винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Також, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, листом №2200-0304-8/37236 від 09.05.2023, надіслало детальне роз`яснення щодо періодів, які включені до страхового та спеціального стажу, а які не включено, та зазначило причину не включення цих періодів до стажу.

Не погоджуючись з діями відповідачів, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на час звернення позивача із заявою).

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон №1788-XIІ), у редакції чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017, текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із п. 1 ч. 2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Вказана норма набула чинності з 01.10.2017.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту - Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 13 Закону №1788-XII (в редакції від 02.03.2015) фактично введено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених вказаною нормою, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Конституційного Суду України за № 1-р/2020 від 23.01.2020, у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII вирішено: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.»

Таким чином, враховуючи відновлення рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) редакції статті 13 Закону №1788-XII, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, суд зазначає, що на даний час існує дві чинних норми, якими по різному встановлено вік жінок, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, а саме:

- пунктом «а» частини другої статті 13 Закону №1788-XII передбачено право на пенсію за віком працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

- статтею 114 Закону України №1058-IV передбачено право на пенсію за віком працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених вказаною нормою, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до абзаців першого другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Також, згідно з абзацом першого пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відтак, суд констатує, що з 23.01.2020 в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, які входять до Списку №1, а саме: пункт «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ.

При цьому, у спірних правовідносинах, норми вказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає:

- 45 років за пунктом «а» статті 13 Закону 1788-ХІІ (у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ);

- 50 років за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ.

Суд зазначає, що відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за Списком № 1 зі зниженням пенсійного віку з підстав не досягнення позивачем віку 50 років.

Питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів вирішує Конституційний Суд України в порядку, визначеному Законом України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України».

Органи судової влади під час здійснення судочинства застосовують законодавчі норми та не наділені повноваженнями (крім Конституційного Суду України) визнавати закони України такими, що втратили чинність або скасовувати їх у інший спосіб.

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин п. «б» ст. 13 Закону № 1788 у редакції, яка діяла до Закону України від 02.03.2015 № 213.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що при вирішенні даної справи норми пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не підлягають застосуванню, адже остання суперечить принципам правової визначеності та положенням Конституції України з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.

Отже, на момент звернення позивачки до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1, норми Закону № 1788-XII були чинними. Цей закон не скасований, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними і на сьогодні.

Відтак, умови та порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначалися Законом № 1788-XII на момент виникнення спірних правовідносин.

Суд звертає увагу, що підставою для відмови у призначенні пенсії було виключно посилання відповідачем на приписи статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, суд вважає, що при зверненні позивача до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії пільгової пенсії за віком за Списком №1, відповідач повинен був при вирішенні заяви керуватися нормами Закону № 1788.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачі не заперечують про те, що страховий стаж роботи позивачки становить 33 років 05 місяців 25 днів, з них стаж за Списком №1 - 10 років 2 місяці 3 дня.

Так, з наявного у матеріалах справи паспорту позивача серії НОМЕР_3 встановлено, що датою її народження є ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто станом на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачці виповнилося 45 років.

Враховуючи той факт, що позивачкою досягнуто віку, який надає право для призначення пільгової пенсії, суд робить висновок, що позивачка має право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд враховує, що аналогічного висновку дійшов Київський окружний адміністративний суд у рішенні від 20.02.2024 у справі №320/16944/23, скасовуючи попереднє рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.02.2023 №13230001258. Дане рішення набрало законної сили 22.03.2024.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо позовної вимоги про зарахування позивачу до страхового стажу періоду відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 до 31.12.2004, суд зазначає наступне.

Із змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вбачається, що для зарахування періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини) позивачу необхідно надати довідку про перебування особи в декретній відпустці, оскільки відповідно даним реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про нараховані та сплачені внески.

