Ухвала суду № 124465551, 16.01.2025, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 752/10612/24

Провадження № 2/670/64/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.

представника позивача Самборський В.О.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку, отриманого без достатньої правової підстави

ВСТАНОВИВ:

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку, отриманого без достатньої правової підстави, у якому позивач просить стягнути з відповідача кошти середнього заробітку у розмірі 29273 грн 09 коп. та судові витрати.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.05.2024 року вказану позовну заяву передано за підсудністю до Полтавського районного суду Полтавської області.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 18.09.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.11.2024 року вказану справу передано за підсудністю до Віньковецького районного суду Хмельницької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Віньковецького районного суду Хмельницької області від 18.12.2024 року головуючим суддею у вказаній справі визначено Мамаєва В.А.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 19.12.2024 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження і призначене підготовче судове засідання.

07.01.2025 року від представника відповідача Лаврик В.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, яке ґрунтується на наступному. Державна служби України з безпеки на транспорті в порядку цивільного судочинства звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави, яку обґрунтовує тим, відповідач має повернути безпідставно отриманий середній заробіток, оскільки на думку позивача повноцінно не виконувала громадські обов`язки у складі добровольчого формування територіальної громади. ОСОБА_1 01.06.2022 року була призначена на посаду головного спеціаліста відділу координації правової роботи Юридичного департаменту Укртрансбезпеки відповідно до наказу від 01.06.2022 № 892-К відповідно до Закону України «Про державну службу». Статтею 1 Закону України «Про державну службу» визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 31.10.2018 по справі № 761/33941/16-ц, проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби. З поданого позову вбачається, що позивач звернувся до суду за вирішенням спору щодо стягнення безпідставно виплаченої державному службовцю заробітної плати, тобто за вирішенням публічно-правового спору, який стосується проходження відповідачем публічної служби. Таким чином, цивільна справа за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави не належить до предметної юрисдикції Віньковецького районного суду Хмельницької області, як загального суду, оскільки не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. За таких обставин вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, але підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник відповідача ОСОБА_3 14.01.2025 року надав на адресу суду заперечення на клопотання про закриття провадження, яке обґрунтовує тим, що з 22.01.2024 Відповідач не перебуває у статусі державного службовця. Предметом спору в даній справі є безпідставно набуті кошти, які належать Позивачу, що, з урахуванням звільнення Відповідача, свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин. Вважає, що підстави для задоволення клопотання Відповідача відсутні, а дана справа належить до розгляду в порядку цивільного судочинства.

У підготовчому судовому засіданні представника відповідача Лаврик В.О. клопотання про закриття провадження у справі підтримав, оскільки вважає, що предметом спору є отримання відповідачем заробітної плати відповідачем під час проходження державної служби, а тому справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач ОСОБА_1 клопотання про закриття справи підтримала та пояснила, що спір стосується заробітної плати, яку вона отримала працюючи на державній службі у відповідача. Також пояснила, що звільнилася з державної служби за згодою сторін, а отже при звільнені у позивача не було жодних претензій до неї. Тому має місце спір щодо виплати заробітної плати саме під час проходження нею публічної служби.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечує проти задоволення вказаного клопотання, оскільки відповідач звільнилася з державної служби тому спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про стягнення з відповідача середнього заробітку, отриманого без достатньої правової підстави, а саме коштів середнього заробітку, отриманого відповідачем у період з 05.11.2022 р. по 28.02.2023 р. у сумі 29273 грн 09 коп.

Згідно позовної заяви відповідач 01.06.2022 року була призначена на посаду головного спеціаліста відділу координації правової роботи територіальних органів Юридичного департаменту Укртрансбезпеки (наказ від 01.06.2022 № 892-К) відповідно до статей 35 та 50 Закону України «Про державну службу», а звільнена з посади 22.01.2024 р. (наказ № 68-К від 22.01.2024 р.). Тому в цей період відповідач перебувала на державній службі, яка є публічною службою відповідно до приписів п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 № 103 зі змінами, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Таким чином, позивач є суб`єктом владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.10.2018 по справі № 761/33941/16-ц, суд дійшов до наступного висновку. Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. Аналогічна норма міститься й у статті 19 чинного ЦПК України. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Водночас відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень, владних управлінських функцій, зокрема на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Аналогічна норма закріплена й у пункті 2 частини першої статті 19 чинного КАС України. Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 15 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції). Норму щодо віднесення державної служби до публічної закріплено також у пункті 17 частини першої статті 4 чинного КАС України. Проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби. Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 жовтня 2022 року по справі № 229/1026/21 дійшла правового висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій; на публічно-правові спори, у тому числі на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження (частина перша, пункт 1 частини другої статті 19 КАС України у відповідній редакції). Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21), від 27 березня 2019 року у справі № 638/14011/16-ц (провадження № 14-656цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19), від 13 березня 2019 року у справі № 202/30/17 (провадження № 14-643цс18).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема , на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Тому вирішуючи питання про розмежування судової юрисдикції вказаного спору суд враховує, що сторонами є суб`єкт владних повноважень (позивач) та державний службовець (відповідач); предметом спору є повернення заробітної плати, нарахованої та виплаченої відповідачу за період перебування його на публічній службі; реальність спору, оскільки відповідач у своєму відзиві заперечує позов про безпідставність виплати заробітної плати і просить відмовити у його задоволені; а також враховує наявність прямої вказівки в законі (п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України) про те, що спір про проходження публічної служби здійснюється за правилами адміністративного судочинства, а тому суд приходить до висновку, що зазначений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно доп.1ч.1ст.255ЦПК Українисуд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку, отриманого без достатньої правової підстави, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а отже справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

На виконання вимог ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд роз`яснює позивачеві, що вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України підсудна Хмельницькому окружному адміністративному суду (м. Хмельницький вул. Козацька, 42).

Керуючись ст.ст. 197-198, 255, 256, 260, 263, 352-355 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку, отриманого без достатньої правової підстави.

Роз`яснити позивачу, що вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала судуможе бутиоскаржена вапеляційному порядкушляхом подачіапеляційної скаргибезпосередньо доХмельницького апеляційногосуду.Апеляційна скаргана ухвалусуду подаєтьсяпротягом п`ятнадцятиднів здня їїпроголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала суду виготовлена 16.01.2025 року.

Суддя В.А. Мамаєв