З даного приводу суд зазначає, що за приписами статті 179 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на момент перебування позивача у відпустці) на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

За змістом частини другої статті 181 цього Кодексу, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Таким чином, до страхового стажу, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Відповідно до трудової книжки від 01.09.2000 серії НОМЕР_1 позивач у період з 20.03.2001 до 24.02.2005 працювала в АТ "Українська транспортна страхова компанія" (перейменовано на ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія".

Згідно із записами свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто у період трудової діяльності позивачки, у неї народився син ОСОБА_3 .

Таким чином, відмова в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 до 31.12.2004, є протиправною.

Щодо незарахування до страхового стажу позивачки періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25.02.2005 по 01.04.2005, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 56 Закону України №1788-XII, до стажу роботи зараховується, зокрема, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

На підтвердження підстав для зарахування періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачкою надано копію вищезазначеного свідоцтва про народження дитини.

Отже, суд вважає за необхідне зарахувати до страхового стажу позивачки період догляду за дитиною з 25.02.2002 до 01.04.2005.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ДСП «Чорнобильська АЕС» №476-к від 10.06.2011 позивачці 29.06.2011 по 25.02.2014 була надана частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку. Час перебування позивачки на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами з 01.12.2010 по 30.04.2011, який відповідач-2 безпідставно виключив з складу фактичного страхового та пільгового стажу, також включається як до загального, так і до пільгового стажу.

Суд звертає увагу, що спірні правовідносини на час перебування позивачки на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами з 01.12.2010 по 30.04.2011 регулювалися Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Відповідно до яких, позивачка була на той момент застрахованою особою в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (ст.2 Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»), період вагітності та пологів є (ст.ст.1, 2) страховим випадком, з настанням якого виникає право застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання матеріального забезпечення.

Під час цього страхового випадку (вагітності та пологів), а роботодавцем вносяться страхові внески (ч.1 ст.6) - кошти відрахувань на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, у розмірі, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Відповідно до ст.7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (вагітність та пологи (ст.1)), включаються до страхового стажу як період, за які сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску (здійснюється роботодавцем ст.ст.2, 4).

Тобто, час перебування позивачки у соціальній відпустці (лікарняному) по вагітності і пологам у період з 01.12.2010 по 30.04.2011 зараховується до страхового стажу позивачки.

Щодо незарахування до пільгового стажу позивачки періоду з 01.12.2010 по 30.04.2011, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною 6 статті 20 Закону №2464-VI відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Отже, починаючи з 01.01.2004 (день набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування) обов`язковою умовою зарахування певного періоду до страхового стажу є проміжок часу, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Таким чином, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, несплата таких внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивача періодів його роботи на таких підприємствах.

Відтак, враховуючи вищезазначені обставини, на переконання суду, записи трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.2000 відповідають періодам трудової діяльності позивача, а тому посилання на неможливість врахування періоду роботи з 01.12.2010 по 30.04.2011 у зв`язку з відсутністю в записі про звільнення з роботи підпису відповідної особи не є достатньою підставою для не врахування періоду трудової діяльності позивача до його стажу.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про необхідність зарахування періоду роботи позивача з 01.12.2010 по 30.04.2011 до його страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №1.

Щодо незарахування до пільгового стажу позивачки періоду роботи з 12.03.2018 по 13.03.2018, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочих місць (з додатками), суд зазначає таке.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок № 442) та розроблених на виконання цієї постанови Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п.4 Порядку №442 та пп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом п.8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Поряд з цим особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Отже, суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у врахуванні цього стажу при обрахунку пільгового стажу.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі 520/15025/16-а.

З огляду на наведене, відсутність атестації робочого місця позивача у період з 12.03.2018 по 13.03.2018 не може бути підставою для відмови в зарахуванні цього періоду роботи до її пільгового стажу, а тому суд дійшов висновку про необхідність зарахування періоду роботи позивача з 12.03.2018 по 13.03.2018 до його страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №1.

Щодо позовної вимоги про врахування до пільгового стажу врахування до пільгового стажу ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнту 1,5 періодів простоїв з 19.03.2020 по 31.05.2020, з 02.11.2020 по 30.11.2020, з 25.03.2021 по 18.04.2021, з 02.02.2022 по 23.02.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону № 1058, у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058 закріплено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із частиною третьою статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закону № 1788, у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 13 Закону 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ установлено, що право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначені положення Закону №1788-ХІІ кореспондуються з положеннями статті 114 Закону №1058.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

За положеннями статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-ХІІ), час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

За нормами підпункту «а» пункту 4 постанови Всесоюзної Центральної Ради ЦК КПРС від 29.12.1987 № 1497-378 «Про умови оплати праці і пільгах для працівників, зайнятих на експлуатації Чорнобильської АЕС і ліквідації наслідків аварії в зоні відселення Ради Міністрів СРСР встановлено, що в період з 1988-1990 років час роботи працівників, зайнятих на експлуатації Чорнобильської АЕС і ліквідації наслідків аварії в зоні відселення, зараховується в полуторному розмірі до трудового стажу и в стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 12.11.1990 №1136 «Про продовження на 1991-1995 роки строку дії постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР и ВЦРПС від 29.12.1987 № 1497» продовжено на 1991-1995 роки строк дії постанови № 1497-378.

Підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 250 «Про компенсації та пільги особам, які працюють на Чорнобильській АЕС і у зоні відчуження» встановлено, що у період з 01.01.1996 до 01.01.2000 працівникам, які постійно виконують роботи з експлуатації Чорнобильської АЕС і у зоні відчуження час роботи зараховується до загального трудового стажу та стажу, що має право на пільгову пенсію за списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, у полуторному розмірі.

Підпунктом 3 пункту 1 постанови КМУ від 30.06.1998 № 982 «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів» установлено, що у період з 01.07.1998 до 01.01.2000 особам, які постійно виконують роботи або службові обов`язки у зоні відчуження час роботи (служби) зараховується до трудового стажу, до вислуги років - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови КМУ від 07.02.2000 № 223 «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів», у період з 01.01.2000 до 01.01.2003 особам, які постійно виконують роботи (службові обов`язки) у зоні відчуження час роботи (служби) зараховується до трудового стажу, до вислуги років - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Підпунктом 3 пункту 1 постанови КМУ від 29.01.2003 № 137 «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів» установлено, що у період з 01.01.2003 до 01.01.2006 особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження час роботи або служби зараховується до трудового стажу, до вислуги років у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджується Кабінетом Міністрів України).

Згідно з постановою КМУ від 27.06.2006 № 571 «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження» установлено, що у період з 01.01.2006 по 01.01.2009 особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Постановою КМУ від 10.09.2008 № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» установлено, що у період з 01.01.2009 по 01.01.2012 особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Постановою КМУ від 21.09.2011 № 984 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 831» абзац перший викладено у такій редакції: «Установити, що у період з 01.01.2012 до 01.01.2015: в абзацах другому та четвертому слова «Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи» замінити словами «Міністерства надзвичайних ситуацій».».

Постановою КМУ від 29.12.2014 №717 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008№ 831» внесено до постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» (Офіційний вісник України, 2008 p., № 71, ст. 2384; 2011 p., № 73, ст. 2740; 2012 p., № 81, ст. 3272; 2013 p., № 41, ст. 1477; 2014 p., № 47, ст. 1238) такі зміни: абзац перший викладено у такій редакції: «Установити, що у період з 01.01.2015 до 01.01.2016: 2) в абзаці другому цифри і слова « 150 відсотків мінімальної заробітної плати» замінити цифрами і словом « 1 827 гривень»; 3) абзаци другий і четвертий після слів «Державної служби з надзвичайних ситуацій» доповнити словами, «Державного агентства з управління зоною відчуження».».

Постановою КМУ від 20.04.2016 №831 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 831» внесено до постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 71, ст. 2384; 2013 р., № 41, ст. 1477; 2014 р., № 47, ст. 1238; 2015 р., № 3, ст. 57; 2016 р., № 26, ст. 1035) такі зміни: абзац перший викладено в такій редакції: «Установити, що з 01.01.2016: в абзаці другому цифри і слово « 1827 гривень» замінити цифрами і словами « 150 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року».

Означеними постановами КМУ надано особам, які постійно працювали або виконували службові обов`язки у зоні відчуження, додаткові соціальні гарантії при призначенні пенсії, зокрема і щодо зарахування часу роботи до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі.

Верховний Суд неодноразово застосовував наведений підхід, зокрема, у постановах 03.02.2021 у справі №750/4692/17, від 09.02.2021 у справі № 743/683/17, від 25.03.2021 у справі №750/3198/17, від 22.04.2021 у справі №373/188/17, від 06.12.2023 у справі № 620/1146/21.

У свою чергу, виходячи із зазначених норм права, що регулюють питання зарахування до пільгового страхового стажу періоди роботи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, убачається, що перевірці підлягають наявність відповідного трудового стажу, що підтверджується трудовою книжкою або, у разі такої необхідності, уточнюючими довідками підприємств та організацій; включення до Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України 13.03.2012 № 576 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2012 за № 771/21084 (далі Перелік № 576), підприємств в яких працювала особа.

Суд звертає увагу, що відповідно до довідки ДСП "Чорнобильська АЕС" від 19.01.2023 №31396 позивачка у період з 10.11.2008 по 31.12.2009 безпосередньо зайнята на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378 і постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах згідно зі Списком №1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173. Час вказаної роботи потребує зарахуванню в полуторному розмірі.

Відповідно до довідки ДСП "Чорнобильська АЕС" від 19.01.2023 №9248 позивачка у період з 10.01.2010 по 10.07.2013, з 02.12.2015 по 02.08.2016 виконувала роботи у зоні відчуження за професією "ВСП-інженер ЦРД - інженер з ремонту", що передбачена Списком №один, розділ ХХІІ, підрозділ 1-22.1 1Г Постанови КМУ від 16.01.2003 №36 код КП 21492/21492, підстава: наказ ДСП ЧАЕС від 24.03.2011 №189; а633 від 22.10.2015; і за період з 03.08.2016 по 31.03.2022 виконувала роботи в зоні відчуження за професією (посадою) ЦРД - інженер з ремонту; РМУ - інженер з ремонту, що передбачена Списком №один, розділ ХХІІ, підрозділ 4 Постанови КМУ від 24.06.2016 №461, код КП 2149.2, підстава: наказ ДСП ЧАЕС від 11.01.2018 №16 315140318, п.11 від 11.01.2022 за період з 01.01.2010 по 10.07.2013, з 02.12.2015 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.03.2022. Підстава видачі: О/Р, П-2, накази з О/С, ОШУП. Додатково зазначено, що позивачка перебувала у відпустці без збереження заробітку з 28.08.2017 по 29.08.2017; періоду простою: з 19.03.2020 по 31.05.2020 - 6 календарних днів, з 02.02.2022 по 23.02.2022 - 19 календарних днів; з 02.11.2020 по 30.11.2020 - 17 календарних днів, з 25.10.2021 по 18.11.2021 - 23 календарних дня.

Незважаючи на наявність відповідних записів у трудовій книжці та надання позивачем підтверджуючих довідок, відповідачем не було зараховано у полуторному розмірі період роботи позивача на ДСП «Чорнобильська АЕС» з огляду на зазначення у розрахунку пенсії за віком кратності 1.

Суд уважає за необхідне зазначити, що означені довідки не оскаржені, не визнані недійсними, наслідком чого є відсутність підстав для неприйняття їх до уваги.

Відтак, оскільки в силу наведених правових норм наявні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів її роботи в зоні відчуження за списком № 1 у полуторному розмірі.

Аналогічний висновок щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в зоні відчуження за списком № 1, який підлягає зарахуванню у полуторному розмірі, міститься у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 320/6063/19.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивачки буде визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 23.03.2023 №103230001258 про відмову у призначенні пенсії за віком за Списком №1; визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Хмельницькій області, ГУ ПФУ у Київській області щодо незарахування певних періодів роботи позивачки до страхового стажу та до пільгового стажу позивачки.

Разом з цим, ст.58 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

До компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, судом здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань.

Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3).

Заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке прийняло спірне рішення про відмову в призначенні пенсії.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до копії квитанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 1073,60 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області по 536,80 грн з кожного.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.03.2023 №103230001258.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 : періоду роботи у АТ «Українська транспортна страхова компанія» з 01.01.2004 по 31.12.2004 під час знаходження у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25.02.2005 до 01.04.2005 відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; періоду з 01.12.2010 по 30.04.2011 перебування у соціальній відпустці (лікарняному) по вагітності і пологам під час народження дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: періоду з 01.12.2010 по 30.04.2011 перебування у соціальній відпустці (лікарняному) по вагітності і пологам під час народження дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у період моєї роботи в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС»; періоду роботи з 12.03.2018 по 13.03.2018 в Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС» з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; періодів роботи в зоні відчуження ЧАЕС з особливо шкідливими умовами праці у зоні відчуження Чорнобильської АЕС за Списком №1 із застосуванням коефіцієнту 1,5, які підтверджені довідками, виданими Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» №31396 та №47-9248 від 19.01.2023, за періоди роботи з 10.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 10.07.2013, з 02.12.2015 по 02.08.2016, та з 03.08.2016 по 31.03.2022 (за виключенням періодів простою з 19.03.2020 по 31.05.2020, з 02.11.2020 по 30.11.2020, з 25.10.2021 по 18.04.2021, з 02.02.2022 по 23.02.2022, відпустки без збереження заробітної плати з 28.08.2017 по 29.08.2017).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код 21318350, місцезнаходження: 29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м.Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд.10) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) з часу призначення пенсії до фактичного загального страхового стажу період роботи у зоні відчуження ЧАЕС з роботи з 10.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 10.07.2013, з 02.12.2015 по 02.08.2016, та з 03.08.2016 по 31.03.2022 (за виключенням періодів простою з 19.03.2020 по 31.05.2020, з 02.11.2020 по 30.11.2020, з 25.10.2021 по 18.04.2021, з 02.02.2022 по 23.02.2022, відпустки без збереження заробітної плати з 28.08.2017 по 29.08.2017) до страхового стажу у розмірі із застосуванням коефіцієнту 1,5, що складає в полуторному обчисленні, не менш ніж 16 років 15 днів як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року на підставі довідок встановленої форми, затвердженими Постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 №122 та Постановою КМУ від 05.07.2006 за №920 та розрахувати загальний страховий стаж ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.2000, з обов`язковим включенням: періоду роботи у АТ "Українська транспортна страхова компанія" з 01.01.2004 по 31.12.2004 - час знаходження у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25.02.2005 до 01.04.2005 відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; періоду з 01.12.2010 по 30.04.2011 - час перебування у соціальній відпустці (лікарняному) по вагітності і пологам під час народження дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та довідок: №31396 та №47-9248 від 19.01.2023 за період роботи з 10.11.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 10.07.2013, з 02.12.2015 по 02.08.2016, та з 03.08.2016 по 31.03.2022, якими підтверджено роботу за шкідливими умовами праці за Списком №1, та визначити понаднормативний стаж (за виключенням періодів простою з 19.03.2020 по 31.05.2020, з 02.11.2020 по 30.11.2020, з 25.10.2021 по 18.04.2021, з 02.02.2022 по 23.02.2022, відпустки без збереження заробітної плати з 28.08.2017 по 29.08.2017) відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №І-р/2020 від 23.01.2020, яким встановлено умови стажу роботи для призначення пенсії для жінок -15 років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область) виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) пенсію з часу її призначення з урахуванням проведеного розрахунку загального страхового стажу та спеціального пільгового стажу за Списком №1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область) судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код 21318350, місцезнаходження: 29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м.Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд.10) судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.